| Назва: | Мовний етикет і мовна етикетна поведінка |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 11 KB |
| Скачувань: | 74 |
Сучасний етикет успадковує звичаї практично всіх народів від сивої давнини до наших днів. В своїй основі ці правила поведінки є загальними, оскільки вони дотримуються представниками не тільки якогось даного суспільства, але і представниками всіляких соціально-політичних систем, що існують у сучасному світі. Народи кожної країни вносять в етикет свої виправлення і доповнення, обумовлені суспільним ладом країни, специфікою її історичної будови, національними традиціями і звичаями.
В міру змін умов життя людства, росту утворень і культури одні правила поведінки змінюються іншими. Те, що раніш вважалося непристойним, стає загальноприйнятим, і навпаки. Але вимоги етикету не є абсолютними: дотримання їх залежить від місця, часу й обставин. Поводження, неприпустиме в одному місці і за одних обставин, може бути доречним в іншому місці і за інших обставин.
Норми етикету, на відміну від норм моралі є умовними, вони носять ніби характер неписаної угоди про те, що в поводженні людей є загальноприйнятим, а що ні. Кожна культурна людина повинна не тільки знати і дотримуватися основних норм етикету, але і розуміти необхідність визначених правил і взаємин. Манери багато в чому відбивають внутрішню культуру людини, його моральні й інтелектуальні якості. Уміння правильно поводитися в суспільстві має дуже велике значення: воно полегшує встановлення контактів, сприяє досягненню взаєморозуміння, створює гарні, стійкі взаємини.
Сучасний етикет регламентує поводження людей у побуті, на службі, у громадських місцях і на вулиці, у гостях і на різного роду офіційних заходах - прийомах, церемоніях, переговорах.
Отже, етикет - дуже велика і важлива частина загальнолюдської культури, моральності моралі, виробленої протягом багатьох століть життя всіма народами відповідно до їхніх представлень про добро, справедливість, людяність - в області моральної культури і про красу, порядок, благоустрій, побутовій доцільності - в області культури матеріальної.
2. Особливості мовного етикету
У питаннях загальногромадянського етикету не мале місце займає етикет спілкування. Часто ми не звертаємо увагу на те, як ми говоримо. На питання, зв'язані з вибором стилю мови, якоюсь мірою дасть відповідь вивчення стилю розмови. Дослідження в цій області показали, що існує три основних стилі ведення розмови.
Перший стиль - людина може розмовляти, як «батько» з дитиною.
Другий стиль - «дитина» звертається до «батька» за підтримкою. Звичайно, це не в буквальному розумінні, що людина говорить по-дитячи, але відносини, що зв'язують його з тим, про що і кому він говорить, нагадують відносини «батька» і «дитини».
І, нарешті, третій стиль – стиль «дорослого», людина коли говорить не виражає своє відношення до того, що він говорить, і очікує від співрозмовника такої ж емоційно нейтральної відповіді.
Ці три стилі ведення розмови умовно можна позначити трьома пересічними окружностями. Протягом декількох хвилин та сама людина може використовувати в спілкуванні всі три стилі. Якщо співрозмовник почуває стиль і відповідає згідно цьому, така комунікація називається рівнобіжною. Рівнобіжне використання стилів дозволяє домогтися найбільшої ефективності під час бесіди і мобілізувати сили співрозмовників.
Мовний етикет – це набір, або спектр фраз, якими ми послуговуємося у щоденних ситуаціях: знайомства, звертання, вітання, прощання, подяки, співчуття, відмови, компліменту тощо. Діловий стиль реалізується також в усній формі у ділових нарадах, публічних виступах, телефонних розмовах.
На зборах, нараді, засіданні парламенту показником культури ділового мовлення є правильне називання головуючим прізвищ тих, хто виступає.
Наприклад:
Слово надається професору (-ові), (інженеру), (депутату)... . А далі? Потрібна форма давального відмінка.
Називний відмінок Давальний відмінок
чол. р. жін. р.
1. Шевченко Шевченку, –ові Шевченко
2. Сірик Сірику, –ові Сірик
3. Миколаєць Миколайцю, –еві Миколаєць
4. Лесів Лесеву Лесів
5. Чернега Чернезі Чернезі
6. Яворський Яворському Яворській
7. Ковалишин Ковалишину Ковалишиній
Якщо виникає побоювання, чи правильно утворена форма давального відмінка, то можна використати інший варіант цього речення:
– Зараз виступає професор Салій (називний відмінок).
–За ним виступатиме декан Ковалів (називний відмінок).
–Готується до виступу інженер Сірик (називний відмінок).
При використанні фрази:
–Підготуватися...(кому?) знову виникає потреба у давальному відмінку.
Усякі ділові контакти починаються знайомством, яке здійснюється через посередника або безпосередньо. Прийнято вважати, що знайомство через посередника має більш офіційний характер і зобов‘язує нових знайомих вітатися один з одним, навіть якщо вони не будуть підтримувати знайомства.
