| Назва: | Поняття “носій інформації” та “матеріальна основа документа”: семантичне навантаження в професійній |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 43,69 KB |
| Скачувань: | 37 |
У працях вчених прозвучав такий вислів: “Інформація виникає на рівні життя”[12] Це підтвердилося у ході спостережень і стало зрозуміло, що обмін інформацією так само необхідний живій істоті, як і обмін енергією та речовиною. Без інформації вона приречена на смерть. Історія медицини знає випадки, коли народжувалися діти, які не сприймали навколишній світ – вони були байдужі до їжі, не реагували на зовнішні подразники і в кінці кінців гинули. Причина їх смерті – нерозвиненість інформаційних зв’язків або повна їх відсутність.
Інший приклад: ми захоплюємося багато різноманітністю видів рослинного й тваринного світів. Тільки окремих видів тварин на землі близько 2 млн. кожний індивід, яких починає свою біографію з однієї єдиної зародившоїся клітини. І ця клітина, розвиваючись, ніколи “не помиляється” - із клітини слона виростає слон, із клітини людини – людина.
Ці випадки стосуються проблемі інформації. Явище спадковості важко осмислити без залучення даного поняття. Оказується, кожна клітина – своєрідне сховище – носій – спадкових “записів” роду, зроблених особливо віртуозним способом руками природи. І цей “запис” по своїм особливим “лініям зв’язку”, ніде не обривається і не збивається із заданої програми. Свої корективи в цей процес вносить і навколишнє середовище – джерела інформації. Інакше не проходила б вічна еволюція живого світу. Але ця корекція особливого роду. Вона потрапляє також у вигляді інформації, на яку реагує організм. І чим краще він реагує, тим плодотворніше протікає процес пристосування до навколишнього середовища, тим успішніше проходить його розвиток. Інформаційний обмін більш важчий по змісту і формі по мірі підйому живих індивідів по довгому ланцюгу еволюційного розвитку, на вершині якого стоїть людина.
Наприклад, в Індії ботаніки помітили, що якщо доторкнутися до листків мімози, то вони одразу скручуються. З часом виявилося, що це така собі захисна реакція від тропічних дощів. Листки сприймають зовнішню інформацію і передають по всій рослині, тобто окремі її частини виступають носієм цієї інформації, і в результаті всі тканини мімози реагують однаково, тобто виступають носієм інформації. Здатність всієї матерії нести якусь інформацію одного виду дозволяє в кінці кінців зберегти себе, як певний вид живої природи. Отже інформаційні зв”язки в рослинному світі існують, крім того, той багатий інформаційний світ, який служить нам і створювався нами, розпочинається з тих первоначальних, ще не розвинених інформаційних систем, які ми виявляємо у представників флори.
Наступний якісний стрибок в розвитку інформаційних зв’язків ми помічаємо в тваринному царстві. Інформаційні зв’язки у представників фауни різноманітніші, ніж у рослин, хоча й тут багато що нас дивує, вказує на взаємозв’язок в розвитку всіх матеріальних утворень.
Що стосується тварин, то ієрархічна драбина тваринного світу дуже довга і висока. Нижчі її сходинки займають найпростіші істоти, а верхні – найрозвиненіші організми, безпосередні представники фауни.
Ще слід відзначити, що носіями інформації є самі біологічні істоти, а саме їх сигнали, які несуть “повідомлення” і “відомості”. Крім того в житті багатьох тварин, від комах до млекопитающих, своєрідним носієм інформації служать запахи. Багатьом тваринам властиве тонке чуття. Інформаційні зв”язки в тваринному світі завжди цікавили людину. Вона намагалася встановити, для яких цілей вони служать, як допомагають тваринам у всіх видах їх життедіяльності, як сприяють їх спілкуванню між собою. Часом фантазія людини приписувала тваринам властивості, які наявні у людей. Проте, за словами Енгельса “те незначне, що останні (тварини), навіть найбільш розвинені з них, мають повідомити один одному, може бути передане і без допомоги чіткої мови. Отже, інформацію можуть передавати і представники рослинного і тваринного світів – рослини і тварини. І ця біологічна інформація передається у вигляді сигналів, а також є обміном ознак від клітини до клітини.
