1 2 3 4 5

2. Виробниче підприємство повністю самостійне в питанні вста¬новлення рівня ціни на вироблювану продукцію. Торговельне підпри¬ємство самостійне тільки у встановленні розміру надбавки, який складає, як правило, 5-20% від ціни роздрібної реалізації товару. Так, цінова політика торговельного підприємства значною мірою орі¬єнтується на цінову політику виробника.

Незважаючи на високий рівень взаємозалежності, цінова політи¬ка виробника та торговельного підприємства має незалежний харак¬тер. При низькому рівні ціни виробника може бути сформований ви¬сокий рівень торговельної надбавки та навпаки.

3. На відміну від підприємств-виробників торговельн6і підприємства обмежені в своїй ціновій поведінці більшою кількістю факторів.

4.Виробнича програма підприємств-виробників охоплює обмежену кількість видів продукції, що визначає можливість обгрунтування рівня ціни з кожного окремого виду продукції (моно-товарна цінова політика ).

Торговельні підприємства здійснюють реалізацію, як правило, більшої кількості видів та різновидів товарів. Широта та глибина товарного асортименту обумовлює використання політоварної цінової політики, при якій рівень торгової надбавки диференціюється не за товарами, а за асортиментними групами та комплексами товарів.

5.Виробниче підприємство має можливість “уторговувати” ціни реалізації в процесі переговорів з окремим покупцем. Це створює умови для максимально гнучкої політики, обліку всіх особливостей покупців при визначенні розміру цінових знижок, що надаються.

Ступінь гнучкості цінової політики торговельного підприємства, особливо роздрібного, обмежена, носить більш стандартний характер щодо окремих груп покупців, часу - реалізації, цінової ситуації.

Встановлення ціни відбувається не в ході контакту з покупцем, а перед початком торгового дня. Продавець не має можливості гнучкої зміни встановленої ціни.

6.Торговельне підприємство на відміну від виробничого може по¬рівняно швидко змінювати профіль своєї діяльності, перейти до реа¬лізації інших товарів в разі несприятливих змін кон'юнктури окре¬мих сегментів споживчого ринку.

Це визначає невикористання в звичайній практиці роботи торго¬вельних підприємств стратегій ціноутворення, орієнтованих на вижи¬вання, збереження ринку збуту. Ці стратегії використовуються тільки при наявності значних товарних запасів даного товару та необхідності "розтоварювання ".

Узагальнена порівняльна характеристика особливостей цінової політики виробничого та торговельного підприємств наведена в табл.1.

Таблиця 1

Порівняльна характеристика цінової політики виробничого та торговельного підприємств

Особливості, прита¬манні ціновій полі¬тиці Виробниче підприємство Торговельне підприємство

І .Предмет цінової політики Ціна реалізації продукції. Елемент ціни - торгова над¬бавка.

2.Ступінь самостій¬ності Повна, рівень ціни форму¬ється самим підприємством-виробником. Орієнтація на цінову полі¬тику виробника товару і ціни на товари-аналоги на ринку

3.Лімітуючі фактори Собівартість виробництва, попит покупців. Ціна закупівлі, витрати обі¬гу, ціна реалізації.

4.Характер цінової політики Монотоварний (з окремих видів продукції). Політоварний (за асорти¬ментними групами).

5.Ступінь гнучкості цінової політики Максимальна, орієнтація на одиничного покупця та цінову ситуацію. Обмежена, носить стандарт¬ний характер з орієнтацією на масового покупця та загальну цінову ситуацію.

6.Особливості ціно¬вих стратегій Орієнтація на збереження ринку збуту навіть за неспри¬ятливої ринкової ситуації. Переключення на нові то¬вари при погіршенні рин¬кової ситуації.

Таким чином, під формуванням цінової політики торговельного підприємства розуміють обгрунтування диференційованих рівнів тор¬говельних надбавок на реалізовані товари, визначення умов та розміру їх оперативного коригування залежно від змін ситуації на споживчому ринку та умов господарювання торговельного підприємства.

5.Забезпечення гнучкості та динамізму політики

3.Врахування затратомісткості реалізації товарів та її диференціації від місця продажу товарів, рівня торговельног обслуговування та інших факторів

Принципи формування цінової політики

2.Врахування кон”юктури споживчого ринку та властивостей обраної ринкової ніші

4.Здійснення активної цінової політики на ринку

1Ззабезпечення взаємозвязку цінової політики підприємства із загальною стратегією торгового менеджменту та пріоритетними цілями розвитку товарообороту

Розробка цінової політики торговельного підприємства базується на таких принципах (рис.3);

Рис.3. Основні принципи формування цінової політики торговельного підприємства.

1. Забезпечення взаємозв'язку цінової політики підприємства з загальною стратегією торговельного менеджменту та пріоритет¬ними напрямками розвитку товарообороту. Цінова політика має розглядатися як найважливіша складова стратегії розвитку торго¬вельного підприємства на окремих етапах її реалізації, а її завдання мають відповідати пріоритетним напрямкам розвитку товарообороту.

1 2 3 4 5