| Назва: | Вступ. 1. Причини появи й існування монополій. 2. Форми монополій і наслідки монополізації економіки. 3. Антимонопольна політика держави. Висновки. Бібліографія |
| Розмiр: | 32,82 KB |
| Надіслав(ла): | Taras |
| Опис: | 34 k |
| Скачувань: | 5572 |
Наріжним каменем усієї логіки при¬ватного підприємництва є визнання активної конкуренції на вільних рин¬ках. Якщо ми бажаємо зберегти цю систему, необхідно, щоб конкуренція залишалася активною, а ринки — вільними.
Комітет у справах картелів і монополій Фонду ХХ ст.
Вступ.
Монополії бувають різні. Економічні, політичні і технологічні. Гло¬бальні і локальні. Державні і приватні. Абсолютні і відносні. Природні і штучні. Внутрішні та зовнішні. Національні і міжнародні. Монополії влади, управління та власності. Монополія являє собою виключне право, що надається державі, підприємству, організації, фізичній особі на здійснення якої-небудь діяльності. В той же час монополія — це концентрація виробництва, об’єднання технологічних, інтелекту¬аль¬них та фінансових ресурсів. Що ж є монополія — шкода чи благо?
В Концепції національної безпеки однією з “економічних” загроз названа і наявність монополізму виробників. “Монополія”, “монополі¬зо¬ваний ринок”, “монопольна ціна”, “монополістичний протекціонізм” — все це є антиподи обов’язковому атрибуту ринкової економіки, без якого не можна будувати ринкові відносини — вільній та необмеженій конкуренції.
Монополії спричиняють зниження продуктивності, погіршення якості, ріст цін, перебої в постачанні, недобросовісність у виконанні договірних зобов’язань, “відкачку” з економіки і без того недостатніх коштів; вони поглиблюють проблему неплатежів, утруднюють залу¬чення іноземних інвестицій, здійснюють основний тиск на уряд, чи¬нячи перешкоди проведенню економічних реформ, закріплюють чи¬новницьку владу.
“Монополізм” — поняття змінне, діалектичне. Так, в міру набли¬ження до ринкових відносин відбувається модифікація звичних струк¬тур і на зміну традиційним монополіям приходять нові. Для прикладу: за рахунок обвальної приватизації в Україні таких елементів інфраструктури ринку, як складське господарство та транспортування вантажів виникла нова монополія — монополія посередників у сфері вантажообігу.
Особливе місце у вищенаведеному списку належить природним монополіям, до сфери існування яких відносяться транспортування нафти, нафтопродуктів та газу по магістральних трубопроводах, ви¬робництво електричної та теплової енергії і надання послуг з їх пере¬дачі, залізничні перевезення, послуги транспортних терміналів, мор¬ських та річкових портів, аеропортів .
1. Причини появи й існування монополій.
Наприкінці ХІХ ст. ринок чи не вперше за багатовікову історію свого існування та розвитку зіткнувся з серйозними проблемами. Саме в той час виникла досить реальна загроза функціонування того атрибуту, існування якого було просто необхідним для існування са¬мого ринку — конкуренції. На її шляху виникли вагомі та істотні пере¬пони у вигляді монополістичних утворень.
Історія монополія вираховуються тисячами років і сягає глибокої давнини. Ще видатний давньогрецький філософ Арістотель згадував про неї, відносячи її до “мистецтва наживати майно”. Він зазначав, що “вигідно в розумінні наживання майна, якщо хтось зуміє захопити будь-яку монополію”.
Англійський філософ Томас Гоббс описував монополії, створені ще феодальною державою для зарубіжної торгівлі. Він їх називає корпораціями, зазначаючи, що “метою подібної корпорації є збільшення прибутків шляхом монопольного права купівлі і продажу як вдома, так і за кордоном”.
Проте в обох цих випадках поява монополій пов’язувалась із на¬копиченням багатства, прибутків, а засобом досягнення цього вважа¬лося панівне становище на ринку.
Взагалі монополістичні тенденції в різних формах та з різною си¬лою проявлялися на всіх етапах розвитку ринкового суспільства (з IV тисячоліття до н.е. до останньої третини ХІХ ст.), проте панівними вони стають лише наприкінці ХІХ ст. Саме в цей час (а особливо під час економічної кризи 1873 р.) почалася їх новітня історія. Взаємопов’язаність цих двох явищ — криз та монополій — показує одну з причин монополізації, а саме: намагання багатьох фірм вбе¬регтися від кризових потрясінь у монополістичній практиці. Не випад¬ково тогочасна економічна література давала досить дотепну і влучну назву монополіям: “діти криз” .
