| Назва: | Сутність реклами та еволюція її розвитку |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 55,69 KB |
| Скачувань: | 66 |
Відповідальність за виконання названих норм несуть усі учасни¬ки рекламного процесу в тій частині, що належить до їхньої компе¬тенції. Відповідальність не знімається навіть у тих випадках, коли пізніше в рекламу було внесено відповідні зміни.
Державне регулювання рекламного бізнесу в економічно розвину¬тих країнах забезпечується не тільки законами про рекламу. Діють окремі закони про товарні знаки, про заборону на знижки та інші при¬вілеї у сфері реклами та стимулювання збуту, про обов'язкове зазна¬чення на упаковці та маркуванні товарів відповідних показників і дея¬кі інші закони, що регламентують якість окремих видів продукції.
Однак вимагати виконання цих законів можна тільки за цивілі¬зованого ринку та розвиненої законодавчої бази. Зокрема, необхідні такі мінімальні умови:
- створення інституту приватної власності;
- наявність ринку покупців, коли пропонування перевищує попит;
- наявність конкурентів та конкуренції;
- забезпечення державою свободи вибору, переміщення капіта¬лу та робочої сили.
Навіть відсутність у розвинутих країнах окремих законів про ре¬кламу не дуже позначається на рекламному бізнесі, оскільки він діє в загальному правовому полі підприємництва, яке передбачає пока¬рання за порушення підприємництвом і підприємцями відповідних правових та моральних норм.
4. Законодавча база рекламної діяльності в Україні
Закон «Про рекламу» регулює правові відносини, які виникають у процесі створення та розповсюдження реклами. Дія цього закону не поширюється на правовідносини, зв'язані з інформацією про со¬ціальні події, діяльність політичних партій, релігійних і громадсь¬ких організацій, призначеної для їхньої підтримки.
Якщо міжнародними зобов'язаннями України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про рекла¬му, застосовуються правила за міжнародними зобов'язаннями.
Закон визначає такі поняття в галузі рекламної діяльності:
• реклама - спеціальна інформація про осіб чи продукцію, яка розповсюджується в будь-якій формі і в будь-який спосіб з метою прямого або опосередкованого одержання зиску;
• особа - будь-яка фізична чи юридична особа;
• продукція - товари, робота, послуги, цінні папери;
• рекламодавець - особа, яка є замовником реклами для її ви¬робництва та (або) розповсюдження;
• виробник реклами - особа, яка повністю або частково здійс¬нює виробництво реклами;
• розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюд¬ження реклами будь-якими засобами;
• споживач реклами - будь-яка особа або група осіб, на яких спрямована реклама;
• рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведен¬ня реклами до споживача в будь-якій формі та в будь-який спосіб;
• спонсор - особа, яка з метою популяризації свого імені (назви), торгової марки матеріально підтримує будь-яку діяльність без одержання зиску.
Основними принципами діяльності в галузі реклами є дотри¬мання всіма суб'єктами рекламної діяльності законності, точності, достовірності реклами, використання державної та інших мов від¬повідно до законодавства України, використання форм і засобів, які не завдають споживачеві моральної, фізичної чи психічної шкоди. Реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації так, щоб її (незалежно від форм чи засобів розповсюдження) можна було іден¬тифікувати як рекламу. Реклама на телебаченні і радіо має бути чіт¬ко відокремлена від інших програм за допомогою аудіо-, відеозасобів або коментарів ведучих. Будь-який інформаційний, автор¬ський чи редакційний матеріал, який цілеспрямовано звертає увагу споживачів на конкретну марку (модель, артикул) продукції чи на її виробника для формування інтересу до продукції та сприяння її реалізації, а також містить вихідні дані (реквізити) особи, що ви¬робляє та розповсюджує зазначену продукцію, вважається рекла¬мою й підлягає всім рекламним правилам.
Законом заборонено недобросовісну рекламу, тобто рекламу, що містить неточні або недостовірні дані, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог, передбачених законодавством України, яка заводить або може завести в оману споживачів, завдати шкоди окремим особам чи державі. Не вважається недобросовісною реклама, що використовує психологічні засоби та спеціальні ефекти з метою привернути увагу, викликати доброзичливий сміх чи інші позитивні емоції.
Закон забороняє:
1. Поширювати відомості про продукцію, виробництво або реа¬лізація якої заборонені законодавством України.
2. Удаватися до дискримінаційних тверджень за ознаками по¬ходження, соціального й майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, мови, віросповідання, характеру занять, місця проживання та інших обставин. Забороняється також дискре¬дитувати продукцію інших фірм (осіб).