3.3. Носії інформації в соціумі.
Інший приклад: ми захоплюємося багато різноманітністю видів рослинного й тваринного світів. Тільки окремих видів тварин на землі близько 2 млн. кожний індивід, яких починає свою біографію з однієї єдиної зародившоїся клітини. І ця клітина, розвиваючись, ніколи “не помиляється” - із клітини слона виростає слон, із клітини людини – людина.
Ці випадки стосуються проблемі інформації. Явище спадковості важко осмислити без залучення даного поняття. Оказується, кожна клітина – своєрідне сховище – носій – спадкових “записів” роду, зроблених особливо віртуозним способом руками природи. І цей “запис” по своїм особливим “лініям зв’язку”, ніде не обривається і не збивається із заданої програми. Свої корективи в цей процес вносить і навколишнє середовище – джерела інформації. Інакше не проходила б вічна еволюція живого світу. Але ця корекція особливого роду. Вона потрапляє також у вигляді інформації, на яку реагує організм. І чим краще він реагує, тим плодотворніше протікає процес пристосування до навколишнього середовища, тим успішніше проходить його розвиток. Інформаційний обмін більш важчий по змісту і формі по мірі підйому живих індивідів по довгому ланцюгу еволюційного розвитку, на вершині якого стоїть людина.
Наприклад, в Індії ботаніки помітили, що якщо доторкнутися до листків мімози, то вони одразу скручуються. З часом виявилося, що це така собі захисна реакція від тропічних дощів. Листки сприймають зовнішню інформацію і передають по всій рослині, тобто окремі її частини виступають носієм цієї інформації, і в результаті всі тканини мімози реагують однаково, тобто виступають носієм інформації. Здатність всієї матерії нести якусь інформацію одного виду дозволяє в кінці кінців зберегти себе, як певний вид живої природи. Отже інформаційні зв”язки в рослинному світі існують, крім того, той багатий інформаційний світ, який служить нам і створювався нами, розпочинається з тих первоначальних, ще не розвинених інформаційних систем, які ми виявляємо у представників флори.
Наступний якісний стрибок в розвитку інформаційних зв’язків ми помічаємо в тваринному царстві. Інформаційні зв’язки у представників фауни різноманітніші, ніж у рослин, хоча й тут багато що нас дивує, вказує на взаємозв’язок в розвитку всіх матеріальних утворень.
Що стосується тварин, то ієрархічна драбина тваринного світу дуже довга і висока. Нижчі її сходинки займають найпростіші істоти, а верхні – найрозвиненіші організми, безпосередні представники фауни.
Ще слід відзначити, що носіями інформації є самі біологічні істоти, а саме їх сигнали, які несуть “повідомлення” і “відомості”. Крім того в житті багатьох тварин, від комах до млекопитающих, своєрідним носієм інформації служать запахи. Багатьом тваринам властиве тонке чуття. Інформаційні зв”язки в тваринному світі завжди цікавили людину. Вона намагалася встановити, для яких цілей вони служать, як допомагають тваринам у всіх видах їх життедіяльності, як сприяють їх спілкуванню між собою. Часом фантазія людини приписувала тваринам властивості, які наявні у людей. Проте, за словами Енгельса “те незначне, що останні (тварини), навіть найбільш розвинені з них, мають повідомити один одному, може бути передане і без допомоги чіткої мови. Отже, інформацію можуть передавати і представники рослинного і тваринного світів – рослини і тварини. І ця біологічна інформація передається у вигляді сигналів, а також є обміном ознак від клітини до клітини.
3.3. Носії інформації в соціумі.