| Назва: | Хоровий спів |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 11,8 KB |
| Скачувань: | 16 |
На підготовчому етапі роботи було поставлено, в основно¬му, два навчальних завдання: розвиток музичного сприйман¬ня учнів; розвиток зовнішньо-внутрішнього слуху, їх реалізу¬вали послідовно, оскільки ми вважали за доцільне спочатку допомогти дітям накопичити музичні враження, розвинути уяву, фантазію, музичну пам'ять. Друге завдання пов'язане з використанням у музичній практиці набутих знань і навичок.
Конкретизуємо перше завдання: під час слухання музики звертати увагу дітей на музичний звук та його основні влас¬тивості (зокрема звуковисотність), враховуючи, що розвиток зовнішнього слуху сприятиме розвиткові внутрішнього.
Друге завдання підготовчого етапу реалізували на основі формування внутрішніх музично-слухових уявлень, що від¬повідають реальному звучанню. Учням було запропоновано такі завдання:
1. Послухати два різні за висотою звуки (послідовно), по¬тім знову послухати їх (під час повторення один із них зміне¬но) і визначити, який звук змінився і як саме.
2. Визначити, чи правильно вчитель співає звук порівня¬но з тим, що прозвучав на фортепіано (звук навмисно від¬творювали неправильно).
3. Послухати три звуки на фортепіано (рух поступеневий), під час повторного прослухування визначити, який з них пропущено.
4. Послухати кілька звуків, що відтворюються одночасно, і визначити їх кількість.
5. Визначити напрям руху мелодії.
6. Прослухати стрибкоподібну мелодію й показати, куди вона рухається.
7. Під час повторення стрибкоподібної мелодії зобразити графічно її звуковисотний малюнок.
8. Брати участь у музичному діалозі, відповідаючи вчите¬леві низьким або високим голосом залежно від того, в кого треба перевтілитися - у ведмежат чи пташенят.
Використовуючи викладені вправи, пропонуємо дітям «ді¬стати» цей звук. Водночас застосовуємо метод «спроб і помилок», значення якого в даному випадку полягає в тому, що він ґрунтується на слуховому контролі. Ми праг¬нули до того, аби учні звикали оцінювати й коректувати співацький звук за допомогою музичного слуху. Працювали з групами (по два-три учні), а також індивідуально. Навички «потрапляння» на певний звук поступово автоматизуються.
Під час розучування пісні доцільно додержувати такої по¬етапності: 1) підготовка до слухання твору; 2) його сприй¬мання; 3) попередня бесіда про пісню; 4) її розучування; 5) аналіз; 6) повторення. Для кожного етапу визначено певні завдання і відповідні методичні прийоми.
Готують до сприймання пісні методом розповіді або бесі¬ди. Завдання підготовки - зацікавити дітей піснею та емоцій¬но настроїти їх на сприймання музики. Водночас бажано не тільки повідомити дітям, що будемо розучувати таку-то піс¬ню, а й зацікавити їх.
Іноді можна ознайомити дітей з історією твору, якщо во¬на цікава для них.
Перед прослухуванням корисно запропонувати учням роз¬казати потім, про що йдеться в пісні. Це спонукає їх уважно слухати твір, сприймаючи його загалом.
Готувати учнів до сприймання пісні можна також, озна¬йомлюючи їх з віршованим текстом. Виразно прочитавши слова, учитель проводить бесіду про зміст і настрій твору, пропонує дітям охарактеризувати відповідну музику, що ви¬никла в їхній уяві.
Демонстрування пісні має бути художнім, виразним. Мож¬ливі різні шляхи: виконання пісні вчителем або учнями, під¬готовленими заздалегідь, використання грамзапису. Бажано чергувати різні варіанти.
Після прослухування доцільно запитати дітей, чи сподо¬балася їм пісня. Звичайно вони відповідають на це запитан¬ня ствердно. Переживання позитивних емоцій, що їх викли¬кав твір, полегшує його розучування.
У ході попередньої бесіди про пісню учні визначають її характер і засоби музичної виразності. Зміст розмови зале¬жить від навчально-виховних завдань уроку, але за будь-яких умов слід звернути увагу на найважливіші засоби створення художніх образів пісні. Попередня бесіда сприяє розвиткові музичного мислення школярів. Вона має бути емоційною й короткою, щоб не пригасити бажання дітей розучувати твір.
Процес роботи над піснею зумовлений ступенем її склад¬ності, характером, особливостями куплету. Бажано не витра¬чати час на повторення тексту хором (це антихудожньо) і тим більше на запис дітьми літературного тексту; краще на¬писати його заздалегідь на плакаті. Важливо організувати слов¬никову роботу, тобто з'ясувати значення слів, які можуть бу¬ти незрозумілими для дітей. Пісню звичайно розучують му¬зичними фразами, складні фрагменти бажано виконувати за-допомогою вокально-хорових вправ.
