1 2 3 4 5 6 7 8

Австралія. У цій країні немає спеціальної системи регулювання цін. Контроль за цінами на хліб, молоко, яйця здійснюється в ряді штатів спеціальними уповноваженими організаціями, що входять до складу казначейств цих штатів. Уповноважені організації регулярно переглядають максимальний рівень цін на дані товари. На інші масові сільськогосподарські товари призначаються мінімально гарантовані закупівельні ціни. Оптові ціни не можуть бути підвищені без попереднього повідомлення (за 21 день) Управління зі спостереження за цінами, що входить до складу національного казначейства.

Таким чином, у державах з розвинутими ринковими відносинами контроль за цінами здійснюють державні органи. У цілому сфера контрольованого державою ціноутворення охоплює 10-30% загального обсягу продукції, що виробляється.

ІІ Законодавче регулювання процесів ціноутворення в Україні

Сьогодні в Україні існує певна система впливу на процеси ціноутворення суб’єктів господарювання. Ця система, з одного боку, обмежує підприємства у виборі ціни, а з іншого – створює більш-менш справедливі умови функціонування для всіх учасників економічних відносин, сприяє створенню вільного конкурентного середовища, а також обмежує розвиток негативних тенденцій, таких як: монополістичне ціноутворення; штучне підвищення цін на товари першої необхідності тощо.

Управління процесами ціноутворення підприємств в Україні ґрунтується на системі законів та законодавчих актів, головними з яких є:

Ø Закон України „Про ціни і ціноутворення”;

Ø Закон України „Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності”;

Ø нормативні документи Верховної Ради України;

Ø нормативні документи Кабінету Міністрів України;

Ø нормативні документи Державної Податкової Адміністрації України;

Ø роз’яснення Вищого Арбітражного Суду України;

Ø нормативні документи органів місцевого самоврядування.

Сфера дії Закону України „Про ціни і ціноутворення” поширюється на всі підприємства та організації незалежно від форм власності, підпорядкованості й методів організації праці та виробництва. Цей Закон спрямований на забезпечення:

- рівних економічних умов і стимулів для розвитку всіх форм власності, економічної самостійності підприємств, організацій та адміністративно-територіальних регіонів республіки;

- збалансованого ринку засобів виробництва, товарів і послуг;

- протидії монопольним тенденціям виробників продукції, товарів і послуг;

- об’єктивних співвідношень у цінах на промислову та сільськогосподарську продукцію, що забезпечує еквівалентність обміну;

- розширення сфери застосування вільних цін;

- підвищення якості продукції;

- соціальних гарантій в першу чергу для низькооплачуваних і малозабезпечених громадян, включаючи систему компенсаційних виплату зв’язку зі зростанням цін і тарифів;

- створення необхідних економічних гарантій для виробників;

- орієнтації цін внутрішнього ринку на рівень світового ринку.

Закон України „Про ціни і ціноутворення” визначає базову структуру системи цін, яка діє в Україні сьогодні. Залежно від ступеня свободи щодо обмежень державного законодавства вона включає в себе фіксовані, регульовані та вільні ціни (рис. 2.1)

Рис. 2.1 – Чинна система цін на вітчизняних підприємствах

Закон України „Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності” визначає правові основи обмеження та попередження монополізму, недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності та здійснення державного контролю за додержанням норм антимонопольного законодавства.

Разом із зазначеними двома Законами в Україні діє низка нормативних документів, що визначають порядок ціноутворення на конкретні товари чи послуги. Серед цих нормативних актів можна вказати, наприклад, такі:

• Закон України „Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру” від 17 червня 1999 р.; відповідно до п. 1 ст. 6 цього Закону щорічно до 1 січня наступного року Кабінет Міністрів України згідно з пропозиціями агропромислового комплексу України визначає мінімальну ціну на цукровий буряк, що постачається для виробництва цукру;

• постанова Національної Комісії регулювання електроенергетики України № 337 від 18 березня 1999 р. „Про затвердження граничного рівня оптової ціни на газ природний, що використовується для потреб населення, і тарифів на послуги за транспортування та розподілу газу природного для споживачів України”;

• наказ Міністерства транспорту України № 53 від 14 лютого 2000 р. „Про затвердження тарифів на перевезення пасажирів, багажу та вантажобагажу залізничним транспортом у внутрішньодержавному сполученні”;

• наказ Міністерства фінансів України № 65 від 28 березня 2000р. „Про затвердження цін на дорогоцінні метали, що скуповуються у населення” і т.д.

1 2 3 4 5 6 7 8