| Назва: | Інфляція: суть, розвиток, перспективи подолання в Україні |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 1,65 MB |
| Скачувань: | 154 |
Центральний банк за будь-якого монетарного режиму опікується економічною динамікою, тому що при проведенні монетарної політики забезпечення сталої висхідної економічної динаміки розглядається як результат від досягнення низької інфляції у довгостроковому періоді й утримання інфляційних очікувань на низькому рівні. Крім того, збільшення ВВП є додатковою ціллю центрального банку, якщо прогнозована інфляція знаходиться у межах цільового показника. Монетарна політика за інших однакових умов завжди сприятиме більшому зростанню, якщо це не суперечить досягненню цінової стабільності у довгостроковому періоді. Навіть в окремі періоди економічної стагнації шляхом зміни горизонту досягнення мети щодо інфляції центральний банк може сприяти економічному піднесенню.
Багатьох економістів турбує питання, чи є низька інфляція для перехідної економіки, якою є Україна, стримуючим фактором для економічного зростання?
Як свідчить світовий досвід, низька інфляція є необхідною передумовою для стійкого економічного зростання. Країни з низькою та стабільною інфляцією мають вищі та стабільніші темпи зростання у довгостроковому періоді.
За низької та стабільної інфляції приріст ВВП збільшується у довгостроковому періоді, чому сприяють: визначеність для бізнесу у довгостроковому періоді, більші інвестиції в основний капітал, вища цінова конкурентоспроможність.
Світовий досвід свідчить, що країни з відносно низьким рівнем ВВП на душу населення, запровадивши режим ІТ з перехідним періодом, успішно використали його переваги, підняли довіру суспільства до економічної і монетарної влади, пришвидшили реформи, досягли низької інфляції та сталих темпів економічного зростання.
З таблиці 5 видно, що кількість таких країн постійно збільшується. За 17 років дії режиму ІТ жодна з країн, яка його ввела, не відмовилась від нього. Лише Іспанія і Фінляндія із входженням до зони євро формально скасували цей режим.
Таблиця 5. Країни, в яких застосовується інфляційне таргетування.
У цілому ж багато досліджень засвідчило, що серед країн зі схожими економіками ті, що працюють за ІТ, мають вищі темпи економічного зростання у довгостроковій перспективі порівняно з країнами, які не використовують зазначений режим.
Ефективність цього механізму, термін його запровадження залежать від швидкості розвитку ринку цінних паперів, ключовим гравцем на якому має бути уряд. Поза всяким сумнівом, за допомогою розвинутого інструменту відсоткових ставок центральний банк дедалі більше впливатиме на інфляцію, зокрема, через кредитні ставки банків, відсоткові ставки за цінними паперами на фондовому ринку, через канали інфляційних очікувань та обмінного курсу.
Висновки
Інфляція є однією з найбільш гострих проблем сучасного розвитку економіки в багатьох країнах світу. Інфляція негативно впливає на всі сторони життя суспільства. Висока інфляція знищує грошову систему, провокує витікання національного капіталу за кордон, послаблює національну валюту, сприяє її витісненню всередині країни іноземною валютою, підриває можливості фінансування державного бюджету.
Вимірюється інфляція за допомогою індекса цін, що відображає відношення між сукупною ціною певного набору товарів і послуг, що називається ринковим кошиком, для даного періоду і сукупною ціною ідентичної або подібної групи товарів і послуг у базовому періоді. Залежно від темпів знецінення грошей виділяються такі типи інфляції, як повзуча, відкрита, галопуюча і гіперінфляція.
В основі механізму формування інфляції передусім лежать зв'язок попиту і витрат, спад виробництва і зростання цін, спіраль "зарплата – ціна". Інфляція також значно поглиблюється деформацією психології споживачів і виробників, що виявляється у нарощуванні поточного попиту за рахунок заощадження.
Оскільки інфляція зароджується на грошовому ринку, то вона насамперед є результатом помилкової монетарної політики владних структур, зокрема фінансування дефіциту державного бюджету грошовою емісією.
Значно поглиблюють інфляційну нерівновагу монополізація ринків і
малообгрунтовані найрізноманітніші привілеї владних структур багатьом
підприємствам та організаціям, зокрема звільнення їх від податків і мита, надання позик на пільгових умовах, дозвіл відвантажувати продукцію без попередньої оплати, сплачування податків у кредит, проведення розрахунків без участі банків України тощо.
