| Назва: | Шпори з етики |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 104,91 KB |
| Скачувань: | 238 |
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37
Суспільна моральна свідомість, носієм якої є суспіль¬ство, акумулює не тільки і не стільки моральну практику су¬часників, а значною мірою використовує досвід минулих по¬колінь та історичних епох, їх пошуки і досягнення. Суспільна моральна свідомість також структурується за двома рівнями. Основою емоційно-почуттєвого її рівня є моральні почуття, невідрефлектовані моральні судження й відповідні оціночні уявлення, судження. Такий рівень свідомості та її компоненти відрізняються нечіткістю, суперечливістю і пов'язані з безпо¬середніми потребами людини, носять більш конкретний, по¬єднаний з інтересами соціальних груп, спільнот, прагматич¬ний, утилітарний характер. Раціонально-теоретичний рівень суспільної моральної свідомості спрямований на вирішення головних питань сенсу життя, має чіткий, послідовний, раціо¬нальний і системний характер. Це за своєю сутністю — мо¬ральна філософія, або етика. У моральній діяльності (аспек¬тах) і моральних відносинах реалізуються моральні почуття, знання, переконання, уявлення людей про моральні цінності.
Моральна свідомість характеризується універсальністю, здатністю все зробити об'єктом свого судження і оцінки з по¬зицій абстрактних принципів дійсної людяності.
Суспільна моральна свідомість — цілісний феномен, де теоретичний рівень відбивається у системі понять. Поняття моральної свідомості відіграють важливу роль у духовно-прак¬тичному освоєнні світу. Вони, з одного боку, — інструмент пізнання моральної сфери життя, з іншого — ступені пізнан¬ня, які доповнюють і закріплюють отримані знання. Зміст по¬нять моральної свідомості наповнюється й змінюється з істо¬ричним розвитком людства (етносів, націй), світової (національної) духовної культури. Специфіка понять мораль¬ної свідомості у тому, що вони своєрідно відбивають моральне життя суспільства, спільнот і людини, використовуються для оцінки різних дій, вчинків як людини, так і інших соціальних суб'єктів.
Найбільш чітко, всебічно поняття моральної свідомості опрацьовуються моральною філософією (етикою, що опри¬люднює вищий професійний рівень теоретичної моральної свідомості), а найбільш складні, суттєві з них, що відбивають вузлові сфери морального життя, отримують категоріальний статус (добро і зло, сенс життя і щастя, обов'язок і совість, моральний вибір і відповідальність, любов тощо). Становлен¬ня й змістовна своєрідність більшості понять і категорій ети¬ки знайшли своє відображення в історії етичної думки. Ус¬кладнення морального життя, розвиток духовної культури, постановка і опрацювання теоретичних проблем моралі, зок¬рема, вели до того, що категоріальний апарат етики, поняття моральної свідомості стали більш змістовними.
23.Структура моралі: моральна діяльність
Моральної діяльності у чистому виглядів не існує, оскільки мораль присутня, пронизує усі сфери життя, усі види діяль¬ності людини. Тому варто і точніше говорити про моральні аспекти будь-якої діяльності (професійно-трудової, суспільно-політичної, науково-пізнавальної, сімейно-побутової, худож¬ньої тощо). Будь-яка дія чи відсутність її — це вчинок, що вбирає у себе роботу свідомості (почуттєві, мисленні, вольові компоненти) й об'єктивацію її у результаті. Нерідко з мо¬ральною діяльністю пов'язують філантропічні дії, гуманітарну допомогу, моральне просвітництво, моральне виховання то¬що. Але моральний бік цих й інших видів діяльності, різних заходів може тільки зовні бути схожим на морально зацікав¬лене, справедливе ставлення до людей, наповнене суспільним сенсом, чи видаватись за гуманістичне ставлення, а дійсні мо¬тиви, внутрішні збуджувальні сили можуть бути позамораль-ними, а то й аморальними (користь, винагорода, страх пока¬рання, бажання видавати себе за доброго та справедливого, тобто за іншого тощо). Діяльність, лінія поведінки людини складається з окремих вчинків, які характеризуються наявніс¬тю мотивів і мети, заради яких вони здійснюються. Тому моральна складова (аспект) вчинку може бути зрозумілою при аналізі його структури, що має вигляд своєрідного ланцюжка: потреба—інтерес—ціннісна орієнтація—ідеал— мета—мотив—вибір засобів досягнення мети—реалізація мо¬тиву, або дія (акт)—результат—оцінка результату—наслід¬ки—оцінка наслідків і знову повторення ланцюжка у новому вчинку.
