| Назва: | Шпори з естетики |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 127,24 KB |
| Скачувань: | 91 |
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44
Естетика – філософська наука, вона народилася у надрах філософії, вийшла з неї і зберегла міцні зв'язки з нею. Якщо філософія розкриває найбільш загальні закони природи, суспіль¬ного розвитку та мислення, то естетика вивчає найбільш за¬гальні закони розвитку мистецтва та різноманіття, естетич¬ного відношення людини до світу.
Перетворившись у самостійну науку (з другої половини XVIII ст.), естетика продовжує використовувати основні методологічні положення філософії. Вона застосовує весь категоріальний апа¬рат науки філософії; запозичує такі поняття, як буття, свідомість, діяльність, зміст, форма, сутність та явище, причина і наслідок;
використовує філософські закони та ін.
Естетика пов'язана з усіма гуманітарними науками, так, вона тісно поєднується з етикою. Моральний аспект є складовою ча¬стиною естетичних відносин. Взаємовідносини між людьми – це основа кожного художнього твору (свої правила поведінки у героїв У. Шекспіра, А. Камю, Ф. Кафки, О. Гончара та ін.). Есте¬тика пов'язана також із психологією. Естетичне сприйняття Дійсності має чуттєво-емоційний характер, а емоції і почуття
вивчає психологія. Крім того, естетика тісно взаємодіє з педаго¬гікою, соціологією, логікою та ін.
Оскільки естетичні якості властиві самій дійсності і вони знаходять своє відображення у різноманітних формах пізнання, естетика невід'ємна і від природознавчих та технічних наук.
Естетика – теорія мистецтва. Вона виступає методологією мистецтвознавчих наук: історії мистецтва, теорії мистецтва, ху¬дожньої критики.
На відміну від інших предметів, що їх створює людина, в яких краса може бути наявною, а може бути і відсутньою, у творах мистецтва вона має бути обов'язковою, бо твори мистец¬тва – це завжди естетичні цінності. Якщо фільм або малюнок не приносять естетичної насолоди, вони не вважаються худож¬німи творіннями.
Мистецтво як плід художньої творчості є предметом дослід¬ження естетичної науки. Але естетика у даному випадку відразу стикається з тим, що кожним видом мистецтва – літературою, музикою, театром та ін. – займається спеціальна наука: літера¬турознавство, музикознавство, театрознавство тощо. Кожна ми¬стецтвознавча наука досліджує той чи інший вид мистецтва, його характерні риси і якості. Але існують такі закони мистецтва, які є загальними для всіх видів мистецтва, вони об'єднують різні галузі художньої творчості. Ці закони і стають предметом пізнан¬ня естетичної науки. Так, відношення мистецтва до дійсності, відображення дійсності в мистецтві, художня творчість та інші питання вивчає естетика. Вона розкриває закони, які виступа¬ють загальними для всіх видів мистецтва, але у кожному з них вони виявляються специфічно, особливим чином, тому естетика не просто наука про мистецтво, а наука, яка досліджує загальні закони розвитку мистецтва.
Естетика являє собою методологічні засади для таких наук, як технічна естетика, естетика побуту, естетика поведінки.
Отже, естетика – це наука про естетичне в дійсності, про сутність і закони естетичної свідомості, пізнання і естетич¬ну діяльність людини, наука про загальні закони розвитку мистецтва.
Естетика – філософська наука, вона тісно пов'язана з гумані¬тарними науками, крім того, виступає теорією для прикладних естетичних та мистецтвознавчих наук.
2. Естетика у системі гуманітарних наук
Естетику можна розглядати як цілісну систему наукового знан¬ня яка містить три основні розділи:
_ про природу естетичного об'єкта та види естетичної цінності (продукти виробництва, явища природи, суспільства і мистецтва);
– про природу естетичної свідомості та її форми (естетичне почуття, ідеали, смаки, теорії та ін.);
– про природу естетичної діяльності та її види (художнє конструювання, або дизайн, художня творчість, естетичне вихо¬вання та ін).
Естетика як система має і свій категоріальний апарат: есте¬тичні категорії, естетичні поняття та естетичні закони. Есте¬тичні категорії – це вузлові пункти в історії освоєння люди¬ною дійсності «за законами краси». В них збережені основні типи естетичних відносин «я» людини до навколишнього світу, узагальнені характерні естетичні властивості предметного світу.
Естетичні категорії поділяють на парні і непарні. Парні ка¬тегорії: прекрасне та потворне, трагічне та комічне, низьке та піднесене (високе); непарні, наприклад, такі як: зміст, форма, художній образ, художній метод, естетична свідомість, естетич¬на діяльність, естетична культура тощо. До естетики як науки належать і такі поняття, які відображають окремі риси есте¬тичних категорій, вони характеризують відтінки естетичних вла¬стивостей. Наприклад, категорія «прекрасне» – поняття гармо¬нійного, красивого, чарівного та ін., категорія «потворне» – поняття некрасивого, брутального, бридкого тощо.
