| Назва: | Інфляція: суть, розвиток, перспективи подолання в Україні |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 1,65 MB |
| Скачувань: | 154 |
Отже, нульового рівня інфляції мож¬на досягти, якщо ціни на одні товари зростатимуть, а на інші — падатимуть (через різницю у цих цінових трендах, зумовлену фундаментальними фак¬торами). Однак за умов негнучкості ціни не падатимуть, а результат, швидше за все, полягатиме у скороченні виробництва у цих секторах.
Отже, якщо ціни є негнучкими у бік зниження, то необхідний такий рівень інфляції, за якого ціни на то¬вари, що зростають порівняно повіль¬ніше (в основному це товари, які тор¬гуються, до них віднесено товари, для яких частка імпорту в товарообороті становить понад 30% (графік 3), не демонст¬рують негативної інфляції.
Графік 3 . Динаміка цін на товари, що торгуються і не торгуються, в Україні (Річна зміна)
Питання полягає в тому, наскільки значною є негнучкість цін у бік зни¬ження в Україні, які наслідки викли¬че намагання їх знизити, зокрема за рахунок номінальної апреціації курсу, і який рівень інфляції для товарів, що торгуються, позбавить від цих нега¬тивних наслідків.
Проблема дослідження негнучкості цін в Україні ускладнюється кількома причинами. По-перше, ціноутворення є різним за високої та низької інфляції. Так. за високої інфляції зміни у віднос¬них цінах рідко призводять до номіналь¬ного зниження цін. Тому в Україні ми фіксуємо менше фактів негнучкості цін у бік зниження. Ціноутворення ж в Ук¬раїні, як свідчать дослідження, є до¬сить гнучким (див. таблицю 2).
Таблиця 2. Розподіл змін окремих компонентів в ІСЦ.
Показники Грудень 2001р. Грудень 2002р. Грудень 2003р. Грудень 2004р. Грудень 2005р. Грудень 2006р.
<-10 4.8 4.4 3.3 5.2 2.6 3.3
-10
-5
0 1.1 1.1 1.5 1.5 1.1 0.4
0
5
>10 14.8 6.7 14.8 23.0 34.4 23.0
Повна негнучкість цін і у бік зниження може бу¬ти однозначно відхилена на підставі статистики останніх років. Так, падін¬ня цін для певних товарів спостерігало¬ся протягом останніх років (макси¬мум — для 25.8% компонент кошика ІСІД у 2002 році, мінімум — для 8.9% у 2005 році). Звичайно, ми не може¬мо повністю відхилити гіпотезу про наявність певного рівня негнучкості в бік зниження, оскільки за її відсут¬ності падіння цін могло б бути ви¬щим, ніж спостерігалося.
Розподіл змін цін надає більше фактів щодо асиметричної негнуч¬кості цін: позитивне значення ко¬ефіцієнта асиметрії свідчить про те, що ціни є більш негнучкими в бік зниження, ніж у бік зростання (див. графіки 4,5).
Графік 4. Асиметрія у споживчих цінах.
Графік 5. Асиметрія у споживчих цінах на товари, що торгуються.
Наш аналіз не може ні відхилити, ні підтвердити гіпотезу про існування асиметричних негнучкостей. Оскільки нас більшою мірою Цікавлять ціни на товари, що торгуються, то висновки в основному кон¬центруються на цій групі товарів. Од¬нак оцінки для повної групи товарів І послуг із кошика ІСЦ приводять до схожих результатів. Розподіл змін у цінах варіюється від місяця до місяця. Хоча асиметрія в основному є пози¬тивною протягом усього історичного періоду, результати не підтверджують теорії негнучкості цін у бік зниження. Причина полягає в тому, що теоре¬тично за негнучкості цін асиметрія повинна мати негативну кореляцію з інфляцією (чим більше інфляція на¬ближається до нульової межі, тим ви¬щою має бути асиметричність роз¬поділу). Однак наші емпіричні ре¬зультати не підтверджують значущої негативної кореляції (див. таблицю 3).
Таблиця 3. Номінальна негнучкість у бік зниження: кореляція між середньою інфляцією та іншими моментами.
Отже, теорія асиметричної негнуч¬кості цін на прикладі українських да¬них не підтверджуються, однак, на наш погляд, і не спростовується.
Через відсутність результативних фактів кількісна оцінка ефекту "масти¬ла" базується на припущенні, що інфляція товарів, які торгуються, не повинна бути нижчою в Україні, ніж у її торговельних партнерів (за апрокси¬мацію використовуємо ціни експорту Німеччини за останні роки із середнім 0.67%) (див графік 6).
Графік 6. Залежність цін на товари, що торгуються, від цін експорту в Німеччині та номінального обмінного курсу гривні щодо євро.
Отже, ми припу¬скаємо, що НБУ в змозі встановити ціль щодо інфляції для товарів, які тор¬гуються, нарівні 1% й успішно її досягати. Такий рівень дасть змогу інфляції виконувати роль "мастила" для товарів, які торгуються, і є вищим за той, що припускається для інших перехідних економік, зокрема для Угорщини, Чехії та Польщі [16].
Подальші розрахунки базуються на тому, що у довгостроковому періоді диференціал інфляції товарів, які тор¬гуються і не торгуються, визначається різницею продукти в н ості уданих сек¬торах. Існують й інші фактори (на¬приклад, умови торгівлі на світових ринках), що впливають на відносні ціни в обох секторах, однак ми при¬пускаємо, що у довгостроковому пері¬оді їх зміна дорівнює нулю.
