| Назва: | Форми безготівкових розрахунків |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 14,61 KB |
| Скачувань: | 49 |
РОЗРАХУНКИ IЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ПЛАТIЖНИХ ВИМОГ-ДОРУЧЕНЬ
Платiжна вимога-доручення (далi - вимога-доручення) - це комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин:
- верхня - вимога постачальника (одержувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) сплатити вартість поставленої йому за договором продукції (виконаних робіт, наданих послуг);
- нижня - доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунку суму, яка проставлена у рядку "сума до оплати літерами".
Вимога-доручення складається за встановленою формою і заповнюється одержувачем коштiв та надсилається безпосередньо платнику.
Доставку вимог-доручень до платника може здійснювати банк одержувача через банк платника.
З метою гарантованої прискореної доставки платникам вимог-доручень рекомендується передавати їх у комплекті з розрахунковими та відвантажувальними документами за поставлену згідно з договором (угодою) продукцію (виконані роботи, надані послуги тощо).
У разі згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює нижню частину цього документа і здає в банк, що його обслуговує.
Платiжнi вимоги-доручення приймаються банками протягом двадцяти календарних днiв з дня виписки. День заповнення платiжної вимоги-доручення не враховується.
Банк приймає до оплати вимогу-доручення в сумі, яка може бути сплачена за наявними коштами на рахунку платника.
У разі відмови платника сплатити вимогу-доручення вiн промотиви відмови повідомляє безпосередньо одержувачу коштів у порядку і строки, зазначені в договорі.
ПОРЯДОК ЗДIЙСНЕННЯ РОЗРАХУНКIВ ЧЕКАМИ
Чеки застосовуються для здійснення розрахунків у безготівковій формі між юридичними особами, а також фізичними та юридичними особами з метою скорочення розрахункiв готiвкою за отриманi товари, виконанi роботи та наданi послуги.
Розрахунковий чек - це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банку (банку-емітенту), яка веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену в чеку суму коштів.
Чекодавець - юридична або фізична особа, яка здійснює платіж за допомогою чека та підписує його.
Чекодержатель - пiдприємство, яке є отримувачем коштів за чеком.
Банк-емітент - банк, що видає чекову книжку (розрахунковий чек) пiдприємству або фізичній особі.
Чекові книжки (розрахункові чеки) виготовляються на спеціальному папері на банкнотній фабриці Національного банку України за зразком, затвердженим Національним банком України.
Чекові книжки брошуруються по 10, 20 та 25 аркушів.
З дозволу Нацiонального банку України чекові книжки (розрахункові чеки) можуть бути виготовлені комерційними банками самостійно з дотриманням усіх обов'язкових вимог і мати фірмову позначку банку.
Чекові книжки (розрахункові чеки) є бланками суворої звітності.
Розрахункові чеки, які використовуються фізичними особами при здійсненні разових операцій, виготовляються окремими бланками. їх облік ведеться окремо від чекових книжок.
Банк-емiтент без видачі чекової книжки може видати на iм'я чекодавця (фізичної особи) один або декілька розрахункових чеків на суму, що не перевищує залишок коштiв на рахунку чекодавця, або на суму, що внесена готівкою.
Строк дії чекової книжки - один рік. Розрахункового чека, який видається для разового розрахунку фізичній особі, - три місяці. За погодженням з установою банку строк дії невикористаної чекової книжки може бути продовжений.
Чек обов'язково включає:
а) назву "розрахунковий чек";
б) назву (для фізичних осіб - прiзвище, iм'я, по батьковi чекодавця, дані його паспорта або документа, що його замiнює) власника чекової книжки (далi-чекодавця) та номер його рахунку;
в) назву банку-емітента i його номер МФО;
г) ідентифікаційні коди чекодавця та чекодержателя за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, у фізичних осіб - ідентифікаційні номери у разі їх присвоєння державною податковою адміністрацією;
д) назву чекодержателя;
е) доручення чекодавця банку-емітенту сплатити конкретну суму, що зазначена цифрами та літерами;
є) призначення платежу;
ж) число, місяць, рік складання чека та місце складання чека;
з) підписи чекодавця та відбиток печатки (юридичної особи).
Чек, на якому відсутній будь-який iз зазначених реквізитів, вважається недiйсним і повертається банку чекодавця без виконання.
Чек заповнюється від руки (кульковою ручкою, чорнилом) або з використанням технічних засобів і у ньому не допускається виправлення та використання факсимiле замiсть підпису.
Чек із чекової книжки пред'являється до оплати в банк чекодержателя протягом десяти календарних днів (день виписки чека не враховується).
Якщо закінчення строку для пред'явлення чека припадає на неробочий день, то останнім днем строку вважається наступний за неробочим робочий день.
