1 2 3 4

Прийняття рішення про участь у виставці

Політику підприємств щодо участі в ярмарках та виставках і форм цієї участі треба розробляти систематично, спираючись на загальні засади планування діяльності підприємства, які відобра¬жають середньо- та довгострокові тенденції розвитку й визнача¬ють його перспективи та очікування.

Розробка такої політики є, як ми вже сказали, об'єктом колек¬тивної роботи всіх служб підприємства. Вона передбачає такі дії:

• ґрунтовне визначення об'єктивних цілей, котрі ставить пе¬ред собою підприємство, що бере участь у виставках (ярмарках);

• складання програми дій, від виконання яких залежатиме до¬сягнення цих об'єктивних цілей;

• розробка спеціальної методики впровадження поставлених завдань із зазначенням, які саме працівники підприємства мають виконувати конкретні дії згідно зі своєю компетенцією;

• розробка процедур, обов'язкових для виконання, тобто логі¬чно послідовної низки дій, за допомогою яких реалізується участь у тій чи тій виставці (ярмарку).

У складеному річному плані виставкових (ярмаркових) захо¬дів визначаються цілі участі, відповідні виставки (ярмарки) та відповідні дії. Ці дії мають ґрунтуватися на довгострокових про¬гнозах згідно з тенденціями ринків та прогнозах потенційних ви¬падковостей. Цими прогнозами підприємство має вміти користу¬ватися із застосуванням альтернативних стратегічних і тактичних прийомів.

Участь підприємства у виставках і ярмарках залежить від двох принципових факторів: по-перше, від тих тенденцій до участі у виставках (ярмарках), які існують у галузі, від кількості підпри¬ємств галузі, а також від асортименту продукції та каналів її про¬сування, по-друге, від масштабів використання основними конку¬рентами виставок (ярмарків) як засобу розподілу своєї продукції.

До продукції, яка традиційно визнається придатною для експонування на виставках і ярмарках, належать інвестиційні товари високих технологій і товари широкого вжитку (сировина та на¬півфабрикати, як правило, не виставляються).

Як зазначалося, прийняттю рішення про участь має передувати детальне вивчення загальної ситуації та особливих умов як на самому підприємстві, так і на місці організації виставки (ярмарку) в конкретний період її проведення.

Фахівці радять передовсім дослідити таке:

а) чи є участь у виставці (ярмарку) питанням не тільки прес¬тижу а справді ділової необхідності;

б) внутрішню кон'юнктуру на підприємстві, тобто:

відповідний рівень якості і достатній запас продукції;

можливості ефективної участі з погляду коштів, часу і квалі¬фікації персоналу;

можливість забезпечення відповідної виставкової площі (стен¬да тощо);

в) зовнішню кон'юнктуру, тобто:

поведінку основних конкурентів; І загальну політико-економічну ситуацію; ' відповідність продукції підприємства стандартам, чинним у місці проведення виставки або на підприємствах запрошених за¬рубіжних відвідувачів;

відповідність продукції підприємства потребам широкого кола споживачів.

Причини участі класифікуються як загальні, однакові для всіх підприємств, і специфічні, які залежать від економічного стано¬вища і стратегічних цілей кожного підприємства.

До загальних належать такі причини: збільшення обсягів про¬дажу, контроль за конкурентоспроможністю підприємства, ви¬значення експортної спроможності товарів підприємства, вивчен¬ня загальної кон'юнктури в галузі, обмін досвідом, розвиток спів¬робітництва, спостереження за конкурентами (продукція, ідеї, сервіс, системи продажу тощо).

До специфічних причин належать:

а) продукція (перевірка конкурентоспроможності конкретно¬го товару, презентація нових товарів, розширення асортименту і т.п.);

б) ціни та комерційні умови (перевірка реакції покупців і кон¬курентів);

в) продаж (розвиток мереж товаропросування, контроль ефек¬тивності таких мереж, пошуки нових посередників);

г) комунікації (пошуки нових ринкових сегментів, збільшення популярності підприємства, активізація рекламної кампанії, кон¬такти із засобами інформації, отримання інформації про зміни ринкових тенденцій);

д) встановлення нових контактів, пошуки нової ринкової ін¬формації, створення або підтримування фірмового іміджу в ши¬роких масштабах тощо.

Щодо функціонального аспекту, то цілі участі розподіляються на цілі дії і цілі контролю.

Конкретизуючи цілі дії, зарубіжні фахівці визначають такі їхні напрямки:

а) контакти:

організація контактів з відомими й динамічними потенційни¬ми клієнтами;

пошук контактів з новими потенційними клієнтами;

аналіз контактів зі старими клієнтами;

налагоджування контактів із сучасними засобами інформації;

налагодження особливих контактів (із владою, дипломатич¬ними службами тощо);

б) торгові угоди (продаж:):

отримання замовлень;

опрацювання досконалішої методики укладання угод;

перегляд та регулювання поточних торгових операцій тощо;

в) презентація товарів: презентація нових товарів або нових способів використання відомих товарів;

презентація поліпшених товарів;

1 2 3 4