1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

b. Параметр значимості змісту повідомлення для задоволення пореб, запитів, очукувань реципіента;

c. Параметр периконливості змісту повідомлення, тобто істиність, обгрунтованість, достовірність положень, які висловлююься у повідомленнях [11.C.75].

Ефект сприйняття обумовлений водночас впливом і доступності, і значимості, і переконливості узагальнень, що можна відобразити за допомогою такої схеми:

На цій схемі виділино всі лгічно можливі варіанти поєднання трьох вищеназваних параметрів. Якщо повідомлення доступне (варіант a) і навіть переконливе (варіант ac), але незначне для реципіента, то воно, очевидно, залишає цого байдужим до запропонованоо змісту, і в силу цьго не сприяє ефекту сприйнятя. Якщо, навпаки, повідомлення для реципінта значніше (варіант b), і навідь обгрунтоване (варіант cb), але зміст його недоступний, то у цьому випадку ефект сприйняття є недоступним.

Якщо ж інформація є доступною і значною для реципіента (варіант ab), то індивід може зацікавлено включитись у ход думок автора, однак оскільки він сумнівається у достовірності цієї інформації, то не буде, очевидно, і сприймати її внутрішньо. І лише у тому випадку, коли зміст повідомлення доступний і переконливий, воно може бути сприйняте реципіентом як внутрішня цінність (варіант abc), а одже буде здійснений і певний вплив на індивіда, який є складовою певної аудиторії.

Для забезпечення ефективного впливу на аудиторію у першу чергу необхідно:

• Чітко і правельно визначити кінцеву мету виступу чи повідомлення;

• Врахувати стан і напрямок розвитку суспільної думки;

• Визначити власну мету повідомлення;

• Обрати спосіб чи комбінацію способів впливу: переконання, навіювання, наслідування і визначити засіб вплив (тему, напрямок, структуру виступу і т. п.) [14.C.8].

Висновки

На основі досліджень, що проведені у даній роботі, можемо зробити певні висновки.

Будь-яка аудиторія повинна розглядатись не як стихійна сукупність людей, що виникла випадково, а як певна соціальна група, який притаманні стійки соціально-демографічні, соціально-психологічні та прфесійні ознки. Аудиторія масової комунікації існує як реальність, що створюється у процесі тривалої чи випадкової взаємодії з певними каналами інформації. Її складають як окремі індивіди, так і найрізноманітніші групи.

У дослідженнях аудиторії масової комунікації можна виділити декілька напрямків: від суто кількісних підрахунків розмірів аудиторії різних каналів і окремих передач, до складного вивчення соціально-демографічного складу аудиторії, її соціально-психологічних характеристик, їх зв’язки з реальною поведінкрю аудиторії; стилем життя, міжособістісним спілкуваням.

Для кращого вивчення аудиторії, з’ясування її інтересів, запитів, мотивів соціологи використовують ряд методів. При цьому методика може розглядатися на декількох рівнях: перший – загальна методика соціального дослідженя; другий – методика здійснення конкретного типу дослідження (теоритичного, емпіричного, прикладного та ін.); третій – детальна описана послідовність реалізації того чи іншого прийому, заобу, способу дослідження. У соціологічних дослідженях зазвичай використовуються універсальні методи, зокрема такі як бесіда, анкетування, опитування, експеримент та ін.

Аудиторія як соціальна група, що тимчасово об’єднана спільними інтересами, тісно пов’язана зі ЗМІ. У конкретних соціологічних дослідженнях вивчаються як самі прояви відносин аудиторії зі ЗМІ, так і їх фактори. Одні з факторів діють на всіх рівнях, інші – на окремих. Показники кожного з рівнів відносин дозволяють лише з деякою долею ймовірності судити про показник на інших “більш конкретних” рівнях. В основі вибору, який людина робить на всіх рівнях взаємовідносин зі ЗМІ (вибір засобів, повідомлень і т. д.) лежать її соціальні потреби і інтереси. Як засвідчив аналіз даних, майже все доросле населення будь-якої країни входить у склад аудиторії ЗМІ і при цьому прагне користуватися віздразу декількома джерелами. Таким чином аудиторія отримує різну інформацію – базу потенційної і актуалізованної суспільної думки.

Таким чином, можназробити висновок, що термін “аудиторія” не є постійною категорією, але перебуває у постійній трансформації. Серед чинників які найбільш впливають на нього є, на наш поглад ЗМІ, а серед засобів впливу є такі як переконання, навіювання та інтерпритація.

1. Богомолова Н.Н. Социальная психология печати, радио и телевидения.-М.: Изд-во МГУ, 1991.-125с.

2. Брудный А.А. К теории коммуникативного воздействия: теоретические методологические проблемы социальной психологии. – М.: Изд-во МГУ, 1977.-98с.

3. Грушин Б.А. Эффективность массовой информации и пропаганды: понятие и проблемы измерения. – М.: Политиздат, 1987.-127с.

4. Доценко Е. Психология манипуляции. – К.: Изд-во Вища школа, 1989.-229с.

5. Жаворонков А.В. Аудитория СМИ и пропаганды: социологический анализ. – М.: Политиздат, 1986.-245с.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10