Моральна свідомість характеризується універсальністю, здатністю все зробити об'єктом свого судження і оцінки з по¬зицій абстрактних принципів дійсної людяності.
Суспільна моральна свідомість — цілісний феномен, де теоретичний рівень відбивається у системі понять. Поняття моральної свідомості відіграють важливу роль у духовно-прак¬тичному освоєнні світу. Вони, з одного боку, — інструмент пізнання моральної сфери життя, з іншого — ступені пізнан¬ня, які доповнюють і закріплюють отримані знання. Зміст по¬нять моральної свідомості наповнюється й змінюється з істо¬ричним розвитком людства (етносів, націй), світової (національної) духовної культури. Специфіка понять мораль¬ної свідомості у тому, що вони своєрідно відбивають моральне життя суспільства, спільнот і людини, використовуються для оцінки різних дій, вчинків як людини, так і інших соціальних суб'єктів.
Найбільш чітко, всебічно поняття моральної свідомості опрацьовуються моральною філософією (етикою, що опри¬люднює вищий професійний рівень теоретичної моральної свідомості), а найбільш складні, суттєві з них, що відбивають вузлові сфери морального життя, отримують категоріальний статус (добро і зло, сенс життя і щастя, обов'язок і совість, моральний вибір і відповідальність, любов тощо). Становлен¬ня й змістовна своєрідність більшості понять і категорій ети¬ки знайшли своє відображення в історії етичної думки. Ус¬кладнення морального життя, розвиток духовної культури, постановка і опрацювання теоретичних проблем моралі, зок¬рема, вели до того, що категоріальний апарат етики, поняття моральної свідомості стали більш змістовними.
23.Структура моралі: моральна діяльність
Моральної діяльності у чистому виглядів не існує, оскільки мораль присутня, пронизує усі сфери життя, усі види діяль¬ності людини. Тому варто і точніше говорити про моральні аспекти будь-якої діяльності (професійно-трудової, суспільно-політичної, науково-пізнавальної, сімейно-побутової, худож¬ньої тощо). Будь-яка дія чи відсутність її — це вчинок, що вбирає у себе роботу свідомості (почуттєві, мисленні, вольові компоненти) й об'єктивацію її у результаті. Нерідко з мо¬ральною діяльністю пов'язують філантропічні дії, гуманітарну допомогу, моральне просвітництво, моральне виховання то¬що. Але моральний бік цих й інших видів діяльності, різних заходів може тільки зовні бути схожим на морально зацікав¬лене, справедливе ставлення до людей, наповнене суспільним сенсом, чи видаватись за гуманістичне ставлення, а дійсні мо¬тиви, внутрішні збуджувальні сили можуть бути позамораль-ними, а то й аморальними (користь, винагорода, страх пока¬рання, бажання видавати себе за доброго та справедливого, тобто за іншого тощо). Діяльність, лінія поведінки людини складається з окремих вчинків, які характеризуються наявніс¬тю мотивів і мети, заради яких вони здійснюються. Тому моральна складова (аспект) вчинку може бути зрозумілою при аналізі його структури, що має вигляд своєрідного ланцюжка: потреба—інтерес—ціннісна орієнтація—ідеал— мета—мотив—вибір засобів досягнення мети—реалізація мо¬тиву, або дія (акт)—результат—оцінка результату—наслід¬ки—оцінка наслідків і знову повторення ланцюжка у новому вчинку.
Новости загрузка новостей...