| Назва: | Лексико-симантичні категорії у заголовках газет |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 6,7 KB |
| Скачувань: | 9 |
10. «Дві новини: хороша та погана». (№41, 2006р.).
11. «Аз чи Ян?». («Столиця», №44).
12. «Багатоголосся української зовнішньої політики: гармонія чи дисонанс». (№210, 2006р.).
13. «Міняю більше тіло на менше… Без посередників». (№205, 2006р.).
14. «Преси багато, точок для торгівлі – мало». (№210, 2006р.).
15. «Без прав, але з обов’язками». (№193, 2006р.).
16. «Вірю – не вірю». (№193, 2006р.).
17. «Удави і кролики». («Столиця», 2003р.).
Омоніми (від грец. homos — однаковий і грец. onyma — ім'я) — це слова, які однаково звучать, але мають різне значення. Омоніми з'являються внаслідок звукових змін у слові у процесі розвитку мови; внаслідок випадкового збігу звучання слова рідної мови і запозиченого з іншої мови; внаслідлк випадкового збігу звучання форми різних слів.
Омоніми:
1. Омофони - це слова, однакові за звучанням, але різні за написанням(стати по три - потри; вгорі - в горі). 2. Омографи - це слова, які різняться тільки наголосом(по́тяг - потя́г; за́мок - замо́к; бра́ти - брати́). 3. Омоформи - це слова, звучання яких збігається лише в окремих граматичних формах(покласти на віз - віз дрова; жовте поле - поле город; чистий став(ок) - став, як вкопаний).
Наприклад:
1. «Мова про мову». (№32, 2005р.).
2. «Де межа: Закарпатський драм театр знаходиться на межі закриття».(№187, «2006р.).
Пароніми (від гр.para - поблизу, поруч і onyma - ім'я) - це слова, подібні між собою за звучанням і частково за будовою: абонент - абонемент; континент – контингент
Приклади:
1. «Допомога «хрустким» і «хрумким» суглобам». (№217, 2006р.).
2. «Громадянські права і громадський транспорт». («Голос України. №43, 2006р.).
ВИСНОВКИ
Аналіз заголовків газет «День», «Молода Україна», «Голос України», «Столиця» свідчить про багатство і різноманітність лексико-семантичних категорій в них. Підбиваючи підсумки, можна сказати, що журналісти найчастіше використовують загальновживану лексику, науково-термінологічну та професійно-виробничу лексику, а також антоніми, рідше – синоніми. Не зафіксовано жодного випадку вживання діалектизму. Дуже рідко зустрічаються омоніми і пароніми.
Міністерство освіти і науки України
Київський національний ун-т ім. Т. Шевченка
Інститут журналістики
Кафедра української мови
Реферат на тему:
«ЛЕКСИКО-СИМАНТИЧНІ КАТЕГОРІЇ У
ЗАГОЛОВКАХ УКРАЇНСЬКИХ ГАЗЕТ»
Виконала
с-ка 1го курсу 5ї групи
Ціпцюра Марія
Київ 2007
11. «Аз чи Ян?». («Столиця», №44).
12. «Багатоголосся української зовнішньої політики: гармонія чи дисонанс». (№210, 2006р.).
13. «Міняю більше тіло на менше… Без посередників». (№205, 2006р.).
14. «Преси багато, точок для торгівлі – мало». (№210, 2006р.).
15. «Без прав, але з обов’язками». (№193, 2006р.).
16. «Вірю – не вірю». (№193, 2006р.).
17. «Удави і кролики». («Столиця», 2003р.).
Омоніми (від грец. homos — однаковий і грец. onyma — ім'я) — це слова, які однаково звучать, але мають різне значення. Омоніми з'являються внаслідок звукових змін у слові у процесі розвитку мови; внаслідок випадкового збігу звучання слова рідної мови і запозиченого з іншої мови; внаслідлк випадкового збігу звучання форми різних слів.
Омоніми:
1. Омофони - це слова, однакові за звучанням, але різні за написанням(стати по три - потри; вгорі - в горі). 2. Омографи - це слова, які різняться тільки наголосом(по́тяг - потя́г; за́мок - замо́к; бра́ти - брати́). 3. Омоформи - це слова, звучання яких збігається лише в окремих граматичних формах(покласти на віз - віз дрова; жовте поле - поле город; чистий став(ок) - став, як вкопаний).
Наприклад:
1. «Мова про мову». (№32, 2005р.).
2. «Де межа: Закарпатський драм театр знаходиться на межі закриття».(№187, «2006р.).
Пароніми (від гр.para - поблизу, поруч і onyma - ім'я) - це слова, подібні між собою за звучанням і частково за будовою: абонент - абонемент; континент – контингент
Приклади:
1. «Допомога «хрустким» і «хрумким» суглобам». (№217, 2006р.).
2. «Громадянські права і громадський транспорт». («Голос України. №43, 2006р.).
ВИСНОВКИ
Аналіз заголовків газет «День», «Молода Україна», «Голос України», «Столиця» свідчить про багатство і різноманітність лексико-семантичних категорій в них. Підбиваючи підсумки, можна сказати, що журналісти найчастіше використовують загальновживану лексику, науково-термінологічну та професійно-виробничу лексику, а також антоніми, рідше – синоніми. Не зафіксовано жодного випадку вживання діалектизму. Дуже рідко зустрічаються омоніми і пароніми.
Міністерство освіти і науки України
Київський національний ун-т ім. Т. Шевченка
Інститут журналістики
Кафедра української мови
Реферат на тему:
«ЛЕКСИКО-СИМАНТИЧНІ КАТЕГОРІЇ У
ЗАГОЛОВКАХ УКРАЇНСЬКИХ ГАЗЕТ»
Виконала
с-ка 1го курсу 5ї групи
Ціпцюра Марія
Київ 2007