| Назва: | Цикли ділової активності |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 27,37 KB |
| Скачувань: | 42 |
5) теорія "надмірного інвестування" (Хайєн, Мизес), як головну причину циклічного розвитку висуває випереджаючий відрив інвестицій від збережень у результаті чого виникає криза надвиробництва;
6) теорії "сонячних плям", "погодніх умов" тощо. - Пояснюють циклічний розвиток впливом географічних факторів.
Антикризова (кон'юнктурна) політика направлена на регулювання коливань економічної активності в суспільстві в періоди передкризового стану і запобігання розвитку економічних криз.
Двома основними періодами, які повинні знаходитися під особливим контролем у цьому зв'язку, в періоди депресії і буму.
Характерні риси депресії:
- скорочення виробничих інвестицій;
- збільшення запасів;
- скорочення попиту на робочу силу;
- різке падіння норми чистого прибутку;
- падіння обсягу продажу;
- скорочення кількості нових заказів;
- скорочення попиту на кредитні ресурси;
Характерні риси пожвавлення:
- перехід до стійкого розширення виробництва;
- зростання попиту на активні елементи засобів виробництва (устаткування, машини, механізми тощо);
- зростання попиту на робочу силу;
- зростання заробітної плати і відповідно попиту на товари особливого споживання.
Характерні риси економічного буму:
- значний приріст виробничих інвестицій;
- скорочення запасів;
- різке зростання попиту на робочу силу;
- значний приріст загального рівня цін.
Характерні риси кризи:
виробництво і зайнятість скорочуються, проте ціни не завжди мають тенденцію до зниження, вони падають тільки в тому випадку, коли спостерігається депресія ( глибокий і тривалий спад ).
Найважливіші заходи антикризової політики:
В періоди бумів В періоди депресії
Грошово-кредитна політика
* збільшення облікової ставки* зниження облікової ставки
* продаж державних цінних паперів на відкритому ринку * купівля державних цінних паперів на відкритому ринку
* підвищення норми обов'язкових банківських резервів * зниження норм обов'язкових банківських резервів.
Фіскальна політика
* скорочення витрат держбюджету * додаткові витрати держбюджету
* збільшення податкових ставок * зменшення податкових ставок
Політика заробітної плати і тарифів
* зниження заробітної плати * зростання заробітної плати
Політика державний інвестицій
* скорочення державного будівництва* прискорення виконання інвестиційних програм
Висновок:
Кожне суспільство прагне до економічного зростання. Технічний прогрес, запровадження нових технологій, збільшення виробничих потужностей та підвищення життєвого рівня людей є стратегічними напрямами динамічного розвитку економіки кожної країни. Проте довгострокове економічне зростання не завжди є рівномірним. Воно переривається періодами економічної нестабільності, коливаннями у темпах економічного зростання, структурі й ефективності відтворення. Періоди швидкого зростання економіки перериваються спадом виробництва, низьким рівнем зайнятості (безробіттям) та зростанням цін (інфляцією).
Циклічність була помічена давно вченими-економістами. Особливо коли почастішали періодичні економічні кризи - торгові, фінансово-кредитні, а потім і промислові. Спочатку вони охопили окремі найрозвинутіші країни ( насамперед Англію ), а потім набули характеру світових криз. Циклічний розвиток економіки став предметом дослідження багатьох учених-економістів.
Отже, важливою особливістю ринкової економіки є її нестабільність. Чергування піднесень і спадів у економіці призводить до того, що її розвиток носить непрямолінійно зростаючий, а хвилеподібно зростаючий характер. У макроекономічній науці домінує думка, що хвилеподібні коливання в економіці відбуваються не хаотично, а в формі економічних циклів.
На базі опрацьованої інформації можна зробити деякі висновки:
По-перше, корткострокові і середньострокові цикли в ринковій економіці мають ідентичну внутрішню структуру і у багатьох випадках спільні рушійні механізми.
По-друге, середньострокові цикли мають переважно локальну дію і не впливають одночасно на всі сфери економічної діяльності, а у сукупності вони здатні викликати загальнонаціональні тривалі довгострокові цикли, рушійними силами яких є масове оновлення науково-технічного потенціалу України й значні структурні зміни в економіці.
Незважаючи на всі розбіжності відносно першопричини економічних циклів, беззаперечним є визнання того, що в кінцевому підсумку циклічні коливання в економіці зумовлюються суттєвим відхиленням сукупного попиту від сукупної пропозиції, супутних витрат від потенційних можливостей виробництва. Головними індикаторами цих відхилень є коливання рівня виробництва, безробіття, продуктивності праці, реальних доходів населення тощо.
Література:
1. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. "Макроекономіка". - Київ: Четверта хвиля, 1997.
2. Будаговська С., Ківієвич О. "Макро- і мікроекономіка". - Київ: Основи, 1998.
