| Назва: | Інфляція: суть, розвиток, перспективи подолання в Україні |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 1,65 MB |
| Скачувань: | 154 |
Так, «соціальний» хліб у продажу є. Але він реалізується лише в обмеженій кількості магазинів, та ще і не більш ніж один буханець в руки. Крім того, багато людей його не купують через низьку якість. Середню ж ціну на весь хліб за рахунок невисокої вартості «соціального» можна при бажанні занизити - піди, розберися! Такої категорії питання є і відносно соняшникової олії, яка дуже подорожчала в останні місяці. Уряду, як відомо, вдалося змусити власників деяких супермаркетів знизити ціни, проте на ринках і в невеликих магазинах здешевлення олії не відбулося. Виникає питання: А які ціни на даний товар в цих умовах зафіксував для розрахунків інфляції Держкомстат?
Проте ще більше сумнівів викликає вагова структура, використовувана при обчисленнях ІСЦ. Хоча якраз від правильності визначення органами статистики частки («ваги») товарів і послуг у споживчому кошику залежить розрахункова величина інфляції.
Очевидно, що частки різних товарів і послуг в сімейних витратах з часом змінюються. І це повинно враховувати відомство статистики. Наприклад, в 2007 році продукти харчування і безалкогольні напої складають 55% витрат українців, що приблизно на 5% менше, ніж минулого року. Збільшилася ж цього року в споживчому кошику «вага» тарифів за ЖКП - у зв`язку з двох- триразовим їх зростанням в кінці 2006-го - початку 2007 років. Також у 2007 році Держкомстат підвищив питому частку витрат українців на покупку легкових автомобілів і деяких інших непродовольчих товарів.
До речі, про автомобілі. Незважаючи на істотне збільшення у ваговій структурі в 2007 році частки витрат на покупку легкових авто, даний показник від Держкомстату - 1,18% - все одно здається дуже маленьким. Адже всі бачать, який бум на придбання автомобілів спостерігається в Україні в останні роки. Виходить, що українці сьогодні витрачаються більше (ніж на покупку автомобілів), для порівняння, на сигарети - 1,38%, на безалкогольні напої - 3,04%, на картоплю - 1,82%.
Відповідно, і «вага» на бензини представляється вельми скромною - 0,88% сімейного бюджету. Адже бензин зростав у ціні в останні три роки з великим випередженням темпів інфляції, отже - якби його частка в споживчому кошику була вища, то й інфляція в цілому виходила б значнішою.
Звичайно, у Держкомстату є певні виправдання. Для визначення питомої ваги витрат домогосподарств управління статистики в усіх регіонах України проводять їх вибіркове обстеження. На це потрібна добровільна згода респондентів (близько 10 тисяч домогосподарств). А хто зараз погодиться за символічну плату на подібні довгострокові заходи? Адже потрібно буде вести щоденний облік доходів і витрат по всьому домогосподарству - що займає багато часу, і «засвічувати» реальні доходи. Тому дають добро на дослідження здебільшого лише сім`ї з низьким прожитковим рівнем, у більшості з яких дійсно немає автомобілів. Що ставить під сумнів об`єктивність офіційної інфляції.
Також не дуже оперативно реагує Держкомстат на багато інших змін в житті громадян України. Так, лише в 2007 році до переліку товарів для розрахунку інфляції потрапили такі їх види, як мобільні телефони, Інтернет, DVD-плеєри і деякі інші.
Особливо дивує відсутність у згаданому переліку Держкомстату такого виду покупок українців, як житло. Адже витрати населення на придбання житла сьогодні вкрай високі, і багато громадян таки купують квартири і будинки, а для цього накопичують гроші на банківських депозитах або «під подушкою» або оформляють іпотечні договори.
Відомо, що, наприклад, в 2006 році ціни на житло підвищилися в середньому по Україні на 60%. За період з 2000 року квартири і будинки подорожчали взагалі в 10-12 разів! А якщо органи вітчизняної статистки цього не враховують у своїх розрахунках ІСЦ, значить, реальна інфляція в останні сім років була вища, ніж оголосив Держкомстат.
На показники ж офіційної інфляції зав`язані багато інших соціально-економічних стандартів в Україні. Такі, як мінімальна зарплата, мінімальна пенсія, реальні зарплати і доходи населення, прожитковий мінімум (про який згадав Порошенко) та інші.
І виходить, що оголошувані українськими урядами в останні роки розміри зростання реальних доходів населення не відповідають дійсності. Насправді, зростання реальних зарплат, пенсій, стипендій і соціальної допомоги було меншим - у зв`язку із заниженням інфляції.
