| Назва: | Організація претензійно-позовної роботи на підприємстві |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 10,4 KB |
| Скачувань: | 35 |
Особливу увагу на підприємстві потрібно приділяти категоріям справ, що викликають найбільше занепокоєння. Вивчивши і уза¬гальнивши претензійну та арбітражну практику за окремими ка¬тегоріями справ або підбивши підсумки цієї роботи за певний період, юридична служба подає матеріали з відповідними виснов¬ками і пропозиціями керівництву підприємства.
Матеріали узагальнення претензійної роботи рекомендується обговорювати на засіданнях керівних працівників підприємства. При цьому роботу з підготовки цих матеріалів слід виконувати ра¬зом із співробітниками відповідних служб та структурних підроз¬ділів з метою поглибленого вивчення причин спорів.
Але в багатьох випадках законні претензії контрагентами не задовольняються (відхиляються повністю чи частково або у вста¬новлений строк відповідь на претензію не надходить). Тоді почи¬нається основна стадія розгляду господарського спору - подання і розгляд позовної заяви до арбітражного суду.
Підвідомчість справ арбітражним судам, розподіл господарсь¬ких спорів за підсудністю між арбітражними судами різних ланок, порядок розгляду і розв'язання справ визначаються Законом Ук¬раїни "Про арбітражний суд" [4] і Арбітражним процесуальним кодексом України [З].
Арбітражним судам підвідомчі такі справи:
• у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, а також з інших підстав; у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у за¬конодавстві, крім спорів, що виникають при погодженні стан¬дартів та технічних умов, про встановлення цін на продукцію, а також тарифів на послуги, якщо ці ціни і тарифи відповідно до за¬конодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін, а та¬кож інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесене до відання інших органів;
• про банкрутство;
• за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, які згідно із законодавчими актами належать до їх компе¬тенції.
Позовна заява подається до арбітражного суду в письмовій формі, її підписують керівник підприємства, інша особа, повнова¬ження якої визначені законодавством або установчими документа¬ми, прокурор або його заступник, громадянин-суб'єкт підприєм¬ницької діяльності або його представник.
Позовна заява повинна містити:
• найменування арбітражного суду, до якого подається заява;
• найменування сторін, їх поштові адреси;
• документи, що підтверджують за громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності;
• ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, і суму до¬говору (у спорах, що виникають при укладенні, зміні та розір¬ванні господарських договорів);
• зміст позовних вимог; якщо позов до кількох відповідачів - зміст позовних вимог до кожного;
• виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; дока¬зи, що підтверджують позов; обгрунтований розрахунок сум, що стя¬гуються чи оспорюються; акт законодавства, на підставі якого по¬дається позов;
• відомості про вжиття заходів доарбітражного врегулювання спорів;
• перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують:
• вжиття заходів доарбітражного врегулювання господарсько¬го спору з кожним із відповідачів;
• відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;
• сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі;
• обставини, на яких грунтуються позовні вимоги.
До заяви про визнання акта недійсним додається також копія оспорюваного акта або засвідчений витяг з нього.
В одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, пов'яза¬них між собою підставою виникнення або поданими документами.
Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, в яких беруть участь одні й ті самі сторони, в одну спра¬ву, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.
Відповідач зобов'язаний не пізніше трьох днів з дня одержання ухвали про порушення справи надіслати:
• арбітражному суду - відповідь на позовну заяву і докумен¬ти, що підтверджують заперечення проти позову;
• позивачу, іншим відповідачам, а також прокурору, який бере участь в арбітражному процесі, - копію відповіді.
Відповідач так само має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути пов'язаний з первісним.
Звернення до арбітражного суду з позовною заявою підбиває підсумки великої попередньої роботи структурних підрозділів і юрисконсультів.
Задоволення обгрунтованих претензій і позовів і, навпаки, вмо¬тивоване відхилення їх свідчить не тільки про рівень претензійно-позовної роботи, а й про професійну підготовленість юрискон¬сультів, їхнє вміння правовими засобами забезпечити захист прав і законних інтересів не тільки підприємств, а й держави і суспіль¬ства в цілому.