Отже, відобразимо інфляцію У такій формі:
Отже, якщо ціни є негнучкими у бік зниження, то необхідний такий рівень інфляції, за якого ціни на то¬вари, що зростають порівняно повіль¬ніше (в основному це товари, які тор¬гуються, до них віднесено товари, для яких частка імпорту в товарообороті становить понад 30% (графік 3), не демонст¬рують негативної інфляції.
Графік 3 . Динаміка цін на товари, що торгуються і не торгуються, в Україні (Річна зміна)
Питання полягає в тому, наскільки значною є негнучкість цін у бік зни¬ження в Україні, які наслідки викли¬че намагання їх знизити, зокрема за рахунок номінальної апреціації курсу, і який рівень інфляції для товарів, що торгуються, позбавить від цих нега¬тивних наслідків.
Проблема дослідження негнучкості цін в Україні ускладнюється кількома причинами. По-перше, ціноутворення є різним за високої та низької інфляції. Так. за високої інфляції зміни у віднос¬них цінах рідко призводять до номіналь¬ного зниження цін. Тому в Україні ми фіксуємо менше фактів негнучкості цін у бік зниження. Ціноутворення ж в Ук¬раїні, як свідчать дослідження, є до¬сить гнучким (див. таблицю 2).
Таблиця 2. Розподіл змін окремих компонентів в ІСЦ.
Показники Грудень 2001р. Грудень 2002р. Грудень 2003р. Грудень 2004р. Грудень 2005р. Грудень 2006р.
<-10 4.8 4.4 3.3 5.2 2.6 3.3
-10
-5
0 1.1 1.1 1.5 1.5 1.1 0.4
0
5
>10 14.8 6.7 14.8 23.0 34.4 23.0
Повна негнучкість цін і у бік зниження може бу¬ти однозначно відхилена на підставі статистики останніх років. Так, падін¬ня цін для певних товарів спостерігало¬ся протягом останніх років (макси¬мум — для 25.8% компонент кошика ІСІД у 2002 році, мінімум — для 8.9% у 2005 році). Звичайно, ми не може¬мо повністю відхилити гіпотезу про наявність певного рівня негнучкості в бік зниження, оскільки за її відсут¬ності падіння цін могло б бути ви¬щим, ніж спостерігалося.
Розподіл змін цін надає більше фактів щодо асиметричної негнуч¬кості цін: позитивне значення ко¬ефіцієнта асиметрії свідчить про те, що ціни є більш негнучкими в бік зниження, ніж у бік зростання (див. графіки 4,5).
Графік 4. Асиметрія у споживчих цінах.
Графік 5. Асиметрія у споживчих цінах на товари, що торгуються.
Наш аналіз не може ні відхилити, ні підтвердити гіпотезу про існування асиметричних негнучкостей. Оскільки нас більшою мірою Цікавлять ціни на товари, що торгуються, то висновки в основному кон¬центруються на цій групі товарів. Од¬нак оцінки для повної групи товарів І послуг із кошика ІСЦ приводять до схожих результатів. Розподіл змін у цінах варіюється від місяця до місяця. Хоча асиметрія в основному є пози¬тивною протягом усього історичного періоду, результати не підтверджують теорії негнучкості цін у бік зниження. Причина полягає в тому, що теоре¬тично за негнучкості цін асиметрія повинна мати негативну кореляцію з інфляцією (чим більше інфляція на¬ближається до нульової межі, тим ви¬щою має бути асиметричність роз¬поділу). Однак наші емпіричні ре¬зультати не підтверджують значущої негативної кореляції (див. таблицю 3).
Таблиця 3. Номінальна негнучкість у бік зниження: кореляція між середньою інфляцією та іншими моментами.
Отже, теорія асиметричної негнуч¬кості цін на прикладі українських да¬них не підтверджуються, однак, на наш погляд, і не спростовується.
Через відсутність результативних фактів кількісна оцінка ефекту "масти¬ла" базується на припущенні, що інфляція товарів, які торгуються, не повинна бути нижчою в Україні, ніж у її торговельних партнерів (за апрокси¬мацію використовуємо ціни експорту Німеччини за останні роки із середнім 0.67%) (див графік 6).
Графік 6. Залежність цін на товари, що торгуються, від цін експорту в Німеччині та номінального обмінного курсу гривні щодо євро.
Отже, ми припу¬скаємо, що НБУ в змозі встановити ціль щодо інфляції для товарів, які тор¬гуються, нарівні 1% й успішно її досягати. Такий рівень дасть змогу інфляції виконувати роль "мастила" для товарів, які торгуються, і є вищим за той, що припускається для інших перехідних економік, зокрема для Угорщини, Чехії та Польщі [16].
Подальші розрахунки базуються на тому, що у довгостроковому періоді диференціал інфляції товарів, які тор¬гуються і не торгуються, визначається різницею продукти в н ості уданих сек¬торах. Існують й інші фактори (на¬приклад, умови торгівлі на світових ринках), що впливають на відносні ціни в обох секторах, однак ми при¬пускаємо, що у довгостроковому пері¬оді їх зміна дорівнює нулю.
Отже, відобразимо інфляцію У такій формі: