| Назва: | Товарно-ринкова та економічна рівновага |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 10,63 KB |
| Скачувань: | 35 |
ефект чистого експорту (проявляється, коли ціни на вітчизняні товари зростають або зменшуються порівняно з цінами на іноземні товари. Якщо внутрішні ціни піднімаються стосовно цін за кордоном, то покупці почнуть віддавати перевагу імпортним товарам, що викличе збільшення імпорту. А іноземці почнуть менше купувати вітчизняних товарів, що викличе зменшення експорту. Внаслідок збільшення імпорту та зменшення експорту скорочується чистий експорт у складі сукупного попиту).
Розглянуті вище фактори є ціновими факторами сукупного попиту, які опосередковано реалізують обернену залежність сукупного попиту від ціни.
Крім ціни на сукупний попит впливає безліч інших, нецінових, факторів. До основних можна віднести:
- очікування; - зміни в економічній політиці держави; - зміни в світовій економіці.
3. Сукупна пропозиція (СПр) - це такий реальний обсяг національного продукту, який економіка пропонує для продажу з метою отримання прибутку. Потенційна величина сукупної пропозиції залежить від запасу капіталу та технологічного рівня виробництва. В межах потенційної величини сукупна пропозиція є функцією товарних цін та середніх витрат (СеВ), тобто витрат на виробництво одиниці товару:
СПр = f (Ц; СеВ)
Наведена функція свідчить про те, що на сукупну пропозицію впливають два види факторів: ціна і нецінові фактори, вплив яких опосередковується через середні витрати.
У макроекономічній науці немає єдиної думки стосовно форми зв'язку між ціною і сукупною пропозицією. В залежності від того, як ціни впливають на сукупну пропозицію, існують дві моделі: класична і кейнсіанська. Розбіжності між цими моделями випливають із різних уявлень прихильників стосовно гнучкості цін і зарплати.
Історично першою була класична модель, фундаментальним положенням якої є те, що економіка постійно тяжіє до потенційного рівня виробництва, який визначає межу виробничих можливостей економіки. У верхній точці економічного циклу економіка, згідно з класичною моделлю, може дещо перевищувати межу виробничих можливостей; в період падіння вона, навпаки, досягає параметрів, величина яких набагато менша від межі її виробничих можливостей. Але всі ці коливання є тимчасовими. Ринок володіє механізмом швидко повертати економіку до потенційного рівня виробництва. Головним механізмом, який виконує цю роль, є механізм гнучких цін і зарплати.
Графічно класичну модель сукупної пропозиції можна представити на прикладі падіння сукупного попиту.
Як видно з рис. 2 особливістю графіка класичної моделі є те, що в ній крива СПр має форму вертикальної лінії, яка бере свій початок у точці потенційного ВВП, тобто точці Оп. За цих умов будь-яка зміна сукупного попиту не впливає на виробництво, а викликає лише зміну цін. У нашому прикладі падіння сукупного попиту викликає зниження цін.
Згідно з логікою класичної моделі, падіння сукупного попиту відносно потенційного ВВП миттєво породжує два наслідки. З одного боку, на товарному ринку знижуються ціни. При незмінній зарплаті це повинно було б зменшити прибутковість виробництва і стимулювати підприємців до скорочення сукупної пропозиції. Але цього не відбудеться, оскільки, з іншого боку, падіння сукупного попиту одночасно викликає адекватне скорочення попиту на ринку праці (По) і зменшення номінальної зарплати (ЗПн). За цих умов адекватно зменшуються середні витрати, а прибутковість виробництва не зміниться. Тому у підприємців не виникає мотивації до скорочення сукупної
пропозиції, яка залишається на рівні потенційного ВВП.
Класична модель вступає у суперечливість із реальною економікою, яка свідчить що фактичний ВВП досить часто і на тривалий період може відхилятися від потенційного ВВП. Отже, в дійсності ринковий механізм нездатний миттєво відновлювати сукупну пропозицію на рівні повної зайнятості. Для цього потрібний певний час. Отже, класична модель СПр - модель для ДП.
Кейнсіанська модель СПр виникла на грунті конструктивної критики класичної моделі. Кейнсіанська модель має декілька різновидностей. Один із її варіантів, який називається крайнім випадком, полягає в тому, що суспільні фактори змішаної економіки стримують в КП ціни і зарплату від миттєвого реагування на СПо. Це означає що в такій моделі як ціни, так і зарплата є негнучкими. Оскільки ціни стабільні, то внаслідок цього крива СПр приймає вигляд горизонтальної лінії.
