| Назва: | Інфляція: суть, розвиток, перспективи подолання в Україні |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 1,65 MB |
| Скачувань: | 154 |
π t = - α πNt +(1- α) πTt = πTt + α (πNt – πTt)
де π t – загальна інфляція, πNt і πTt – інфляція товарів, що торгуються і не торгуються, α – частка товарів, що не торгуються в структурі ІСЦ.
Отже, оптимальний рівень інфля¬ції, який обчислюємо, дорівнює:
π0 = π*Т + α(πN – πT)
де π*Т – інфляція товарів, що торгуються за кордоном,
(πN – πT) – зміна відносних цін (товарів, що торгуються, до товарів, що не торгуються).
Ключовим пунктом при оцінці опти¬мального рівня інфляції є розрахунок розриву в ріннях продуктивності в різних секторах, що й визначає рівноважний диференціал між інфляцією товарів, що торгуються і не торгуються. Величина цього розриву залежить від того, на¬скільки швидко Україна рухатиметься до рівня розвитку своїх торговельних партнерів (зокрема Єврозони). Отже, необхідно оцінити швидкість реальної конвергенції. Для наших цілей ми вико¬ристовуємо як оцінку рівноважного інфляційного диференціала в секторі товарів, що торгуються. і в секторі то¬варів, що не торгуються, середнє дано¬го показника за 2003—2006 роки. За на¬шими розрахунками, цей рівень стано вить 4.8% (дія порівняння — в Угорщині - 5.6%, в Португалії - 4.2% [9] .
Отже, за цих припущень, оптималь¬ний рівень інфляції в Україні дорівнює:
π0 = 1% + 0.67% * 4.8% = 4.2%
Ефект "мастила" інфляції переви¬щує такий же показник щодо еконо¬мічно розвинутих країн, що можна пояснити вищими темпами зростан¬ня продуктивності, яке, у свою чергу, пояснюється процесами реальної кон¬вергенції. Можливе ще й таке пояс¬нення вищої інфляції: протягом про¬цесу конвергенції нижчий рівень цін відповідає нижчій стадії розвитку порівняно з економічно розвинутими країнами. Швидкість конвергенції цінового рівня, а отже, й необхідний рівень інфляції, яка "змащує колеса", в підсумку залежить від швидкості ре¬альної конвергенції.
Вищі темпи зростання у перехідних економіках порівняно з розвинутими мають відображатись у вищій реальній дохідності капіталу, що у випадку за¬критої економіки означає вищі реальні процентні станки, тобто ймовірність то¬го, що номінальні процентні ставки ви¬являться нульовими, є низькою. Однак в умовах лібералізованого ринку капіта¬лу ситуація може скластись інакше, ос¬кільки реальна процентна ставка зале¬жить від непокритого паритету процент¬них ставок у реальних термінах, тобто:
r = rusd – ∆ rerusd + rp
За нашими оцінками, тренд ре¬альної процентної ставки у доларах США дорівнює 3%, премія за ризик для української економіки — 2%, та¬кож ми припускаємо тренд апреціації реального курсу гривні щодо долара США через процеси реальної конвер¬генції на рівні 7% на рік (див. графіки 7—10).
Графік 7. Фактична і реальна рівноважна процентна ставка за доларами США
Графік 8. Темпи зростання рівноважного реального обмінного курсу гривні щодо долара США.
Графік 9. Фактична і рівноважна реальна короткострокова процентна ставка
Графік 10. Фактична і рівноважна премія за ризик
Тоді рівноважний рівень реаль¬ної короткострокової процентної ставки у гривнях дорівнює:
г=3%-7% + 2% = -2%.
Припускаючи, що мінімальний рівноважний рівень номінальної про¬центної ставки, необхідний для мож¬ливості стимулювання економіки у випадку негативних реальних шоків, дорівнює 2%, можемо отримати зна¬чення для цільового рівня інфляції, що запобігатиме зниженню номіналь¬ної ставки до нульового рівня:
π0 = i – r = 2%-(-2%) = 4%.
При ідентифікації оптимального рівня інфляції в контексті уникнення дефляції розглянемо спочатку досвід досліджень для інших країн. За од¬ними з них, 2-процентна інфляційна ціль задовольняє мету уникнення де¬фляції б економічно розвинутих країнах, за іншими, 1-відсоткова інфляція може слугувати достат¬ньою страховкою від втрат дефляції і пастки ліквідності. Історія шоків у європейських країнах свід¬чить, що є низька ймовірність зни¬ження процентних ставок до нуля, й 1-відсоткова інфляційна ціль може попередити цю подію. Загалом існує широкий консенсус, що 1—2% споживчої інфляції достатньо для за¬побігання ймовірності дефляції. Крім того, на нашу думку, дуже малоймо¬вірною є поява дефдяційних очіку¬вань в Україні, що пов'язано з трива¬лою історією високої інфляції.
Необхідно також зауважити, що в умовах малої і відкритої економіки ефективним інструментом запобіган¬ня дефляції і потрапляння у пастку ліквідності є можливість девальвації обмінного курсу. В українських умо¬вах цей захід є досить потужним проінфляційним інструментом уразі виникнення такої потреби.