3. Кембелл Р. Макконел, Стенлі Л. Брю "Економікс". - Львів, 1994.
6) теорії "сонячних плям", "погодніх умов" тощо. - Пояснюють циклічний розвиток впливом географічних факторів.
Антикризова (кон'юнктурна) політика направлена на регулювання коливань економічної активності в суспільстві в періоди передкризового стану і запобігання розвитку економічних криз.
Двома основними періодами, які повинні знаходитися під особливим контролем у цьому зв'язку, в періоди депресії і буму.
Характерні риси депресії:
- скорочення виробничих інвестицій;
- збільшення запасів;
- скорочення попиту на робочу силу;
- різке падіння норми чистого прибутку;
- падіння обсягу продажу;
- скорочення кількості нових заказів;
- скорочення попиту на кредитні ресурси;
Характерні риси пожвавлення:
- перехід до стійкого розширення виробництва;
- зростання попиту на активні елементи засобів виробництва (устаткування, машини, механізми тощо);
- зростання попиту на робочу силу;
- зростання заробітної плати і відповідно попиту на товари особливого споживання.
Характерні риси економічного буму:
- значний приріст виробничих інвестицій;
- скорочення запасів;
- різке зростання попиту на робочу силу;
- значний приріст загального рівня цін.
Характерні риси кризи:
виробництво і зайнятість скорочуються, проте ціни не завжди мають тенденцію до зниження, вони падають тільки в тому випадку, коли спостерігається депресія ( глибокий і тривалий спад ).
Найважливіші заходи антикризової політики:
В періоди бумів В періоди депресії
Грошово-кредитна політика
* збільшення облікової ставки* зниження облікової ставки
* продаж державних цінних паперів на відкритому ринку * купівля державних цінних паперів на відкритому ринку
* підвищення норми обов'язкових банківських резервів * зниження норм обов'язкових банківських резервів.
Фіскальна політика
* скорочення витрат держбюджету * додаткові витрати держбюджету
* збільшення податкових ставок * зменшення податкових ставок
Політика заробітної плати і тарифів
* зниження заробітної плати * зростання заробітної плати
Політика державний інвестицій
* скорочення державного будівництва* прискорення виконання інвестиційних програм
Висновок:
Кожне суспільство прагне до економічного зростання. Технічний прогрес, запровадження нових технологій, збільшення виробничих потужностей та підвищення життєвого рівня людей є стратегічними напрямами динамічного розвитку економіки кожної країни. Проте довгострокове економічне зростання не завжди є рівномірним. Воно переривається періодами економічної нестабільності, коливаннями у темпах економічного зростання, структурі й ефективності відтворення. Періоди швидкого зростання економіки перериваються спадом виробництва, низьким рівнем зайнятості (безробіттям) та зростанням цін (інфляцією).
Циклічність була помічена давно вченими-економістами. Особливо коли почастішали періодичні економічні кризи - торгові, фінансово-кредитні, а потім і промислові. Спочатку вони охопили окремі найрозвинутіші країни ( насамперед Англію ), а потім набули характеру світових криз. Циклічний розвиток економіки став предметом дослідження багатьох учених-економістів.
Отже, важливою особливістю ринкової економіки є її нестабільність. Чергування піднесень і спадів у економіці призводить до того, що її розвиток носить непрямолінійно зростаючий, а хвилеподібно зростаючий характер. У макроекономічній науці домінує думка, що хвилеподібні коливання в економіці відбуваються не хаотично, а в формі економічних циклів.
На базі опрацьованої інформації можна зробити деякі висновки:
По-перше, корткострокові і середньострокові цикли в ринковій економіці мають ідентичну внутрішню структуру і у багатьох випадках спільні рушійні механізми.
По-друге, середньострокові цикли мають переважно локальну дію і не впливають одночасно на всі сфери економічної діяльності, а у сукупності вони здатні викликати загальнонаціональні тривалі довгострокові цикли, рушійними силами яких є масове оновлення науково-технічного потенціалу України й значні структурні зміни в економіці.
Незважаючи на всі розбіжності відносно першопричини економічних циклів, беззаперечним є визнання того, що в кінцевому підсумку циклічні коливання в економіці зумовлюються суттєвим відхиленням сукупного попиту від сукупної пропозиції, супутних витрат від потенційних можливостей виробництва. Головними індикаторами цих відхилень є коливання рівня виробництва, безробіття, продуктивності праці, реальних доходів населення тощо.
Література:
1. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. "Макроекономіка". - Київ: Четверта хвиля, 1997.
2. Будаговська С., Ківієвич О. "Макро- і мікроекономіка". - Київ: Основи, 1998.
3. Кембелл Р. Макконел, Стенлі Л. Брю "Економікс". - Львів, 1994.