Інфляція, особливо коли вона досягла рівня галопуючої або гіперінфляції, негативно відбивається на всіх сторонах суспільного життя. Вона передусім виявляється в знеціненні заощаджень, відставанні зростання доходів від цін, зменшенні купівельної спроможності населення, зниженні мотивації до трудової та підприємницької діяльності, гальмуванні технічного прогресу, підриває управлінський механізм усього народного господарства.
Багатьох економістів турбує питання, чи є низька інфляція для перехідної економіки, якою є Україна, стримуючим фактором для економічного зростання?
Як свідчить світовий досвід, низька інфляція є необхідною передумовою для стійкого економічного зростання. Країни з низькою та стабільною інфляцією мають вищі та стабільніші темпи зростання у довгостроковому періоді.
За низької та стабільної інфляції приріст ВВП збільшується у довгостроковому періоді, чому сприяють: визначеність для бізнесу у довгостроковому періоді, більші інвестиції в основний капітал, вища цінова конкурентоспроможність.
Світовий досвід свідчить, що країни з відносно низьким рівнем ВВП на душу населення, запровадивши режим ІТ з перехідним періодом, успішно використали його переваги, підняли довіру суспільства до економічної і монетарної влади, пришвидшили реформи, досягли низької інфляції та сталих темпів економічного зростання.
З таблиці 5 видно, що кількість таких країн постійно збільшується. За 17 років дії режиму ІТ жодна з країн, яка його ввела, не відмовилась від нього. Лише Іспанія і Фінляндія із входженням до зони євро формально скасували цей режим.
Таблиця 5. Країни, в яких застосовується інфляційне таргетування.
У цілому ж багато досліджень засвідчило, що серед країн зі схожими економіками ті, що працюють за ІТ, мають вищі темпи економічного зростання у довгостроковій перспективі порівняно з країнами, які не використовують зазначений режим.
Ефективність цього механізму, термін його запровадження залежать від швидкості розвитку ринку цінних паперів, ключовим гравцем на якому має бути уряд. Поза всяким сумнівом, за допомогою розвинутого інструменту відсоткових ставок центральний банк дедалі більше впливатиме на інфляцію, зокрема, через кредитні ставки банків, відсоткові ставки за цінними паперами на фондовому ринку, через канали інфляційних очікувань та обмінного курсу.
Висновки
Інфляція є однією з найбільш гострих проблем сучасного розвитку економіки в багатьох країнах світу. Інфляція негативно впливає на всі сторони життя суспільства. Висока інфляція знищує грошову систему, провокує витікання національного капіталу за кордон, послаблює національну валюту, сприяє її витісненню всередині країни іноземною валютою, підриває можливості фінансування державного бюджету.
Вимірюється інфляція за допомогою індекса цін, що відображає відношення між сукупною ціною певного набору товарів і послуг, що називається ринковим кошиком, для даного періоду і сукупною ціною ідентичної або подібної групи товарів і послуг у базовому періоді. Залежно від темпів знецінення грошей виділяються такі типи інфляції, як повзуча, відкрита, галопуюча і гіперінфляція.
В основі механізму формування інфляції передусім лежать зв'язок попиту і витрат, спад виробництва і зростання цін, спіраль "зарплата – ціна". Інфляція також значно поглиблюється деформацією психології споживачів і виробників, що виявляється у нарощуванні поточного попиту за рахунок заощадження.
Оскільки інфляція зароджується на грошовому ринку, то вона насамперед є результатом помилкової монетарної політики владних структур, зокрема фінансування дефіциту державного бюджету грошовою емісією.
Значно поглиблюють інфляційну нерівновагу монополізація ринків і
малообгрунтовані найрізноманітніші привілеї владних структур багатьом
підприємствам та організаціям, зокрема звільнення їх від податків і мита, надання позик на пільгових умовах, дозвіл відвантажувати продукцію без попередньої оплати, сплачування податків у кредит, проведення розрахунків без участі банків України тощо.
Інфляція, особливо коли вона досягла рівня галопуючої або гіперінфляції, негативно відбивається на всіх сторонах суспільного життя. Вона передусім виявляється в знеціненні заощаджень, відставанні зростання доходів від цін, зменшенні купівельної спроможності населення, зниженні мотивації до трудової та підприємницької діяльності, гальмуванні технічного прогресу, підриває управлінський механізм усього народного господарства.