де π t – загальна інфляція, πNt і πTt – інфляція товарів, що торгуються і не торгуються, α – частка товарів, що не торгуються в структурі ІСЦ.
Отже, оптимальний рівень інфля¬ції, який обчислюємо, дорівнює:
π0 = π*Т + α(πN – πT)
де π*Т – інфляція товарів, що торгуються за кордоном,
(πN – πT) – зміна відносних цін (товарів, що торгуються, до товарів, що не торгуються).
Ключовим пунктом при оцінці опти¬мального рівня інфляції є розрахунок розриву в ріннях продуктивності в різних секторах, що й визначає рівноважний диференціал між інфляцією товарів, що торгуються і не торгуються. Величина цього розриву залежить від того, на¬скільки швидко Україна рухатиметься до рівня розвитку своїх торговельних партнерів (зокрема Єврозони). Отже, необхідно оцінити швидкість реальної конвергенції. Для наших цілей ми вико¬ристовуємо як оцінку рівноважного інфляційного диференціала в секторі товарів, що торгуються. і в секторі то¬варів, що не торгуються, середнє дано¬го показника за 2003—2006 роки. За на¬шими розрахунками, цей рівень стано вить 4.8% (дія порівняння — в Угорщині - 5.6%, в Португалії - 4.2% [9] .
Отже, за цих припущень, оптималь¬ний рівень інфляції в Україні дорівнює:
π0 = 1% + 0.67% * 4.8% = 4.2%
Ефект "мастила" інфляції переви¬щує такий же показник щодо еконо¬мічно розвинутих країн, що можна пояснити вищими темпами зростан¬ня продуктивності, яке, у свою чергу, пояснюється процесами реальної кон¬вергенції. Можливе ще й таке пояс¬нення вищої інфляції: протягом про¬цесу конвергенції нижчий рівень цін відповідає нижчій стадії розвитку порівняно з економічно розвинутими країнами. Швидкість конвергенції цінового рівня, а отже, й необхідний рівень інфляції, яка "змащує колеса", в підсумку залежить від швидкості ре¬альної конвергенції.
Вищі темпи зростання у перехідних економіках порівняно з розвинутими мають відображатись у вищій реальній дохідності капіталу, що у випадку за¬критої економіки означає вищі реальні процентні станки, тобто ймовірність то¬го, що номінальні процентні ставки ви¬являться нульовими, є низькою. Однак в умовах лібералізованого ринку капіта¬лу ситуація може скластись інакше, ос¬кільки реальна процентна ставка зале¬жить від непокритого паритету процент¬них ставок у реальних термінах, тобто:
r = rusd – ∆ rerusd + rp
За нашими оцінками, тренд ре¬альної процентної ставки у доларах США дорівнює 3%, премія за ризик для української економіки — 2%, та¬кож ми припускаємо тренд апреціації реального курсу гривні щодо долара США через процеси реальної конвер¬генції на рівні 7% на рік (див. графіки 7—10).
Графік 7. Фактична і реальна рівноважна процентна ставка за доларами США
Графік 8. Темпи зростання рівноважного реального обмінного курсу гривні щодо долара США.
Графік 9. Фактична і рівноважна реальна короткострокова процентна ставка
Графік 10. Фактична і рівноважна премія за ризик
Тоді рівноважний рівень реаль¬ної короткострокової процентної ставки у гривнях дорівнює:
г=3%-7% + 2% = -2%.
Припускаючи, що мінімальний рівноважний рівень номінальної про¬центної ставки, необхідний для мож¬ливості стимулювання економіки у випадку негативних реальних шоків, дорівнює 2%, можемо отримати зна¬чення для цільового рівня інфляції, що запобігатиме зниженню номіналь¬ної ставки до нульового рівня:
π0 = i – r = 2%-(-2%) = 4%.
При ідентифікації оптимального рівня інфляції в контексті уникнення дефляції розглянемо спочатку досвід досліджень для інших країн. За од¬ними з них, 2-процентна інфляційна ціль задовольняє мету уникнення де¬фляції б економічно розвинутих країнах, за іншими, 1-відсоткова інфляція може слугувати достат¬ньою страховкою від втрат дефляції і пастки ліквідності. Історія шоків у європейських країнах свід¬чить, що є низька ймовірність зни¬ження процентних ставок до нуля, й 1-відсоткова інфляційна ціль може попередити цю подію. Загалом існує широкий консенсус, що 1—2% споживчої інфляції достатньо для за¬побігання ймовірності дефляції. Крім того, на нашу думку, дуже малоймо¬вірною є поява дефдяційних очіку¬вань в Україні, що пов'язано з трива¬лою історією високої інфляції.
Необхідно також зауважити, що в умовах малої і відкритої економіки ефективним інструментом запобіган¬ня дефляції і потрапляння у пастку ліквідності є можливість девальвації обмінного курсу. В українських умо¬вах цей захід є досить потужним проінфляційним інструментом уразі виникнення такої потреби.