Навряд чи варто сподіватися, що згадана вище спільна робоча група Кабміну і НБУ стане зачіпати старе (перераховувати інфляцію за минулі періоди). Але хочеться сподіватися, що вироблена експертами нова методика дозволить хоч би в майбутньому розраховувати офіційну інфляцію, яка об`єктивно відображатиме ситуацію в Україні. [15]
По прогнозам міністра економіки Анатолія Кінаха інфляція на кінець
2007 року складе 14-14,5%.
Проте ще більше сумнівів викликає вагова структура, використовувана при обчисленнях ІСЦ. Хоча якраз від правильності визначення органами статистики частки («ваги») товарів і послуг у споживчому кошику залежить розрахункова величина інфляції.
Очевидно, що частки різних товарів і послуг в сімейних витратах з часом змінюються. І це повинно враховувати відомство статистики. Наприклад, в 2007 році продукти харчування і безалкогольні напої складають 55% витрат українців, що приблизно на 5% менше, ніж минулого року. Збільшилася ж цього року в споживчому кошику «вага» тарифів за ЖКП - у зв`язку з двох- триразовим їх зростанням в кінці 2006-го - початку 2007 років. Також у 2007 році Держкомстат підвищив питому частку витрат українців на покупку легкових автомобілів і деяких інших непродовольчих товарів.
До речі, про автомобілі. Незважаючи на істотне збільшення у ваговій структурі в 2007 році частки витрат на покупку легкових авто, даний показник від Держкомстату - 1,18% - все одно здається дуже маленьким. Адже всі бачать, який бум на придбання автомобілів спостерігається в Україні в останні роки. Виходить, що українці сьогодні витрачаються більше (ніж на покупку автомобілів), для порівняння, на сигарети - 1,38%, на безалкогольні напої - 3,04%, на картоплю - 1,82%.
Відповідно, і «вага» на бензини представляється вельми скромною - 0,88% сімейного бюджету. Адже бензин зростав у ціні в останні три роки з великим випередженням темпів інфляції, отже - якби його частка в споживчому кошику була вища, то й інфляція в цілому виходила б значнішою.
Звичайно, у Держкомстату є певні виправдання. Для визначення питомої ваги витрат домогосподарств управління статистики в усіх регіонах України проводять їх вибіркове обстеження. На це потрібна добровільна згода респондентів (близько 10 тисяч домогосподарств). А хто зараз погодиться за символічну плату на подібні довгострокові заходи? Адже потрібно буде вести щоденний облік доходів і витрат по всьому домогосподарству - що займає багато часу, і «засвічувати» реальні доходи. Тому дають добро на дослідження здебільшого лише сім`ї з низьким прожитковим рівнем, у більшості з яких дійсно немає автомобілів. Що ставить під сумнів об`єктивність офіційної інфляції.
Також не дуже оперативно реагує Держкомстат на багато інших змін в житті громадян України. Так, лише в 2007 році до переліку товарів для розрахунку інфляції потрапили такі їх види, як мобільні телефони, Інтернет, DVD-плеєри і деякі інші.
Особливо дивує відсутність у згаданому переліку Держкомстату такого виду покупок українців, як житло. Адже витрати населення на придбання житла сьогодні вкрай високі, і багато громадян таки купують квартири і будинки, а для цього накопичують гроші на банківських депозитах або «під подушкою» або оформляють іпотечні договори.
Відомо, що, наприклад, в 2006 році ціни на житло підвищилися в середньому по Україні на 60%. За період з 2000 року квартири і будинки подорожчали взагалі в 10-12 разів! А якщо органи вітчизняної статистки цього не враховують у своїх розрахунках ІСЦ, значить, реальна інфляція в останні сім років була вища, ніж оголосив Держкомстат.
На показники ж офіційної інфляції зав`язані багато інших соціально-економічних стандартів в Україні. Такі, як мінімальна зарплата, мінімальна пенсія, реальні зарплати і доходи населення, прожитковий мінімум (про який згадав Порошенко) та інші.
І виходить, що оголошувані українськими урядами в останні роки розміри зростання реальних доходів населення не відповідають дійсності. Насправді, зростання реальних зарплат, пенсій, стипендій і соціальної допомоги було меншим - у зв`язку із заниженням інфляції.
Навряд чи варто сподіватися, що згадана вище спільна робоча група Кабміну і НБУ стане зачіпати старе (перераховувати інфляцію за минулі періоди). Але хочеться сподіватися, що вироблена експертами нова методика дозволить хоч би в майбутньому розраховувати офіційну інфляцію, яка об`єктивно відображатиме ситуацію в Україні. [15]
По прогнозам міністра економіки Анатолія Кінаха інфляція на кінець
2007 року складе 14-14,5%.