1 2

Преса як засіб масової інформації, суб'єкти і об'єкти її функціонування

Чимало дослідників у своїх роботах відзначають, що преса впливає на економічні, соціальні і духовні процеси в суспільстві не тільки шляхом розповсюдження інформації, але і через вплив на громадську думку - її вивчення, відтворення і формування. Крім того, преса бере активну участь в управлінні, вирішує соціальні проблеми, сприяє появі законодавчих актів .

На думку відомого вченого в галузі журналістики В. Хелемендіка, сьогодні існує тенденція, коли преса залишається на другому плані, оскільки для більшості людей основний засіб масової інформації - це телебачення. Повідомлення, передані за допомогою ТБ, здаються миттєвими, об'єктивними, всесторонніми, справжніми і живими. Преса ж ніби дублює телебачення, служить фоном для дійсності, яка вже була передана аудіовізуальними засобами .

Але не всі науковці дотримуються такої позиції, зокрема І. Засурський вважає, що преса має цілий ряд переваг перед телебаченням і радіомовленням, оскільки повідомлення в пресі можуть читатися і перечитуватися; аудиторії надається можливість «тривалого читання» - після первинного ознайомлення він може відкласти матеріал для більш уважного і докладного вивчення. Крім того, в читачів газет і журналів є можливість швидкого, оглядового ознайомлення з повним «репертуаром» повідомлень, тобто з'являється можливість орієнтуватися в усьому обсязі й різноманітності інформації .

Дослідники дотримуються спільної думки, що мобільність газет полягає не в змаганні з телебаченням або радіо в оперативності подачі інформації, оперативна роль періодики - це аналіз, осмислення і оцінка подій, що відбуваються. Якщо газети і журнали привертають суспільну увагу проблемними й аналітичними матеріалами, прокомендованою інформацією, то ТБ і радіо  лідери в області інформування про перебіг подій .

У дослідженнях Л. Лубишевої відзначено, що і позитивні, і негативні якості преси залежать від природи цього носія масової інформації. В умовах сусідства з радіо і телебаченням, журналіст повинен максимально використовувати позитивні аспекти і непомітно для читача уникати негативних аспектів.

Підгрунтя діяльності журналіста, що працює в газеті або журналі, передбачає врахування її специфіки:

• періодичність видання (наприклад, один раз на місяць) дозволяє і вимагає поглибленої аналітичності інформації;

• фіксованість на паперовому носії, що дає можливість урізноманітити режим збирання інформації;

• можливість тривалого зберігання і різних форм використання зафіксованої інформації .

У. Бадрак вважає, що ступінь впливу кожного окремого періодичного видання у свою чергу залежить від багатьох чинників: чисельності читацької аудиторії, авторитету видання, можливостей журналістського колективу по збору інформації і навичок її використання, способів подачі інформації, професійної майстерності команди журналістів, можливостей використання новітніх технологій для оформлення видання.

Як зазначають дослідники ЗМІ , інформація, яка проходить через пресу, має значну кількість ефектів, і серед них, перш за все:

• утилітарний - задоволення від отриманої інформації, необхідної для вирішення життєвих і практичних завдань;

• ефект престижу - задоволення від інформації, яка підтримує ті цінності, які притаманні людині;

• пізнавальний - задоволення від того, що людина внаслідок використання преси відчуває себе добре інформованою;

• емоційний - задоволення емоціного рівня людини;

• естетичний - виховання естетичних поглядів;

• ефект комфорту - зняття психологічного напруження.

Глибокий аналіз функцій ЗМІ, найбільш повно висвітлюють такі функціональні характеристики преси:

1. Функція інформування. Мета ЗМІ полягає в здійсненні контролю за станом навколишнього середовища, повідомленні людям тих новин, за допомогою яких вони зможуть зрозуміти, що відбувається в навколишньому світі.

2. Функція артикуляції. ЗМІ повинні надавати людям можливість висловлювати власні думки, потреби, протести, радощі і переживання.

3. Функція соціалізації. Під функцією соціалізації необхідно розуміти освітню функцію. ЗМІ повинні роз'яснювати, зіставляти події року, тижня, пояснювати їх причини і показувати взаємозв'язок між ними.

4. Функція критики і контролю. ЗМІ зобов'язані виконувати функцію цивільного контролю, спостерігати за роботою владних структур.

5. Функція кореляції. Кореляція - це зв'язок між редакцією якого-небудь ЗМІ з його аудиторією при їх взаємодії.

6. Функція обслуговування. Матеріали, які розповсюджують газети, радіо і телебачення повинні давати практичну допомогу та корисні поради споживачам інформації.

7. Розважальна функція. Значне коло читачів чекає від ЗМІ, перш за все, розваг і відпочинку. Вони прагнуть за допомогою ЗМІ отримати розрядку, відійти від повсякденних турбот, зняти стрес.

8. Функція реклами .

Г. Почепцов у своїх дослідженнях робить висновок, що додатковими вимогами до преси є:

• об'єктивність і доступність;

1 2