1 2 3 4 5 6

Загалом класифікація, типологізація конфліктів має важ¬ливу методологічну функцію. Вона не тільки визначає та впорядковує накопичені емпіричні факти, а й відіграє важ¬ливу роль у розв'язанні конфліктних ситуацій. З медицини ми знаємо, що тільки за умови правильно встановленого діагнозу можливе ефективне лікування.

Повною мірою методологічна функція типологізащї конф¬ліктів виявляється лише за виконання основних логічних вимог, на підставі яких здійснюється класифікація. Класи¬фікувати конфлікти можна за такими ознаками: видами, тривалістю, змістом, обширом, ступенем впливу, типом ви¬рішення, формами прояву, психологічним ефектом, наслід¬ками, мотивами та ін.

Вивчаючи конфлікти з різних точок зору, дослідники можуть виділяти й різні засади класифікації та висувати різні типології. Тому будь-які спроби запропонувати універ¬сальну, єдину класифікацію конфліктів навряд чи плідні.

А. Єршов пропонує при проведенні соціально-психоло¬гічних досліджень типізувати конфлікти за такими озна¬ками: за джерелом, за змістом, за значущістю, за типами вирішення, за формами вияву, за типом структури взаємин, за соціальною формалізацією, за соціально-психологічним ефектом, за соціальними результатами.

Основною ознакою для класифікації конфліктів за М. Дойчем є співвідношення між об'єктивним станом справ та тим станом, який реально склався у конфліктуючих сторін. М. Дойч виділяє шість типів конфлікту:

1. «Реальний конфлікт» — це конфлікт, який об'єктивно існує і адекватно сприймається.

2. «Випадковий, або умовний, конфлікт» — залежить від обставин, що можуть змінюватися, але ці обставини не усвідомлюються конфліктуючими сторонами.

3. «Зміщений конфлікт» — реальний конфлікт, за яким приховується інший конфлікт, що є справжнім чинником конфліктної ситуації.

4. «Помилково дописаний конфлікт» — конфлікт, що помилково тлумачиться.

5. «Латентний конфлікт» — конфлікт, який має від¬бутися, але не виникає тому, що не усвідомлюється.

6. «Хибний конфлікт» — у цьому випадку реальних під¬став для конфлікту не існує, об'єктивно його немає, але він виникає у свідомості конфліктуючих сторін через помил¬кове сприймання та розуміння ситуації.

Класифікацію конфліктів на підставі виділення причинно-мотиваційних зв'язків провела Н. Гришина. Вона виділяє типи конфліктів залежно від стосунків, визначених спіль¬ною діяльністю, потреб у спілкуванні та належності до пев¬ної виробничої структури. По-перше, це конфлікти, що є реакцією на перепони щодо досягнення цілей виробничої діяльності (соціальне корисних), по-друге, конфлікти, що виникають як реакція на перепони в досягненні особистих цілей (реалізація особистого потенціалу, прагнення до про¬фесійного зростання, визнання), по-третє, це конфлікти протидії окремих людей соціальним нормам і, нарешті, по-четверте, конфлікти особистісні, зумовлені несумісністю індивідуальних психологічних рис. У цій класифікації врахо¬вується спрямованість комунікацій, що здійснюються під час конфлікту (горизонтальні та вертикальні). Н. Гришина розробила схему типів соціально-психологічних виробничих конфліктів (табл. 13).

Таблиця 2. Типи соціально-психологічних виробничих конфліктів

Тип конфлікту Горизонтальні конфлікти Вертикальні конфлікти «знизу» Вертикальні конфлікти «згори»

1. Перепона досягненню основних ці¬лей спільної трудової ді¬яльності Дії однієї лю¬дини є пере¬поною для ус¬пішної діяль¬ності другої. Організа¬ційний конф¬лікт Керівник не забезпечує можливості для успіш¬ного досяг¬нення цілі діяльності підлеглим Підлеглий не забезпечує ке¬рівникові можливості для здійснен¬ня основної ці¬лі діяльності

2. Перепона досягненню особистих цілей Дія однієї лю¬дини є пере¬поною для досягнення особистих ці¬лей іншою. Організацій¬ний конфлікт Керівник не забезпечує підлеглому можливості для досягнен¬ня його осо¬бистих цілей Підлеглий створює пе¬репони для досягнення керівником його особис¬тих цілей

3. Супереч¬ність дій осо¬бистості со¬ціальним нор¬мам Конфлікт по¬ведінки й норм у групі Суперечність між діяльніс¬тю керівни¬ка, його сти¬лем роботи та очікуван¬нями підлег¬лих Суперечність між діяльніс¬тю підлеглого як носія пев¬ної соці¬альної ролі та очікуваннями керівника

4. Особистісні конфлікти Особистісна несумісність Лідери та ав¬торитети гру¬пи не виправ¬довують очі¬кувань інших її членів Члени групи не виправдо¬вують очіку¬вань лідерів та авторитетів

1 2 3 4 5 6