| Назва: | Об'єкти інтелектуальної власності в мас-медіа |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 16,36 KB |
| Скачувань: | 23 |
Об'єкти інтелектуальної власності в мас-медіа
Термін «журналістика» в сучасних засобах масової інформації відноситься до великої різноманітності функцій, включаючи діяльність традиційних журналістів в друкованих і електронних засобах масової інформації, газетних і телевізійних фотографів, художників, творців радіо- і телевізійних програм та багатьох інших співробітників та позаштатних працівників, зайнятих написанням і творчою розробкою матеріалів.
Основне завдання засобів масової інформації, а саме періодичних друкованих видань, радіо- і телепередач та Інтернет-видань, полягає у формуванні громадської думки з приводу того чи іншого питання, зокрема і з приводу висвітлення питання інтелектуальної власності.
Специфіка друкованих мас-медіа полягає у наданні поглибленої інформації стосовно подій, які відбулися як мінімум за 12 год. до опублікування інформації чи аналізу і про які вже було повідомлено на радіо чи телебаченні. Крім того, періодичні друковані видання виконують і гедоністичну (розважальну) функцію, подаючи, крім аналізу й інформації, цікаві матеріали про неординарні явища, рецензії і відгуки на появу нових творів мистецтва. Серйозна інформація, яка потребує обдумування й аналізу, у вигляді друкованого тексту значно легше сприймається читачами порівняно з вербальним чи візуальним виглядом.
Особливостями радіожурналістики є подання найоперативнішої інформації про останні суспільно-значимі події, забезпечення інтересу слухацької аудиторії через виконання гедоністичної (розважальної) функції та подання поглибленої інформації та аналізу подій, які вже відбулися, у формі інтерв'ю, круглих столів тощо. Тобто порівняно з пресою, радіо має змогу повідомляти найсвіжішу інформацію значно оперативніше. Радіожурналісти мають значно більше можливостей відгукнутися на ту особливість людського сприйняття, що людина проявляє значно більший інтерес до подій, які відбуваються тепер або повинні відбуватися невдовзі, порівняно з тими, які відбулися певний час тому.
Не можна не сказати про роль телебачення в нашому житті, адже сьогодні воно насамперед виконує гедоністичну функцію: телекомпанії традиційно більшу частину свого ефірного часу виділяють для трансляції художніх фільмів, різного роду шоу, музично-розважальних і спортивних передач для широкої чи цільової аудиторії. Крім того, телебачення подає найоперативнішу інформацію про суспільно-значимі події та поглиблену інформацію й аналіз щодо подій, які вже відбулися. Порівняно з пресою, телебачення має змогу повідомляти найсвіжішу інформацію значно оперативніше, однак прямі репортажі та оперативність телепрограм значно дорожчі, порівняно з аналогічною оперативною трансляцією на радіо. Водночас тележурналістика має суттєві переваги над радіо, зокрема через візуальну подачу інформації, впливу за допомогою візуальних образів. При цьому тележурналісти повинні враховувати й ту особливість, що для забезпечення максимальної уваги слухацької аудиторії до інформаційних й особливо аналітичних матеріалів, їхній хронометраж повинен бути адекватним значимості новини і, як правило, не дуже значним за обсягом, інформація повинна подаватися у доступній формі, з достатньою кількістю «картинок» та «перебивок», повідомлення не може бути переобтяжене прізвищами, цифрами, абревіатурами, технічними та іншими термінами, а їхня подача в разі необхідності повинна здійснюватися через вставки з таблицями, діаграмами тощо, які полегшують сприйняття.
Специфіка журналістики Інтернет-видань полягає в тому, щоб подати оперативну, а потім вже поглиблену інформацію (дуже часто максимально персоніфіковану чи емоційну) про події, про які вже було повідомлено в пресі, на радіо чи телебаченні або з певних причин не повідомлено, а також дати поглиблену інформацію чи аналіз вузькопрофесійній чи в інший спосіб зорієнтованій аудиторії з приводу подій, які внаслідок своєї вузької професійної орієнтації не були достатньо широко висвітлені у пресі, на радіо чи телебаченні, або про які з певних причин традиційні ЗМК взагалі не повідомляли. Ще однією специфічною рисою видань в Інтернеті є відсутність більшості законодавчих форм регламентації і регулювання. З одного боку, це робить Інтернет-видання найбільш вільним, позбавленим будь-яких форм редакційної чи іншої цензури, а з іншого - висуває проблеми етичного характеру, точності та правдивості інформації, її персоніфікованості та упередженості .
