| Назва: | Інфляція: суть, розвиток, перспективи подолання в Україні |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 1,65 MB |
| Скачувань: | 154 |
Негативно впливає інфляція і на фінансову систему, особливо на другій стадії, коли емісія грошей не встигає за їх знеціненням. Реальна вартість всієї суми державних доходів постійно зменшується. Тому держава змушена весь час використовувати друкарський верстат, щоб компенсувати фінансові втрати від інфляції. Оскільки зробити це неможливо, то їй доводиться так чи інакше зменшувати свої витрати, передусім на соціальні потреби, що ще більше загострює соціально-політичну нестабільність у країні. На певній стадії інфляції подальше зростання емісії стає фінансово невигідним і соціальне небезпечним.
Особливої уваги заслуговує питання впливу інфляції на зовнішньоекономічні зв'язки. Найбільш узагальненим наслідком її є падіння курсу національної валюти відносно валют країн, де інфляція відсутня чи розвивається нижчими темпами. Падіння курсу відбувається нерівномірно і неадекватно зниженню купівельної сили грошей на внутрішньому ринку. При спробах держави втручатися у зовнішньоекономічні і валютні відносини виникають розбіжності між офіційним і ринковим курсом валюти, формується кілька ринкових курсів тощо. Усі ці явища дезорганізують зовнішньоекономічні зв'язки, вносять до них значний спекулятивний елемент, стримують приплив іноземного капіталу, погіршують платіжний баланс країни, її валютне становище, підривають її позиції на світовому ринку. [26. с. 127-131]
Спробуємо тепер оцінити наслідки сталого зниження інфляції для економіки України на 1 в. п. Ми використовуємо оцінки довгострокових ефектів під зниження інфляції для України. До ефектів, які характеризують податкові дефор¬мації і втрати фінансового сектору, на нашу думку, варто також дода¬ти вплив "витрат стоптаних черевиків". Для ефекту "витрат стоптаних черевиків" ми використо¬вуємо найнижчу з оцінок цього ефек¬ту щодо інших країн — 0.03% (хоча, на нашу думку, для України цей ефект може бути навіть набагато вищим через доволі високу альтернативну вартість тримання гро¬шей і відповідно небажання зберігати гроші в ліквідній формі, тобто через необхідність досить часто витрачатися на трансакції).
Узагальнюючи оцінки різних праць та враховуючи синергійний ефект (сукупний ефект від зниження інфляції є вищим за суму окремих ефектів), за¬гальний довгостроковий ефект від зниження інфляції на 1 в. п. для України можна визначити так:
ДЕ = ефект від податкових дефор¬мацій + ефект від непродуктивного розвитку фінансового сектору + ефект від "витрат стоптаних черевиків" +
+ інші ефекти = 0.153 + 0.013 + 0.03+ 4- інші ефекти = 0,196 + інші ефекти =
= 0.2 (від сталих темпів зростання ВВП).
Отримана оцінка значно нижча від оцінок, зроблених для економічно розвинутих країн, що цілком узгод¬жується з нашими уявленнями про перехідний характер української еко¬номіки і про нестабільнішу інфляцію.
Однак, як уже зазначалося, в корот¬ко- і середньостроковому періоді (в ме¬жах одного бізнес-циклу) наявні нега¬тивні ефекти впливу дезінфлції на ВВП. Для оцінки коефіцієнта дезінфляційних втрат нами було використано структур¬ну модель трансмісійного механізму мо¬нетарної політики для України. Наші розрахунки показали, що цей рівень втрат для України становить близько 0.8% від річного ВВП (що узгоджується з оцінками даного показника й для інших країн із перехідною економікою). [19]
Загальний дезінфляційний ефект впливу на ВВП дорівнюватиме сумі довгострокового ефекту впливу на тем¬пи зростання потенційного випуску і дезінфляційних втрат у коротко- і се¬редньостроковому періоді. Загальний ефект впливу на ВВП від 1-процентно¬го зниження інфляції відображено на графіку 2.
Графік 2. Загальний ефект впливу на ВВП від зниження інфляції на 1в.п.
Результати свідчать, що про¬тягом перших двох років після прийнят¬тя рішення про початок дезінфляції і відповідного посилення монетарної політики ефект впливу на ВВП буде негативним. Але починаючи з третьо¬го року, можна очікувати на позитив¬ний ефект впливу на ВВП зниження інфляції.
З урахуванням коефіцієнта дискон¬тування 12-процонтне чисте зростан¬ня добробуту становить 0.8% поточного річного ВВП. Цей показник є не¬високим але в будь-якому разі демонструє важ¬ливість переходу Національного бан¬ку до спрямування своєї політики на досягнення цінової стабільності. [6. с.72-78]
На даному етапі інфляція в Україні, як вже зазначалося, є високою. За таких умов, у людей виникає паніка, вони починають „запасатися” продуктами харчування, довготривалого зберігатися, купують нерухомість, автомобілі, тобто вкладають гроші, щоб вони не пропали.
