1 2 3

У різних міфопоетичних системах функції жаби як позитивні (зв'язок з плодоріддям, родючістю, відродженням), так і негативні (зв'язок з хтонічним світом, мороком, хворобою, смертю [МНМ, П, 84; Плачинда, 174; Скуратівський, 381-384; ССМ, 256-257; Судник, Цивьян, 137-152; Чубинський I, 70]. Жаба - символічна тварина нижнього царства, водночас і хтонічна, і мудра (про що свідчить багато фольклорних мотивів), часто пов'язана з вологою, заклинанням дощу, проте, як і з усіма гадами, з жабою пов'язують нечисту силу. Крізь призму таких вірувань, напевно, й можна пояснити двоназивання б.з. у більшості мов. Причому слід відзначити, що за одним із номенів, як правило, закріплюється можливість розвитку негативної експресії; інше ж, переважно, стилістично нейтральне:

укр. жаба - переважно нейтральне;

ропуха - тільки негативне (нею лякають дітей, саме вона забирає молоко у корови тощо);

рос. лягушка - нейтральне (навіть швидше позитивне);

жаба - тільки негативне 'зла баба', 'назола', різні захворювання.

Баба, что жаба. Бил дед бабу, грозясь на жабу [Даль];

англ. frod - переважно, нейтральне;

toad - завжди негативне (a big toad in a little pudle 'місцевий поводир, глава, туз'; eat smb's бути підлизою' [Кунін, 767]; toad-eating 'плазування, низькопоклонство'; toadstool 'поганка' [АУС, ІІ, 531];

нім. Frosch - нейтральне;

Kröte - негативне (giftige Kröte 'відьма, злюка', krötig 'нахабний' [Москальская, I” 752]. До речі, відома російська казка “Царевна лягушка” на всі мови перекладається саме стилістично нейтральним номеном. Немислимий переклад в укр. “Царівна ропуха” чи в нім. “Zarenkröte”.

Саме негативна семантика однієї з назв б.з., що базується на міфологічних уявленнях про жабу, і дала підставу для номінації різних захворювань у слов'янських мовах [див. 2, 3, 4, 46, 47, 48, 49, 60, 63, 68, 74, 75, 79, 80, 85-88]*. Найчастіше у діалектах Східної Славії та Польщі жабою називають стенокардію та ангіну, а також різноманітні запалення горла, зіва у людей і худоби. Мотивувати постання назв перших двох хвороб можна існуючими віруваннями та переказами про деякі захворювання у слов'ян. Так дання на Поліссі досить часто є наслідком проникнення в організм, саме в область грудної клітки, гада: жаби або гадюки. Слабким місцем цього припущення є те, що ніде на Поліссі дання не номінують жабою. Зрештою, чому інші захворювання (біль у животі, голові) не називають жабою. Можливо, сенс тут у больових відчуттях: при стенокардії - відчуття тиску у грудях “жаба давить”; при ангіні та різних запаленнях - відчуття опіку. Тобто маємо співвіднесеність сем 'жаба' - 'тиснути, гнути' та 'жаба' - 'горіти'.

Подібні семантичні перенесення помічено і в інших мовах та мовних групах:

да. tosca 'Rana, Bufo' і двн. zuscan 'палити' ;

лат. rana і arere 'горіти';

да. усе 'Rana' і rot aukan да. eacian лит. аugu

'рости, збільшуватися ' < 'гнути';

нд. Pagge 'Rana', Bufo' і гот. fahan 'хапати'< 'гнути';

лит. varle і вірм. varim 'палю' [Маковский, 124].

Підтвердженням таких міжмовних перенесень може служити подібність семантичного поля номена жаба у різних мовах (не лише індоєвропейських).

Міжмовні семантико-типологічні паралелі номена жаба

*Тут і надалі для ілюстрації вказується порядковий номер семеми, наведеної в додатку.

Мова англ нім. фр. лат. гр. укр. блр. рос. пол. блг. тур. узб. якут.

Семема

хвороба горла х х

хрипота х

стенокардія х х х

запалення у худоби х х х

запалення у худоби

з'єднувальна деталь у плузі х х х х х

ямка у жорні х х х х

засувка у дверях х х

підківка у взутті х

стрілка на копиті х х х х х х

гачок, петля х х

аксельбант х

хрестовина (техн.) х х

морський чорт х х

заглиблення на поверхні х х

хворобливий наріст х

1 2 3