1 2 3 4 5 6 7 8 9

5) теорія "надмірного інвестування" (Хайєн, Мизес), як головну причину циклічного розвитку висуває випереджаючий відрив інвестицій від збережень у результаті чого виникає криза надвиробництва;

6) теорії "сонячних плям", "погодніх умов" тощо. - Пояснюють циклічний розвиток впливом географічних факторів.

Антикризова (кон'юнктурна) політика направлена на регулювання коливань економічної активності в суспільстві в періоди передкризового стану і запобігання розвитку економічних криз.

Двома основними періодами, які повинні знаходитися під особливим контролем у цьому зв'язку, в періоди депресії і буму.

Характерні риси депресії:

- скорочення виробничих інвестицій;

- збільшення запасів;

- скорочення попиту на робочу силу;

- різке падіння норми чистого прибутку;

- падіння обсягу продажу;

- скорочення кількості нових заказів;

- скорочення попиту на кредитні ресурси;

Характерні риси пожвавлення:

- перехід до стійкого розширення виробництва;

- зростання попиту на активні елементи засобів виробництва (устаткування, машини, механізми тощо);

- зростання попиту на робочу силу;

- зростання заробітної плати і відповідно попиту на товари особливого споживання.

Характерні риси економічного буму:

- значний приріст виробничих інвестицій;

- скорочення запасів;

- різке зростання попиту на робочу силу;

- значний приріст загального рівня цін.

Характерні риси кризи:

виробництво і зайнятість скорочуються, проте ціни не завжди мають тенденцію до зниження, вони падають тільки в тому випадку, коли спостерігається депресія ( глибокий і тривалий спад ).

Найважливіші заходи антикризової політики:

В періоди бумів В періоди депресії

Грошово-кредитна політика

* збільшення облікової ставки* зниження облікової ставки

* продаж державних цінних паперів на відкритому ринку * купівля державних цінних паперів на відкритому ринку

* підвищення норми обов'язкових банківських резервів * зниження норм обов'язкових банківських резервів.

Фіскальна політика

* скорочення витрат держбюджету * додаткові витрати держбюджету

* збільшення податкових ставок * зменшення податкових ставок

Політика заробітної плати і тарифів

* зниження заробітної плати * зростання заробітної плати

Політика державний інвестицій

* скорочення державного будівництва* прискорення виконання інвестиційних програм

Висновок:

Кожне суспільство прагне до економічного зростання. Технічний прогрес, запровадження нових технологій, збільшення виробничих потужностей та підвищення життєвого рівня людей є стратегічними напрямами динамічного розвитку економіки кожної країни. Проте довгострокове економічне зростання не завжди є рівномірним. Воно переривається періодами економічної нестабільності, коливаннями у темпах економічного зростання, структурі й ефективності відтворення. Періоди швидкого зростання економіки перериваються спадом виробництва, низьким рівнем зайнятості (безробіттям) та зростанням цін (інфляцією).

Циклічність була помічена давно вченими-економістами. Особливо коли почастішали періодичні економічні кризи - торгові, фінансово-кредитні, а потім і промислові. Спочатку вони охопили окремі найрозвинутіші країни ( насамперед Англію ), а потім набули характеру світових криз. Циклічний розвиток економіки став предметом дослідження багатьох учених-економістів.

Отже, важливою особливістю ринкової економіки є її нестабільність. Чергування піднесень і спадів у економіці призводить до того, що її розвиток носить непрямолінійно зростаючий, а хвилеподібно зростаючий характер. У макроекономічній науці домінує думка, що хвилеподібні коливання в економіці відбуваються не хаотично, а в формі економічних циклів.

На базі опрацьованої інформації можна зробити деякі висновки:

По-перше, корткострокові і середньострокові цикли в ринковій економіці мають ідентичну внутрішню структуру і у багатьох випадках спільні рушійні механізми.

По-друге, середньострокові цикли мають переважно локальну дію і не впливають одночасно на всі сфери економічної діяльності, а у сукупності вони здатні викликати загальнонаціональні тривалі довгострокові цикли, рушійними силами яких є масове оновлення науково-технічного потенціалу України й значні структурні зміни в економіці.

Незважаючи на всі розбіжності відносно першопричини економічних циклів, беззаперечним є визнання того, що в кінцевому підсумку циклічні коливання в економіці зумовлюються суттєвим відхиленням сукупного попиту від сукупної пропозиції, супутних витрат від потенційних можливостей виробництва. Головними індикаторами цих відхилень є коливання рівня виробництва, безробіття, продуктивності праці, реальних доходів населення тощо.

Література:

1. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. "Макроекономіка". - Київ: Четверта хвиля, 1997.

2. Будаговська С., Ківієвич О. "Макро- і мікроекономіка". - Київ: Основи, 1998.

3. Кембелл Р. Макконел, Стенлі Л. Брю "Економікс". - Львів, 1994.

1 2 3 4 5 6 7 8 9