Комітет у справах картелів і монополій Фонду ХХ ст.
Вступ.
Монополії бувають різні. Економічні, політичні і технологічні. Гло¬бальні і локальні. Державні і приватні. Абсолютні і відносні. Природні і штучні. Внутрішні та зовнішні. Національні і міжнародні. Монополії влади, управління та власності. Монополія являє собою виключне право, що надається державі, підприємству, організації, фізичній особі на здійснення якої-небудь діяльності. В той же час монополія — це концентрація виробництва, об’єднання технологічних, інтелекту¬аль¬них та фінансових ресурсів. Що ж є монополія — шкода чи благо?
В Концепції національної безпеки однією з “економічних” загроз названа і наявність монополізму виробників. “Монополія”, “монополі¬зо¬ваний ринок”, “монопольна ціна”, “монополістичний протекціонізм” — все це є антиподи обов’язковому атрибуту ринкової економіки, без якого не можна будувати ринкові відносини — вільній та необмеженій конкуренції.
Монополії спричиняють зниження продуктивності, погіршення якості, ріст цін, перебої в постачанні, недобросовісність у виконанні договірних зобов’язань, “відкачку” з економіки і без того недостатніх коштів; вони поглиблюють проблему неплатежів, утруднюють залу¬чення іноземних інвестицій, здійснюють основний тиск на уряд, чи¬нячи перешкоди проведенню економічних реформ, закріплюють чи¬новницьку владу.
“Монополізм” — поняття змінне, діалектичне. Так, в міру набли¬ження до ринкових відносин відбувається модифікація звичних струк¬тур і на зміну традиційним монополіям приходять нові. Для прикладу: за рахунок обвальної приватизації в Україні таких елементів інфраструктури ринку, як складське господарство та транспортування вантажів виникла нова монополія — монополія посередників у сфері вантажообігу.
Особливе місце у вищенаведеному списку належить природним монополіям, до сфери існування яких відносяться транспортування нафти, нафтопродуктів та газу по магістральних трубопроводах, ви¬робництво електричної та теплової енергії і надання послуг з їх пере¬дачі, залізничні перевезення, послуги транспортних терміналів, мор¬ських та річкових портів, аеропортів .
1. Причини появи й існування монополій.
Наприкінці ХІХ ст. ринок чи не вперше за багатовікову історію свого існування та розвитку зіткнувся з серйозними проблемами. Саме в той час виникла досить реальна загроза функціонування того атрибуту, існування якого було просто необхідним для існування са¬мого ринку — конкуренції. На її шляху виникли вагомі та істотні пере¬пони у вигляді монополістичних утворень.
Історія монополія вираховуються тисячами років і сягає глибокої давнини. Ще видатний давньогрецький філософ Арістотель згадував про неї, відносячи її до “мистецтва наживати майно”. Він зазначав, що “вигідно в розумінні наживання майна, якщо хтось зуміє захопити будь-яку монополію”.
Англійський філософ Томас Гоббс описував монополії, створені ще феодальною державою для зарубіжної торгівлі. Він їх називає корпораціями, зазначаючи, що “метою подібної корпорації є збільшення прибутків шляхом монопольного права купівлі і продажу як вдома, так і за кордоном”.
Проте в обох цих випадках поява монополій пов’язувалась із на¬копиченням багатства, прибутків, а засобом досягнення цього вважа¬лося панівне становище на ринку.
Взагалі монополістичні тенденції в різних формах та з різною си¬лою проявлялися на всіх етапах розвитку ринкового суспільства (з IV тисячоліття до н.е. до останньої третини ХІХ ст.), проте панівними вони стають лише наприкінці ХІХ ст. Саме в цей час (а особливо під час економічної кризи 1873 р.) почалася їх новітня історія. Взаємопов’язаність цих двох явищ — криз та монополій — показує одну з причин монополізації, а саме: намагання багатьох фірм вбе¬регтися від кризових потрясінь у монополістичній практиці. Не випад¬ково тогочасна економічна література давала досить дотепну і влучну назву монополіям: “діти криз” .