Термін «журналістика» в сучасних засобах масової інформації відноситься до великої різноманітності функцій, включаючи діяльність традиційних журналістів в друкованих і електронних засобах масової інформації, газетних і телевізійних фотографів, художників, творців радіо- і телевізійних програм та багатьох інших співробітників та позаштатних працівників, зайнятих написанням і творчою розробкою матеріалів.
Основне завдання засобів масової інформації, а саме періодичних друкованих видань, радіо- і телепередач та Інтернет-видань, полягає у формуванні громадської думки з приводу того чи іншого питання, зокрема і з приводу висвітлення питання інтелектуальної власності.
Специфіка друкованих мас-медіа полягає у наданні поглибленої інформації стосовно подій, які відбулися як мінімум за 12 год. до опублікування інформації чи аналізу і про які вже було повідомлено на радіо чи телебаченні. Крім того, періодичні друковані видання виконують і гедоністичну (розважальну) функцію, подаючи, крім аналізу й інформації, цікаві матеріали про неординарні явища, рецензії і відгуки на появу нових творів мистецтва. Серйозна інформація, яка потребує обдумування й аналізу, у вигляді друкованого тексту значно легше сприймається читачами порівняно з вербальним чи візуальним виглядом.
Особливостями радіожурналістики є подання найоперативнішої інформації про останні суспільно-значимі події, забезпечення інтересу слухацької аудиторії через виконання гедоністичної (розважальної) функції та подання поглибленої інформації та аналізу подій, які вже відбулися, у формі інтерв'ю, круглих столів тощо. Тобто порівняно з пресою, радіо має змогу повідомляти найсвіжішу інформацію значно оперативніше. Радіожурналісти мають значно більше можливостей відгукнутися на ту особливість людського сприйняття, що людина проявляє значно більший інтерес до подій, які відбуваються тепер або повинні відбуватися невдовзі, порівняно з тими, які відбулися певний час тому.
Не можна не сказати про роль телебачення в нашому житті, адже сьогодні воно насамперед виконує гедоністичну функцію: телекомпанії традиційно більшу частину свого ефірного часу виділяють для трансляції художніх фільмів, різного роду шоу, музично-розважальних і спортивних передач для широкої чи цільової аудиторії. Крім того, телебачення подає найоперативнішу інформацію про суспільно-значимі події та поглиблену інформацію й аналіз щодо подій, які вже відбулися. Порівняно з пресою, телебачення має змогу повідомляти найсвіжішу інформацію значно оперативніше, однак прямі репортажі та оперативність телепрограм значно дорожчі, порівняно з аналогічною оперативною трансляцією на радіо. Водночас тележурналістика має суттєві переваги над радіо, зокрема через візуальну подачу інформації, впливу за допомогою візуальних образів. При цьому тележурналісти повинні враховувати й ту особливість, що для забезпечення максимальної уваги слухацької аудиторії до інформаційних й особливо аналітичних матеріалів, їхній хронометраж повинен бути адекватним значимості новини і, як правило, не дуже значним за обсягом, інформація повинна подаватися у доступній формі, з достатньою кількістю «картинок» та «перебивок», повідомлення не може бути переобтяжене прізвищами, цифрами, абревіатурами, технічними та іншими термінами, а їхня подача в разі необхідності повинна здійснюватися через вставки з таблицями, діаграмами тощо, які полегшують сприйняття.
Специфіка журналістики Інтернет-видань полягає в тому, щоб подати оперативну, а потім вже поглиблену інформацію (дуже часто максимально персоніфіковану чи емоційну) про події, про які вже було повідомлено в пресі, на радіо чи телебаченні або з певних причин не повідомлено, а також дати поглиблену інформацію чи аналіз вузькопрофесійній чи в інший спосіб зорієнтованій аудиторії з приводу подій, які внаслідок своєї вузької професійної орієнтації не були достатньо широко висвітлені у пресі, на радіо чи телебаченні, або про які з певних причин традиційні ЗМК взагалі не повідомляли. Ще однією специфічною рисою видань в Інтернеті є відсутність більшості законодавчих форм регламентації і регулювання. З одного боку, це робить Інтернет-видання найбільш вільним, позбавленим будь-яких форм редакційної чи іншої цензури, а з іншого - висуває проблеми етичного характеру, точності та правдивості інформації, її персоніфікованості та упередженості .
