| Назва: | Хоровий ансамбль |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 6,74 KB |
| Скачувань: | 5 |
Мелодичне розміщення акорду і теситурні умови в свою чергу впливають на ансамбль.
Мелодичне положення герції і зручна для співаків теситура становлять найсприятливішу для ансамблю обстановку.
Мелодичне положення основного тону менш зручне для досягнення ансамблю, а мелодичне положення квінти ще менш сприятливе, особливо при широкому розміщенні голосів, хоч би :й при зручній теситурі.
Вид акорду істотно впливає на освоєння співаками ансамбле¬вого звучання.
Прості гармонічні звукосполучення, розміщені зручно для співу, легко й швидко засвоюються співаками і майже без труда звучать в ансамблі.
Навпаки, складні гармонічні сполучення (побічні акорди, зменшені, альтеровані акорди з затриманням, передйомами, моду¬ляціями) не можуть бути зразу освоєні співаками, отже стано¬влять значні труднощі в досягненні ансамблю. В кожному разі складні звукосполучення можуть зазвучати в ансамблі тільки після значного труда і не так швидко. Для того, щоб складні сполучення зазвучали легко й просто, потрібний час. Недаремно існує серед співаків прислів'я: «Щоб проспівати просто, треба повторити разів зо сто».
Дуже часто нюанс є вирішальною умовою для досягнення ансамблю. Наприклад, акорд у високій теситурі при нюансі forte звучить добре, легко, природно тобто в ансамблі. Той же самий акорд при нюансі ріаnо стає важким для хорошого зву¬чання і вимагає штучного пристосування.
Темп теж впливає на якість ансамблю. Повільні і помірні темпи являють собою сприятливі умови для досягнення ансамблю. Виконавці встигають ясно усвідомити звучання акорду і інстинк¬тивно дають хорошу ансамблеву злагодженість. Швидкі темпи такої зручності не дають.
Коли ми говорили про гармонічний ансамбль, як про наслідок рівноваги голосових груп хору, то цього в жодному разі не можна розуміти буквально.
Рівновагу, врівноваженість усіх музичних тонів, які входять до складу акорду, треба розуміти відносно. Якщо взяти тризвук мажору або мінору, то не всі тони в акорді однакові своєю зна¬чимістю. Основний тон, як база гармонічного співзвуччя, є най¬важливіший своєю значимістю; далі йде терція тризвуку, як характерний інтервал, що надає акордові мажорного або мінор¬ного звучання; нарешті, квінта тризвуку, яка надає акордові повноти й насиченості, але з погляду ладової характеристики (мажору або мінору) нейтральна. От чому в заключних акордах квінта дуже часто пропускається, а народна пісня, ця перлина музичного генія, заключні фрази закінчує тонікою лада (дуже часто октавним унісоном), пропускаючи і терцію і квінту.
Відповідно до значимості кожного елемента в акорді - і врівноважування звучащих тонів мусить дотримуватись у певній градації. Як же це робити, і які загальні норми звучання акорду ?
Терція акорду робить співзвуччя або мажорним, або мінор¬ним, - ясно, що цей інтервал повинен бути так динамічно під¬креслений, щоб утворилось цілком визначене, ясне враження мажору або мінору.
Квінта, як нейтральний інтервал, повинна бути подана в такій мірі, щоб надати акордові повноти і соковитості звучання.
Зрозуміла річ, що це нормування звучання акордів дуже умовне і невизначене. Як все це робити - підкаже не стільки розум, скільки ансамблеве почуття.
Перейдімо тепер до розгляду найголовніших акордів і про¬стежмо, як вони звучать у хорі та в якій мірі вони зручні для досягнення хорового ансамблю.
Теситурні умови і мелодичне по¬ложення акорду, не¬зважаючи на широке розміщення, створюють цілком сприятливу обста¬новку для хорового ансамблю. З будь-яким нюансом цей акорд звучить в ансамблі.
Мелодичне положення герції і зручна для співаків теситура становлять найсприятливішу для ансамблю обстановку.
Мелодичне положення основного тону менш зручне для досягнення ансамблю, а мелодичне положення квінти ще менш сприятливе, особливо при широкому розміщенні голосів, хоч би :й при зручній теситурі.
Вид акорду істотно впливає на освоєння співаками ансамбле¬вого звучання.
Прості гармонічні звукосполучення, розміщені зручно для співу, легко й швидко засвоюються співаками і майже без труда звучать в ансамблі.
Навпаки, складні гармонічні сполучення (побічні акорди, зменшені, альтеровані акорди з затриманням, передйомами, моду¬ляціями) не можуть бути зразу освоєні співаками, отже стано¬влять значні труднощі в досягненні ансамблю. В кожному разі складні звукосполучення можуть зазвучати в ансамблі тільки після значного труда і не так швидко. Для того, щоб складні сполучення зазвучали легко й просто, потрібний час. Недаремно існує серед співаків прислів'я: «Щоб проспівати просто, треба повторити разів зо сто».
Дуже часто нюанс є вирішальною умовою для досягнення ансамблю. Наприклад, акорд у високій теситурі при нюансі forte звучить добре, легко, природно тобто в ансамблі. Той же самий акорд при нюансі ріаnо стає важким для хорошого зву¬чання і вимагає штучного пристосування.
Темп теж впливає на якість ансамблю. Повільні і помірні темпи являють собою сприятливі умови для досягнення ансамблю. Виконавці встигають ясно усвідомити звучання акорду і інстинк¬тивно дають хорошу ансамблеву злагодженість. Швидкі темпи такої зручності не дають.
Коли ми говорили про гармонічний ансамбль, як про наслідок рівноваги голосових груп хору, то цього в жодному разі не можна розуміти буквально.
Рівновагу, врівноваженість усіх музичних тонів, які входять до складу акорду, треба розуміти відносно. Якщо взяти тризвук мажору або мінору, то не всі тони в акорді однакові своєю зна¬чимістю. Основний тон, як база гармонічного співзвуччя, є най¬важливіший своєю значимістю; далі йде терція тризвуку, як характерний інтервал, що надає акордові мажорного або мінор¬ного звучання; нарешті, квінта тризвуку, яка надає акордові повноти й насиченості, але з погляду ладової характеристики (мажору або мінору) нейтральна. От чому в заключних акордах квінта дуже часто пропускається, а народна пісня, ця перлина музичного генія, заключні фрази закінчує тонікою лада (дуже часто октавним унісоном), пропускаючи і терцію і квінту.
Відповідно до значимості кожного елемента в акорді - і врівноважування звучащих тонів мусить дотримуватись у певній градації. Як же це робити, і які загальні норми звучання акорду ?
Терція акорду робить співзвуччя або мажорним, або мінор¬ним, - ясно, що цей інтервал повинен бути так динамічно під¬креслений, щоб утворилось цілком визначене, ясне враження мажору або мінору.
Квінта, як нейтральний інтервал, повинна бути подана в такій мірі, щоб надати акордові повноти і соковитості звучання.
Зрозуміла річ, що це нормування звучання акордів дуже умовне і невизначене. Як все це робити - підкаже не стільки розум, скільки ансамблеве почуття.
Перейдімо тепер до розгляду найголовніших акордів і про¬стежмо, як вони звучать у хорі та в якій мірі вони зручні для досягнення хорового ансамблю.
Теситурні умови і мелодичне по¬ложення акорду, не¬зважаючи на широке розміщення, створюють цілком сприятливу обста¬новку для хорового ансамблю. З будь-яким нюансом цей акорд звучить в ансамблі.