2.3. Оцінка оптимального довгострокового рівня інфляції для України.
Cпробуємо оцінити мінімально можливий (оптимальний) рівень інфляції для України, який не призводить до негативних ефектів.
Особливої уваги заслуговує питання впливу інфляції на зовнішньоекономічні зв'язки. Найбільш узагальненим наслідком її є падіння курсу національної валюти відносно валют країн, де інфляція відсутня чи розвивається нижчими темпами. Падіння курсу відбувається нерівномірно і неадекватно зниженню купівельної сили грошей на внутрішньому ринку. При спробах держави втручатися у зовнішньоекономічні і валютні відносини виникають розбіжності між офіційним і ринковим курсом валюти, формується кілька ринкових курсів тощо. Усі ці явища дезорганізують зовнішньоекономічні зв'язки, вносять до них значний спекулятивний елемент, стримують приплив іноземного капіталу, погіршують платіжний баланс країни, її валютне становище, підривають її позиції на світовому ринку. [26. с. 127-131]
Спробуємо тепер оцінити наслідки сталого зниження інфляції для економіки України на 1 в. п. Ми використовуємо оцінки довгострокових ефектів під зниження інфляції для України. До ефектів, які характеризують податкові дефор¬мації і втрати фінансового сектору, на нашу думку, варто також дода¬ти вплив "витрат стоптаних черевиків". Для ефекту "витрат стоптаних черевиків" ми використо¬вуємо найнижчу з оцінок цього ефек¬ту щодо інших країн — 0.03% (хоча, на нашу думку, для України цей ефект може бути навіть набагато вищим через доволі високу альтернативну вартість тримання гро¬шей і відповідно небажання зберігати гроші в ліквідній формі, тобто через необхідність досить часто витрачатися на трансакції).
Узагальнюючи оцінки різних праць та враховуючи синергійний ефект (сукупний ефект від зниження інфляції є вищим за суму окремих ефектів), за¬гальний довгостроковий ефект від зниження інфляції на 1 в. п. для України можна визначити так:
ДЕ = ефект від податкових дефор¬мацій + ефект від непродуктивного розвитку фінансового сектору + ефект від "витрат стоптаних черевиків" +
+ інші ефекти = 0.153 + 0.013 + 0.03+ 4- інші ефекти = 0,196 + інші ефекти =
= 0.2 (від сталих темпів зростання ВВП).
Отримана оцінка значно нижча від оцінок, зроблених для економічно розвинутих країн, що цілком узгод¬жується з нашими уявленнями про перехідний характер української еко¬номіки і про нестабільнішу інфляцію.
Однак, як уже зазначалося, в корот¬ко- і середньостроковому періоді (в ме¬жах одного бізнес-циклу) наявні нега¬тивні ефекти впливу дезінфлції на ВВП. Для оцінки коефіцієнта дезінфляційних втрат нами було використано структур¬ну модель трансмісійного механізму мо¬нетарної політики для України. Наші розрахунки показали, що цей рівень втрат для України становить близько 0.8% від річного ВВП (що узгоджується з оцінками даного показника й для інших країн із перехідною економікою). [19]
Загальний дезінфляційний ефект впливу на ВВП дорівнюватиме сумі довгострокового ефекту впливу на тем¬пи зростання потенційного випуску і дезінфляційних втрат у коротко- і се¬редньостроковому періоді. Загальний ефект впливу на ВВП від 1-процентно¬го зниження інфляції відображено на графіку 2.
Графік 2. Загальний ефект впливу на ВВП від зниження інфляції на 1в.п.
Результати свідчать, що про¬тягом перших двох років після прийнят¬тя рішення про початок дезінфляції і відповідного посилення монетарної політики ефект впливу на ВВП буде негативним. Але починаючи з третьо¬го року, можна очікувати на позитив¬ний ефект впливу на ВВП зниження інфляції.
З урахуванням коефіцієнта дискон¬тування 12-процонтне чисте зростан¬ня добробуту становить 0.8% поточного річного ВВП. Цей показник є не¬високим але в будь-якому разі демонструє важ¬ливість переходу Національного бан¬ку до спрямування своєї політики на досягнення цінової стабільності. [6. с.72-78]
На даному етапі інфляція в Україні, як вже зазначалося, є високою. За таких умов, у людей виникає паніка, вони починають „запасатися” продуктами харчування, довготривалого зберігатися, купують нерухомість, автомобілі, тобто вкладають гроші, щоб вони не пропали.
2.3. Оцінка оптимального довгострокового рівня інфляції для України.
Cпробуємо оцінити мінімально можливий (оптимальний) рівень інфляції для України, який не призводить до негативних ефектів.