| Назва: | Інфляція: суть, розвиток, перспективи подолання в Україні |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 1,65 MB |
| Скачувань: | 154 |
У 2006 році, у цілому, прослідковується зниження індексів інфляції, порівняно з 2004 роком, та схожість щомісячних темпів з 2005 роком. А саме, у січні 2006 року індекс інфляції склав 101,2%, протягом року він то підвищувався, то знижувався, і врешті на кінець року склав 100,9% (так само як на кінець 2005року). З цих даних можемо зробити висновок, що індекс інфляції за 2006 рік з початку року, знизився на 0,3%., а за рік у цілому склав 111,6%, з середньомісячним темпом зростання 100,9%. Отже, інфляція за 2005 і 2006 роки була майже однаковою.
Наступним кроком нашого аналізу буде спостереження індексів інфляції у поточному (2007) році. На початок року її темпи були найнижчими за 2004-2006 проаналізовані роки, та складали 100,5%, але з лютого по травень (включно), вони зросли до 101,4%, тобто збільшилися на 1,4%. Починаючи з червня, темпи росту інфляції почали набирати „оберти” і у жовтні склали 111,7%, таким чином збільшившись на 7,5% за 5 місяців.
Отже, за підсумками 10 місяців 2007 року інфляція в Україні досягла 11,7%. При цьому, у жовтні індекс інфляції склав абсолютний рекорд за останні 5 років, досягши 2,9%. Про це повідомляє прес-служба Кабінету міністрів.
За даними Держкомстату, найбільшим важелем в інфляційних процесах є індекс цін виробників, що становив за 10 місяців 118,3%.
Протягом 10 місяців ціни на продукти харчування і безалкогольні напої зросли на 17,5%, при цьому найбільше зростання зафіксовано на олію (173,1%), яйця (143,4%), фрукти (138,3%), борошно (130,3%) і молоко (127,8%). Одяг і взуття подорожчали на 1,1%, комунальні послуги - на 6,7%, предмети домашнього вжитку - на 1,8%, охорона здоров'я - на 10,1%, транспорт - на 7,9%, відпочинок і культура - на 3,2%, освіта - на 15,2%, ресторанні і готельні послуги - на 12,3%.
У промисловості найбільше зросли ціни у виробництві коксу (136,5%), молочних продуктів і морозива (136,3%), мінеральної продукції (129,8%), добуванні неенергетичних корисних копалин (124,6%), паливно-енергетичних матеріалів (122,2%) і виробництві м'яса (121,2%). Зниження цін зафіксоване тільки у виробництві цукру (90%).
При цьому динаміка зростання індексу споживчих цін щомісяця збільшується. Так, якщо в січні в порівнянні з попереднім місяцем приріст інфляції становив 0,5%, у травні - 0,6%, то в червні і вересні - по 2,2%, у жовтні - 2,9%. [9. №12.с. 25-29]
Але Рада Національного банку України (НБУ) не згодна з даними Держкомстату України. На засіданні Ради Національного банку України 22 листопада 2007 року, було оголошено про формування спеціальної робочої групи з представників НБУ і Кабінету міністрів, яка займеться створенням нової методики розрахунку інфляції.
Голова Ради НБУ Петро Порошенко повідомив, що спільна робоча група повинна розробити таку методику розрахунку інфляції, яка базуватиметься на новітніх методологічних положеннях, розроблених Держкомстатом. «Робоча група проаналізує, наскільки обгрунтовано сьогодні складається перелік товарів, які входять до споживчого кошика, наскільки чесно вимірюється інфляція, наскільки об`єктивно вона відображає реальну ситуацію, наскільки вона кореспондується з поняттям прожиткового мінімуму», - пояснив він .
З даного коментаря Порошенка досить важко судити, які саме претензії у НБУ до старої методики статистичного відомства. Однак про те, що цифри інфляції, які щомісячно оприлюднює Держкомстат, вельми сумнівні, розмови йдуть вже давно. Причому, що цікаво, не довіряють офіційним даним про параметри зростання споживчих цін не тільки пересічні громадяни, але і часто-густо відомі українські політики - які й самі не раз знаходилися у складі уряду.
Принцип розрахунку індексу споживчих цін (ІСЦ), який використовує Держкомстат, вельми зрозумілий, і до нього претензій за великим рахунком немає. Якщо спрощено, обчислення величини інфляції складається з двох складових. Перша - визначається середня зміна цін по кожному з товарів і платних послуг, які включені в індекс. Зараз це близько 300 позицій. Друга - з`ясовується питома вага по окремих найменуваннях в загальній сумі грошових споживчих витрат населення.
Що ж до конкретних параметрів, які статисти використовують як початкову базу для подальших розрахунків, питань чимало. Що стосується виміру цін на ті або інші товари, то їх об`єктивність при бажанні можна перевірити. Особливо ретельно, думається, варто придивитися до показника зростання ціни на хліб в останні місяці. Так, за даними Держкомстату він подорожчав за десять місяців 2007 року на 10,8%, що менше ніж загальна інфляція за той же період - 11,7%. А борошно, вартість якого формує не менш ніж половину собівартості хліба, в січні - жовтні зросла в ціні на 30,3%. Співвідношення цих показників дещо дивне.
Наступним кроком нашого аналізу буде спостереження індексів інфляції у поточному (2007) році. На початок року її темпи були найнижчими за 2004-2006 проаналізовані роки, та складали 100,5%, але з лютого по травень (включно), вони зросли до 101,4%, тобто збільшилися на 1,4%. Починаючи з червня, темпи росту інфляції почали набирати „оберти” і у жовтні склали 111,7%, таким чином збільшившись на 7,5% за 5 місяців.
Отже, за підсумками 10 місяців 2007 року інфляція в Україні досягла 11,7%. При цьому, у жовтні індекс інфляції склав абсолютний рекорд за останні 5 років, досягши 2,9%. Про це повідомляє прес-служба Кабінету міністрів.
За даними Держкомстату, найбільшим важелем в інфляційних процесах є індекс цін виробників, що становив за 10 місяців 118,3%.
Протягом 10 місяців ціни на продукти харчування і безалкогольні напої зросли на 17,5%, при цьому найбільше зростання зафіксовано на олію (173,1%), яйця (143,4%), фрукти (138,3%), борошно (130,3%) і молоко (127,8%). Одяг і взуття подорожчали на 1,1%, комунальні послуги - на 6,7%, предмети домашнього вжитку - на 1,8%, охорона здоров'я - на 10,1%, транспорт - на 7,9%, відпочинок і культура - на 3,2%, освіта - на 15,2%, ресторанні і готельні послуги - на 12,3%.
У промисловості найбільше зросли ціни у виробництві коксу (136,5%), молочних продуктів і морозива (136,3%), мінеральної продукції (129,8%), добуванні неенергетичних корисних копалин (124,6%), паливно-енергетичних матеріалів (122,2%) і виробництві м'яса (121,2%). Зниження цін зафіксоване тільки у виробництві цукру (90%).
При цьому динаміка зростання індексу споживчих цін щомісяця збільшується. Так, якщо в січні в порівнянні з попереднім місяцем приріст інфляції становив 0,5%, у травні - 0,6%, то в червні і вересні - по 2,2%, у жовтні - 2,9%. [9. №12.с. 25-29]
Але Рада Національного банку України (НБУ) не згодна з даними Держкомстату України. На засіданні Ради Національного банку України 22 листопада 2007 року, було оголошено про формування спеціальної робочої групи з представників НБУ і Кабінету міністрів, яка займеться створенням нової методики розрахунку інфляції.
Голова Ради НБУ Петро Порошенко повідомив, що спільна робоча група повинна розробити таку методику розрахунку інфляції, яка базуватиметься на новітніх методологічних положеннях, розроблених Держкомстатом. «Робоча група проаналізує, наскільки обгрунтовано сьогодні складається перелік товарів, які входять до споживчого кошика, наскільки чесно вимірюється інфляція, наскільки об`єктивно вона відображає реальну ситуацію, наскільки вона кореспондується з поняттям прожиткового мінімуму», - пояснив він .
З даного коментаря Порошенка досить важко судити, які саме претензії у НБУ до старої методики статистичного відомства. Однак про те, що цифри інфляції, які щомісячно оприлюднює Держкомстат, вельми сумнівні, розмови йдуть вже давно. Причому, що цікаво, не довіряють офіційним даним про параметри зростання споживчих цін не тільки пересічні громадяни, але і часто-густо відомі українські політики - які й самі не раз знаходилися у складі уряду.
Принцип розрахунку індексу споживчих цін (ІСЦ), який використовує Держкомстат, вельми зрозумілий, і до нього претензій за великим рахунком немає. Якщо спрощено, обчислення величини інфляції складається з двох складових. Перша - визначається середня зміна цін по кожному з товарів і платних послуг, які включені в індекс. Зараз це близько 300 позицій. Друга - з`ясовується питома вага по окремих найменуваннях в загальній сумі грошових споживчих витрат населення.
Що ж до конкретних параметрів, які статисти використовують як початкову базу для подальших розрахунків, питань чимало. Що стосується виміру цін на ті або інші товари, то їх об`єктивність при бажанні можна перевірити. Особливо ретельно, думається, варто придивитися до показника зростання ціни на хліб в останні місяці. Так, за даними Держкомстату він подорожчав за десять місяців 2007 року на 10,8%, що менше ніж загальна інфляція за той же період - 11,7%. А борошно, вартість якого формує не менш ніж половину собівартості хліба, в січні - жовтні зросла в ціні на 30,3%. Співвідношення цих показників дещо дивне.