У роботі доцільно урізноманітнювати методичні прийо¬ми: «проспіваймо разом з фортепіано»; «а тепер самі»; «прослухайте, як я проспіваю»; «співають тільки дівчатка»; «а тепер тільки хлопчики»; «проспіваймо всі разом». Завдяки цьому діти неодноразово чують і відтворюють мелодію та й заняття урізноманітнюється.
Конкретизуємо перше завдання: під час слухання музики звертати увагу дітей на музичний звук та його основні влас¬тивості (зокрема звуковисотність), враховуючи, що розвиток зовнішнього слуху сприятиме розвиткові внутрішнього.
Друге завдання підготовчого етапу реалізували на основі формування внутрішніх музично-слухових уявлень, що від¬повідають реальному звучанню. Учням було запропоновано такі завдання:
1. Послухати два різні за висотою звуки (послідовно), по¬тім знову послухати їх (під час повторення один із них зміне¬но) і визначити, який звук змінився і як саме.
2. Визначити, чи правильно вчитель співає звук порівня¬но з тим, що прозвучав на фортепіано (звук навмисно від¬творювали неправильно).
3. Послухати три звуки на фортепіано (рух поступеневий), під час повторного прослухування визначити, який з них пропущено.
4. Послухати кілька звуків, що відтворюються одночасно, і визначити їх кількість.
5. Визначити напрям руху мелодії.
6. Прослухати стрибкоподібну мелодію й показати, куди вона рухається.
7. Під час повторення стрибкоподібної мелодії зобразити графічно її звуковисотний малюнок.
8. Брати участь у музичному діалозі, відповідаючи вчите¬леві низьким або високим голосом залежно від того, в кого треба перевтілитися - у ведмежат чи пташенят.
Використовуючи викладені вправи, пропонуємо дітям «ді¬стати» цей звук. Водночас застосовуємо метод «спроб і помилок», значення якого в даному випадку полягає в тому, що він ґрунтується на слуховому контролі. Ми праг¬нули до того, аби учні звикали оцінювати й коректувати співацький звук за допомогою музичного слуху. Працювали з групами (по два-три учні), а також індивідуально. Навички «потрапляння» на певний звук поступово автоматизуються.
Під час розучування пісні доцільно додержувати такої по¬етапності: 1) підготовка до слухання твору; 2) його сприй¬мання; 3) попередня бесіда про пісню; 4) її розучування; 5) аналіз; 6) повторення. Для кожного етапу визначено певні завдання і відповідні методичні прийоми.
Готують до сприймання пісні методом розповіді або бесі¬ди. Завдання підготовки - зацікавити дітей піснею та емоцій¬но настроїти їх на сприймання музики. Водночас бажано не тільки повідомити дітям, що будемо розучувати таку-то піс¬ню, а й зацікавити їх.
Іноді можна ознайомити дітей з історією твору, якщо во¬на цікава для них.
Перед прослухуванням корисно запропонувати учням роз¬казати потім, про що йдеться в пісні. Це спонукає їх уважно слухати твір, сприймаючи його загалом.
Готувати учнів до сприймання пісні можна також, озна¬йомлюючи їх з віршованим текстом. Виразно прочитавши слова, учитель проводить бесіду про зміст і настрій твору, пропонує дітям охарактеризувати відповідну музику, що ви¬никла в їхній уяві.
Демонстрування пісні має бути художнім, виразним. Мож¬ливі різні шляхи: виконання пісні вчителем або учнями, під¬готовленими заздалегідь, використання грамзапису. Бажано чергувати різні варіанти.
Після прослухування доцільно запитати дітей, чи сподо¬балася їм пісня. Звичайно вони відповідають на це запитан¬ня ствердно. Переживання позитивних емоцій, що їх викли¬кав твір, полегшує його розучування.
У ході попередньої бесіди про пісню учні визначають її характер і засоби музичної виразності. Зміст розмови зале¬жить від навчально-виховних завдань уроку, але за будь-яких умов слід звернути увагу на найважливіші засоби створення художніх образів пісні. Попередня бесіда сприяє розвиткові музичного мислення школярів. Вона має бути емоційною й короткою, щоб не пригасити бажання дітей розучувати твір.
Процес роботи над піснею зумовлений ступенем її склад¬ності, характером, особливостями куплету. Бажано не витра¬чати час на повторення тексту хором (це антихудожньо) і тим більше на запис дітьми літературного тексту; краще на¬писати його заздалегідь на плакаті. Важливо організувати слов¬никову роботу, тобто з'ясувати значення слів, які можуть бу¬ти незрозумілими для дітей. Пісню звичайно розучують му¬зичними фразами, складні фрагменти бажано виконувати за-допомогою вокально-хорових вправ.
У роботі доцільно урізноманітнювати методичні прийо¬ми: «проспіваймо разом з фортепіано»; «а тепер самі»; «прослухайте, як я проспіваю»; «співають тільки дівчатка»; «а тепер тільки хлопчики»; «проспіваймо всі разом». Завдяки цьому діти неодноразово чують і відтворюють мелодію та й заняття урізноманітнюється.