УСІ категорії та поняття естетики тісно зв'язані, між собою, між ними існує логічний зв'язок та підпорядкування.
Перетворившись у самостійну науку (з другої половини XVIII ст.), естетика продовжує використовувати основні методологічні положення філософії. Вона застосовує весь категоріальний апа¬рат науки філософії; запозичує такі поняття, як буття, свідомість, діяльність, зміст, форма, сутність та явище, причина і наслідок;
використовує філософські закони та ін.
Естетика пов'язана з усіма гуманітарними науками, так, вона тісно поєднується з етикою. Моральний аспект є складовою ча¬стиною естетичних відносин. Взаємовідносини між людьми – це основа кожного художнього твору (свої правила поведінки у героїв У. Шекспіра, А. Камю, Ф. Кафки, О. Гончара та ін.). Есте¬тика пов'язана також із психологією. Естетичне сприйняття Дійсності має чуттєво-емоційний характер, а емоції і почуття
вивчає психологія. Крім того, естетика тісно взаємодіє з педаго¬гікою, соціологією, логікою та ін.
Оскільки естетичні якості властиві самій дійсності і вони знаходять своє відображення у різноманітних формах пізнання, естетика невід'ємна і від природознавчих та технічних наук.
Естетика – теорія мистецтва. Вона виступає методологією мистецтвознавчих наук: історії мистецтва, теорії мистецтва, ху¬дожньої критики.
На відміну від інших предметів, що їх створює людина, в яких краса може бути наявною, а може бути і відсутньою, у творах мистецтва вона має бути обов'язковою, бо твори мистец¬тва – це завжди естетичні цінності. Якщо фільм або малюнок не приносять естетичної насолоди, вони не вважаються худож¬німи творіннями.
Мистецтво як плід художньої творчості є предметом дослід¬ження естетичної науки. Але естетика у даному випадку відразу стикається з тим, що кожним видом мистецтва – літературою, музикою, театром та ін. – займається спеціальна наука: літера¬турознавство, музикознавство, театрознавство тощо. Кожна ми¬стецтвознавча наука досліджує той чи інший вид мистецтва, його характерні риси і якості. Але існують такі закони мистецтва, які є загальними для всіх видів мистецтва, вони об'єднують різні галузі художньої творчості. Ці закони і стають предметом пізнан¬ня естетичної науки. Так, відношення мистецтва до дійсності, відображення дійсності в мистецтві, художня творчість та інші питання вивчає естетика. Вона розкриває закони, які виступа¬ють загальними для всіх видів мистецтва, але у кожному з них вони виявляються специфічно, особливим чином, тому естетика не просто наука про мистецтво, а наука, яка досліджує загальні закони розвитку мистецтва.
Естетика являє собою методологічні засади для таких наук, як технічна естетика, естетика побуту, естетика поведінки.
Отже, естетика – це наука про естетичне в дійсності, про сутність і закони естетичної свідомості, пізнання і естетич¬ну діяльність людини, наука про загальні закони розвитку мистецтва.
Естетика – філософська наука, вона тісно пов'язана з гумані¬тарними науками, крім того, виступає теорією для прикладних естетичних та мистецтвознавчих наук.
2. Естетика у системі гуманітарних наук
Естетику можна розглядати як цілісну систему наукового знан¬ня яка містить три основні розділи:
_ про природу естетичного об'єкта та види естетичної цінності (продукти виробництва, явища природи, суспільства і мистецтва);
– про природу естетичної свідомості та її форми (естетичне почуття, ідеали, смаки, теорії та ін.);
– про природу естетичної діяльності та її види (художнє конструювання, або дизайн, художня творчість, естетичне вихо¬вання та ін).
Естетика як система має і свій категоріальний апарат: есте¬тичні категорії, естетичні поняття та естетичні закони. Есте¬тичні категорії – це вузлові пункти в історії освоєння люди¬ною дійсності «за законами краси». В них збережені основні типи естетичних відносин «я» людини до навколишнього світу, узагальнені характерні естетичні властивості предметного світу.
Естетичні категорії поділяють на парні і непарні. Парні ка¬тегорії: прекрасне та потворне, трагічне та комічне, низьке та піднесене (високе); непарні, наприклад, такі як: зміст, форма, художній образ, художній метод, естетична свідомість, естетич¬на діяльність, естетична культура тощо. До естетики як науки належать і такі поняття, які відображають окремі риси есте¬тичних категорій, вони характеризують відтінки естетичних вла¬стивостей. Наприклад, категорія «прекрасне» – поняття гармо¬нійного, красивого, чарівного та ін., категорія «потворне» – поняття некрасивого, брутального, бридкого тощо.
УСІ категорії та поняття естетики тісно зв'язані, між собою, між ними існує логічний зв'язок та підпорядкування.