1 2 3 4 5 6 7

XIX ст. — дизайн візиток стає дедалі лаконічнішим. Вензелі й витіюваті картинки виходять з моди. Стильною прикрасою вважається незвичний шрифт. У Петербурзі Товариство Св. Євгенії заробляє гроші на виробництві заготовок для візиток. Вказівка адреси власника стає обов’язковим елементом оформлення чоловічої картки, на дамських адресу не друкують.

Початок ХХ ст. — відродження візиток з написами і малюнками ручної роботи. Імена власників пишуть чорнилом з ліщини, що набуває бронзового кольору після нанесення на папір. У Росії розробкою світських візиток займаються відомі художники Лев Бакст і Олександр Бенуа.

1907 р. — заповзятливий одесит Мирон Поросюк видає ”Ілюстрований прейскурант візитних карток і весільних квитків”, що містить понад 50 видів візиток з вказівкою їхніх цін і докладним описом.

1917-1991 рр. — візитки зникають з ужитку радянських громадян. Ними користуються лише дипломати й перші особи держави. Манері писати прізвище перед ім’ям і по батькові, що усталилася десятиріччями, іноземці щиро дивуються й досі.

Радянські візитки були стандартного горизонтального розміру і з цілковитою відсутністю дизайнерської думки.

ХХІ ст. — візитками обзаводяться всі як один. Про правила оформлення карток і поводження з ними знають одиниці.

Зате з приходом демократії на зміну скромності прийшло саморекламування. Пост-радянські візитки стали агресивні, престижні і навіть надмірно розцяцьковані. На візитках почали заробляти гроші дизайнери - декоративні прийоми, дорога типографія, об’ємне тиснення . Тексти почали розміщати не тільки з лицьового боку, а й зі зворотного. З’явилися подвійні і навіть потрійні карточки-„розкладачки”, зі згинами, відривні, переплетені натуральною шкірою та навіть парфумовані! Дійшло вже до того, що з’явилися візитки із дерева і пластмаси.

Ліквідація монополії держави на зовнішньоекономічні зв'язки відновила інтерес до етики ділових стосунків, норм і правил спілкування з партнерами як у себе в країні, так і за її межами.

Візитним карткам як елементу ділових стосунків у командно-адміністративній системі не було місця, в той час як іноземні партнери, особливо в розвинутих країнах Європи і США, надавали їм особливого значення.

Візитними картками користовувалися в таких випадках:

• інформування в момент знайомства про себе, свою фірму чи підприємство;

• інформування про себе особам, у контактах з якими ви зацікавлені; підтримка контактів з партнерами, поздоровлення зі святом або іншою подією;

• вираження подяки, співчуття, а також при супроводі подарунка чи квітів;

3). Візитна картка:основні відомості і вимоги

Візитна картка — це картка для вручення під час знайомства чи візиту.

У світі ділових відносин цій маленькій картці приділяється важлива роль — посередника при знайомстві й представленні. Візитка є важливим елементом престижу, значно полегшує налагодження контактів, сприяє спілкуванню людей, заощаджує час. Крім того, вона довго зберігається й допомагає швидко відновити в пам’яті інформацію про людину.

Незалежно від того, яким підходом керувалися при замовленні візитки, хороша візитна картка обов’язково повинна бути:

• стильною,

• функціональною,

• професійно зверстаною,

• якісно надрукованою.

Візитна картка друкується не на дуже цупкому картоні розміром 5 х 10 см, при цьому жінки (як дружини, а не як офіційні особи) повинні мати візитки розміром 4x8 см. Вищі посадові особи інколи мають візитні картки розміром 5x10 см. Зараз входять у моду подвійні картки, які мають такий розмір у складеному вигляді.

Візитна картка здебільшого містить такі реквізити:

1) Назву установи, організації;

2) Ім'я та прізвище (у нашій практиці — прізвище, ім'я, по батькові) власника картки;

3) Посаду;

4) Адресу установи, організації;

5) Номери телефонів, факсу.

У наш час візитна картка вручається людині, з якою хочуть познайомитися ближче або збираються продовжити ділові відносини.

4).Використання візитних карток

У всьому світі візитки мають більш ширше використання, ніж у нас - їх надсилають як привітання, для висловлення співчуття, вдячності, при запрошенні на ділову зустріч чи офіційний прийом тощо. Для нас є традиційним використання візиток лише для представлення та налагодження ділових контактів.

Візитними картками не тільки обмінюються, але й надсилають їх після ділового візиту або як супровід до подарунків, книг тощо. Розрізняють такі способи їх використання:

1). Для привітання.

З цією метою в лівому нижньому кутку необхідно зробити напис чорнилом або простим олівцем:

Р. F. (pour feter) — щоб поздоровити;

Р. F. N. А. (pour feter lе Nouvel Аn )— новорічні вітання.

Якщо ви отримали таке вітання, обов'язково треба надіслати привітання у відповідь. На візитній картці пишуть:

Р. R. F. N. А. (роur remercier et pour feter lе Nouvel Аn) — дякую за вітання з Новим роком.

2). Для висловлення співчуття на візитній картці робиться напис:

Р. С. (роur condoleavaes) — для співчуття;

1 2 3 4 5 6 7