Той, хто знайомить двох людей між собою, повинен не лише назвати їх імена, по батькові і прізвища, а й посаду, звання та інші необхідні в цій ситуації дані. Після знайомства розмову розпочинає старший за віком чи за посадою.
В міру змін умов життя людства, росту утворень і культури одні правила поведінки змінюються іншими. Те, що раніш вважалося непристойним, стає загальноприйнятим, і навпаки. Але вимоги етикету не є абсолютними: дотримання їх залежить від місця, часу й обставин. Поводження, неприпустиме в одному місці і за одних обставин, може бути доречним в іншому місці і за інших обставин.
Норми етикету, на відміну від норм моралі є умовними, вони носять ніби характер неписаної угоди про те, що в поводженні людей є загальноприйнятим, а що ні. Кожна культурна людина повинна не тільки знати і дотримуватися основних норм етикету, але і розуміти необхідність визначених правил і взаємин. Манери багато в чому відбивають внутрішню культуру людини, його моральні й інтелектуальні якості. Уміння правильно поводитися в суспільстві має дуже велике значення: воно полегшує встановлення контактів, сприяє досягненню взаєморозуміння, створює гарні, стійкі взаємини.
Сучасний етикет регламентує поводження людей у побуті, на службі, у громадських місцях і на вулиці, у гостях і на різного роду офіційних заходах - прийомах, церемоніях, переговорах.
Отже, етикет - дуже велика і важлива частина загальнолюдської культури, моральності моралі, виробленої протягом багатьох століть життя всіма народами відповідно до їхніх представлень про добро, справедливість, людяність - в області моральної культури і про красу, порядок, благоустрій, побутовій доцільності - в області культури матеріальної.
2. Особливості мовного етикету
У питаннях загальногромадянського етикету не мале місце займає етикет спілкування. Часто ми не звертаємо увагу на те, як ми говоримо. На питання, зв'язані з вибором стилю мови, якоюсь мірою дасть відповідь вивчення стилю розмови. Дослідження в цій області показали, що існує три основних стилі ведення розмови.
Перший стиль - людина може розмовляти, як «батько» з дитиною.
Другий стиль - «дитина» звертається до «батька» за підтримкою. Звичайно, це не в буквальному розумінні, що людина говорить по-дитячи, але відносини, що зв'язують його з тим, про що і кому він говорить, нагадують відносини «батька» і «дитини».
І, нарешті, третій стиль – стиль «дорослого», людина коли говорить не виражає своє відношення до того, що він говорить, і очікує від співрозмовника такої ж емоційно нейтральної відповіді.
Ці три стилі ведення розмови умовно можна позначити трьома пересічними окружностями. Протягом декількох хвилин та сама людина може використовувати в спілкуванні всі три стилі. Якщо співрозмовник почуває стиль і відповідає згідно цьому, така комунікація називається рівнобіжною. Рівнобіжне використання стилів дозволяє домогтися найбільшої ефективності під час бесіди і мобілізувати сили співрозмовників.
Мовний етикет – це набір, або спектр фраз, якими ми послуговуємося у щоденних ситуаціях: знайомства, звертання, вітання, прощання, подяки, співчуття, відмови, компліменту тощо. Діловий стиль реалізується також в усній формі у ділових нарадах, публічних виступах, телефонних розмовах.
На зборах, нараді, засіданні парламенту показником культури ділового мовлення є правильне називання головуючим прізвищ тих, хто виступає.
Наприклад:
Слово надається професору (-ові), (інженеру), (депутату)... . А далі? Потрібна форма давального відмінка.
Називний відмінок Давальний відмінок
чол. р. жін. р.
1. Шевченко Шевченку, –ові Шевченко
2. Сірик Сірику, –ові Сірик
3. Миколаєць Миколайцю, –еві Миколаєць
4. Лесів Лесеву Лесів
5. Чернега Чернезі Чернезі
6. Яворський Яворському Яворській
7. Ковалишин Ковалишину Ковалишиній
Якщо виникає побоювання, чи правильно утворена форма давального відмінка, то можна використати інший варіант цього речення:
– Зараз виступає професор Салій (називний відмінок).
–За ним виступатиме декан Ковалів (називний відмінок).
–Готується до виступу інженер Сірик (називний відмінок).
При використанні фрази:
–Підготуватися...(кому?) знову виникає потреба у давальному відмінку.
Усякі ділові контакти починаються знайомством, яке здійснюється через посередника або безпосередньо. Прийнято вважати, що знайомство через посередника має більш офіційний характер і зобов‘язує нових знайомих вітатися один з одним, навіть якщо вони не будуть підтримувати знайомства.
Той, хто знайомить двох людей між собою, повинен не лише назвати їх імена, по батькові і прізвища, а й посаду, звання та інші необхідні в цій ситуації дані. Після знайомства розмову розпочинає старший за віком чи за посадою.