3. Подавати відомості або закликати до дій, які суперечать чин¬ному законодавству, завдають чи можуть завдати шкоди довкіллю, здоров'ю або життю людей, а також спонукають до нехтування за¬собами безпеки.
Державне регулювання рекламного бізнесу в економічно розвину¬тих країнах забезпечується не тільки законами про рекламу. Діють окремі закони про товарні знаки, про заборону на знижки та інші при¬вілеї у сфері реклами та стимулювання збуту, про обов'язкове зазна¬чення на упаковці та маркуванні товарів відповідних показників і дея¬кі інші закони, що регламентують якість окремих видів продукції.
Однак вимагати виконання цих законів можна тільки за цивілі¬зованого ринку та розвиненої законодавчої бази. Зокрема, необхідні такі мінімальні умови:
- створення інституту приватної власності;
- наявність ринку покупців, коли пропонування перевищує попит;
- наявність конкурентів та конкуренції;
- забезпечення державою свободи вибору, переміщення капіта¬лу та робочої сили.
Навіть відсутність у розвинутих країнах окремих законів про ре¬кламу не дуже позначається на рекламному бізнесі, оскільки він діє в загальному правовому полі підприємництва, яке передбачає пока¬рання за порушення підприємництвом і підприємцями відповідних правових та моральних норм.
4. Законодавча база рекламної діяльності в Україні
Закон «Про рекламу» регулює правові відносини, які виникають у процесі створення та розповсюдження реклами. Дія цього закону не поширюється на правовідносини, зв'язані з інформацією про со¬ціальні події, діяльність політичних партій, релігійних і громадсь¬ких організацій, призначеної для їхньої підтримки.
Якщо міжнародними зобов'язаннями України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про рекла¬му, застосовуються правила за міжнародними зобов'язаннями.
Закон визначає такі поняття в галузі рекламної діяльності:
• реклама - спеціальна інформація про осіб чи продукцію, яка розповсюджується в будь-якій формі і в будь-який спосіб з метою прямого або опосередкованого одержання зиску;
• особа - будь-яка фізична чи юридична особа;
• продукція - товари, робота, послуги, цінні папери;
• рекламодавець - особа, яка є замовником реклами для її ви¬робництва та (або) розповсюдження;
• виробник реклами - особа, яка повністю або частково здійс¬нює виробництво реклами;
• розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюд¬ження реклами будь-якими засобами;
• споживач реклами - будь-яка особа або група осіб, на яких спрямована реклама;
• рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведен¬ня реклами до споживача в будь-якій формі та в будь-який спосіб;
• спонсор - особа, яка з метою популяризації свого імені (назви), торгової марки матеріально підтримує будь-яку діяльність без одержання зиску.
Основними принципами діяльності в галузі реклами є дотри¬мання всіма суб'єктами рекламної діяльності законності, точності, достовірності реклами, використання державної та інших мов від¬повідно до законодавства України, використання форм і засобів, які не завдають споживачеві моральної, фізичної чи психічної шкоди. Реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації так, щоб її (незалежно від форм чи засобів розповсюдження) можна було іден¬тифікувати як рекламу. Реклама на телебаченні і радіо має бути чіт¬ко відокремлена від інших програм за допомогою аудіо-, відеозасобів або коментарів ведучих. Будь-який інформаційний, автор¬ський чи редакційний матеріал, який цілеспрямовано звертає увагу споживачів на конкретну марку (модель, артикул) продукції чи на її виробника для формування інтересу до продукції та сприяння її реалізації, а також містить вихідні дані (реквізити) особи, що ви¬робляє та розповсюджує зазначену продукцію, вважається рекла¬мою й підлягає всім рекламним правилам.
Законом заборонено недобросовісну рекламу, тобто рекламу, що містить неточні або недостовірні дані, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог, передбачених законодавством України, яка заводить або може завести в оману споживачів, завдати шкоди окремим особам чи державі. Не вважається недобросовісною реклама, що використовує психологічні засоби та спеціальні ефекти з метою привернути увагу, викликати доброзичливий сміх чи інші позитивні емоції.
Закон забороняє:
1. Поширювати відомості про продукцію, виробництво або реа¬лізація якої заборонені законодавством України.
2. Удаватися до дискримінаційних тверджень за ознаками по¬ходження, соціального й майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, мови, віросповідання, характеру занять, місця проживання та інших обставин. Забороняється також дискре¬дитувати продукцію інших фірм (осіб).
3. Подавати відомості або закликати до дій, які суперечать чин¬ному законодавству, завдають чи можуть завдати шкоди довкіллю, здоров'ю або життю людей, а також спонукають до нехтування за¬собами безпеки.
Новости загрузка новостей...