Чек приймається чекодержателем в оплату безпосередньо вiд чекодавця, на ім'я якого виписаний документ, що підтверджує отримання ним товарів, виконаних робіт та наданих послуг.
Платiжна вимога-доручення (далi - вимога-доручення) - це комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин:
- верхня - вимога постачальника (одержувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) сплатити вартість поставленої йому за договором продукції (виконаних робіт, наданих послуг);
- нижня - доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунку суму, яка проставлена у рядку "сума до оплати літерами".
Вимога-доручення складається за встановленою формою і заповнюється одержувачем коштiв та надсилається безпосередньо платнику.
Доставку вимог-доручень до платника може здійснювати банк одержувача через банк платника.
З метою гарантованої прискореної доставки платникам вимог-доручень рекомендується передавати їх у комплекті з розрахунковими та відвантажувальними документами за поставлену згідно з договором (угодою) продукцію (виконані роботи, надані послуги тощо).
У разі згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює нижню частину цього документа і здає в банк, що його обслуговує.
Платiжнi вимоги-доручення приймаються банками протягом двадцяти календарних днiв з дня виписки. День заповнення платiжної вимоги-доручення не враховується.
Банк приймає до оплати вимогу-доручення в сумі, яка може бути сплачена за наявними коштами на рахунку платника.
У разі відмови платника сплатити вимогу-доручення вiн промотиви відмови повідомляє безпосередньо одержувачу коштів у порядку і строки, зазначені в договорі.
ПОРЯДОК ЗДIЙСНЕННЯ РОЗРАХУНКIВ ЧЕКАМИ
Чеки застосовуються для здійснення розрахунків у безготівковій формі між юридичними особами, а також фізичними та юридичними особами з метою скорочення розрахункiв готiвкою за отриманi товари, виконанi роботи та наданi послуги.
Розрахунковий чек - це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банку (банку-емітенту), яка веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену в чеку суму коштів.
Чекодавець - юридична або фізична особа, яка здійснює платіж за допомогою чека та підписує його.
Чекодержатель - пiдприємство, яке є отримувачем коштів за чеком.
Банк-емітент - банк, що видає чекову книжку (розрахунковий чек) пiдприємству або фізичній особі.
Чекові книжки (розрахункові чеки) виготовляються на спеціальному папері на банкнотній фабриці Національного банку України за зразком, затвердженим Національним банком України.
Чекові книжки брошуруються по 10, 20 та 25 аркушів.
З дозволу Нацiонального банку України чекові книжки (розрахункові чеки) можуть бути виготовлені комерційними банками самостійно з дотриманням усіх обов'язкових вимог і мати фірмову позначку банку.
Чекові книжки (розрахункові чеки) є бланками суворої звітності.
Розрахункові чеки, які використовуються фізичними особами при здійсненні разових операцій, виготовляються окремими бланками. їх облік ведеться окремо від чекових книжок.
Банк-емiтент без видачі чекової книжки може видати на iм'я чекодавця (фізичної особи) один або декілька розрахункових чеків на суму, що не перевищує залишок коштiв на рахунку чекодавця, або на суму, що внесена готівкою.
Строк дії чекової книжки - один рік. Розрахункового чека, який видається для разового розрахунку фізичній особі, - три місяці. За погодженням з установою банку строк дії невикористаної чекової книжки може бути продовжений.
Чек обов'язково включає:
а) назву "розрахунковий чек";
б) назву (для фізичних осіб - прiзвище, iм'я, по батьковi чекодавця, дані його паспорта або документа, що його замiнює) власника чекової книжки (далi-чекодавця) та номер його рахунку;
в) назву банку-емітента i його номер МФО;
г) ідентифікаційні коди чекодавця та чекодержателя за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, у фізичних осіб - ідентифікаційні номери у разі їх присвоєння державною податковою адміністрацією;
д) назву чекодержателя;
е) доручення чекодавця банку-емітенту сплатити конкретну суму, що зазначена цифрами та літерами;
є) призначення платежу;
ж) число, місяць, рік складання чека та місце складання чека;
з) підписи чекодавця та відбиток печатки (юридичної особи).
Чек, на якому відсутній будь-який iз зазначених реквізитів, вважається недiйсним і повертається банку чекодавця без виконання.
Чек заповнюється від руки (кульковою ручкою, чорнилом) або з використанням технічних засобів і у ньому не допускається виправлення та використання факсимiле замiсть підпису.
Чек із чекової книжки пред'являється до оплати в банк чекодержателя протягом десяти календарних днів (день виписки чека не враховується).
Якщо закінчення строку для пред'явлення чека припадає на неробочий день, то останнім днем строку вважається наступний за неробочим робочий день.
Чек приймається чекодержателем в оплату безпосередньо вiд чекодавця, на ім'я якого виписаний документ, що підтверджує отримання ним товарів, виконаних робіт та наданих послуг.