Список використаної літератури
1. Цивільний кодекс України // Право України. - 1993. - № 11-12.
Матеріали узагальнення претензійної роботи рекомендується обговорювати на засіданнях керівних працівників підприємства. При цьому роботу з підготовки цих матеріалів слід виконувати ра¬зом із співробітниками відповідних служб та структурних підроз¬ділів з метою поглибленого вивчення причин спорів.
Але в багатьох випадках законні претензії контрагентами не задовольняються (відхиляються повністю чи частково або у вста¬новлений строк відповідь на претензію не надходить). Тоді почи¬нається основна стадія розгляду господарського спору - подання і розгляд позовної заяви до арбітражного суду.
Підвідомчість справ арбітражним судам, розподіл господарсь¬ких спорів за підсудністю між арбітражними судами різних ланок, порядок розгляду і розв'язання справ визначаються Законом Ук¬раїни "Про арбітражний суд" [4] і Арбітражним процесуальним кодексом України [З].
Арбітражним судам підвідомчі такі справи:
• у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, а також з інших підстав; у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у за¬конодавстві, крім спорів, що виникають при погодженні стан¬дартів та технічних умов, про встановлення цін на продукцію, а також тарифів на послуги, якщо ці ціни і тарифи відповідно до за¬конодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін, а та¬кож інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесене до відання інших органів;
• про банкрутство;
• за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, які згідно із законодавчими актами належать до їх компе¬тенції.
Позовна заява подається до арбітражного суду в письмовій формі, її підписують керівник підприємства, інша особа, повнова¬ження якої визначені законодавством або установчими документа¬ми, прокурор або його заступник, громадянин-суб'єкт підприєм¬ницької діяльності або його представник.
Позовна заява повинна містити:
• найменування арбітражного суду, до якого подається заява;
• найменування сторін, їх поштові адреси;
• документи, що підтверджують за громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності;
• ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, і суму до¬говору (у спорах, що виникають при укладенні, зміні та розір¬ванні господарських договорів);
• зміст позовних вимог; якщо позов до кількох відповідачів - зміст позовних вимог до кожного;
• виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; дока¬зи, що підтверджують позов; обгрунтований розрахунок сум, що стя¬гуються чи оспорюються; акт законодавства, на підставі якого по¬дається позов;
• відомості про вжиття заходів доарбітражного врегулювання спорів;
• перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують:
• вжиття заходів доарбітражного врегулювання господарсько¬го спору з кожним із відповідачів;
• відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;
• сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі;
• обставини, на яких грунтуються позовні вимоги.
До заяви про визнання акта недійсним додається також копія оспорюваного акта або засвідчений витяг з нього.
В одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, пов'яза¬них між собою підставою виникнення або поданими документами.
Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, в яких беруть участь одні й ті самі сторони, в одну спра¬ву, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.
Відповідач зобов'язаний не пізніше трьох днів з дня одержання ухвали про порушення справи надіслати:
• арбітражному суду - відповідь на позовну заяву і докумен¬ти, що підтверджують заперечення проти позову;
• позивачу, іншим відповідачам, а також прокурору, який бере участь в арбітражному процесі, - копію відповіді.
Відповідач так само має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути пов'язаний з первісним.
Звернення до арбітражного суду з позовною заявою підбиває підсумки великої попередньої роботи структурних підрозділів і юрисконсультів.
Задоволення обгрунтованих претензій і позовів і, навпаки, вмо¬тивоване відхилення їх свідчить не тільки про рівень претензійно-позовної роботи, а й про професійну підготовленість юрискон¬сультів, їхнє вміння правовими засобами забезпечити захист прав і законних інтересів не тільки підприємств, а й держави і суспіль¬ства в цілому.
Список використаної літератури
1. Цивільний кодекс України // Право України. - 1993. - № 11-12.
Новости загрузка новостей...