Згідно з кейнсіанською моделлю зарплата змінюється не так легко і швидко, як це уявляють прихильники класичної моделі. Негнучкість зарплати кейнсіанці пояснюють існуванням суспільних факторів (тобто, це колективні угоди між профспілками і підприємцями, якими передбачається незмінність зарплати протягом терміну дії цих угод; також цьому сприяє закон про мінімальну зарплату).
Розглянуті вище фактори є ціновими факторами сукупного попиту, які опосередковано реалізують обернену залежність сукупного попиту від ціни.
Крім ціни на сукупний попит впливає безліч інших, нецінових, факторів. До основних можна віднести:
- очікування; - зміни в економічній політиці держави; - зміни в світовій економіці.
3. Сукупна пропозиція (СПр) - це такий реальний обсяг національного продукту, який економіка пропонує для продажу з метою отримання прибутку. Потенційна величина сукупної пропозиції залежить від запасу капіталу та технологічного рівня виробництва. В межах потенційної величини сукупна пропозиція є функцією товарних цін та середніх витрат (СеВ), тобто витрат на виробництво одиниці товару:
СПр = f (Ц; СеВ)
Наведена функція свідчить про те, що на сукупну пропозицію впливають два види факторів: ціна і нецінові фактори, вплив яких опосередковується через середні витрати.
У макроекономічній науці немає єдиної думки стосовно форми зв'язку між ціною і сукупною пропозицією. В залежності від того, як ціни впливають на сукупну пропозицію, існують дві моделі: класична і кейнсіанська. Розбіжності між цими моделями випливають із різних уявлень прихильників стосовно гнучкості цін і зарплати.
Історично першою була класична модель, фундаментальним положенням якої є те, що економіка постійно тяжіє до потенційного рівня виробництва, який визначає межу виробничих можливостей економіки. У верхній точці економічного циклу економіка, згідно з класичною моделлю, може дещо перевищувати межу виробничих можливостей; в період падіння вона, навпаки, досягає параметрів, величина яких набагато менша від межі її виробничих можливостей. Але всі ці коливання є тимчасовими. Ринок володіє механізмом швидко повертати економіку до потенційного рівня виробництва. Головним механізмом, який виконує цю роль, є механізм гнучких цін і зарплати.
Графічно класичну модель сукупної пропозиції можна представити на прикладі падіння сукупного попиту.
Як видно з рис. 2 особливістю графіка класичної моделі є те, що в ній крива СПр має форму вертикальної лінії, яка бере свій початок у точці потенційного ВВП, тобто точці Оп. За цих умов будь-яка зміна сукупного попиту не впливає на виробництво, а викликає лише зміну цін. У нашому прикладі падіння сукупного попиту викликає зниження цін.
Згідно з логікою класичної моделі, падіння сукупного попиту відносно потенційного ВВП миттєво породжує два наслідки. З одного боку, на товарному ринку знижуються ціни. При незмінній зарплаті це повинно було б зменшити прибутковість виробництва і стимулювати підприємців до скорочення сукупної пропозиції. Але цього не відбудеться, оскільки, з іншого боку, падіння сукупного попиту одночасно викликає адекватне скорочення попиту на ринку праці (По) і зменшення номінальної зарплати (ЗПн). За цих умов адекватно зменшуються середні витрати, а прибутковість виробництва не зміниться. Тому у підприємців не виникає мотивації до скорочення сукупної
пропозиції, яка залишається на рівні потенційного ВВП.
Класична модель вступає у суперечливість із реальною економікою, яка свідчить що фактичний ВВП досить часто і на тривалий період може відхилятися від потенційного ВВП. Отже, в дійсності ринковий механізм нездатний миттєво відновлювати сукупну пропозицію на рівні повної зайнятості. Для цього потрібний певний час. Отже, класична модель СПр - модель для ДП.
Кейнсіанська модель СПр виникла на грунті конструктивної критики класичної моделі. Кейнсіанська модель має декілька різновидностей. Один із її варіантів, який називається крайнім випадком, полягає в тому, що суспільні фактори змішаної економіки стримують в КП ціни і зарплату від миттєвого реагування на СПо. Це означає що в такій моделі як ціни, так і зарплата є негнучкими. Оскільки ціни стабільні, то внаслідок цього крива СПр приймає вигляд горизонтальної лінії.
Згідно з кейнсіанською моделлю зарплата змінюється не так легко і швидко, як це уявляють прихильники класичної моделі. Негнучкість зарплати кейнсіанці пояснюють існуванням суспільних факторів (тобто, це колективні угоди між профспілками і підприємцями, якими передбачається незмінність зарплати протягом терміну дії цих угод; також цьому сприяє закон про мінімальну зарплату).