| Назва: | Завдання Прес-служби Міністерства оборони України. |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 10,22 KB |
| Скачувань: | 16 |
Розвиток армії на сьогодні - це досить нелегкий процес з багатьох точок зору: соціальної, етичної, політичної та економічної. Виходячи з цього проблема підтримки з боку населення процесів, які відбуваються у Збройних Силах України, формування позитивної громадської думки, стає ще більш важливим. Безумовно, підтримка з боку народу можлива тільки за умови прозорості процесів, які відбуваються у війську та якомога більшої інформованості громадськості. Причому, під категорію "громадськість" підпадає не лише цивільне населення держави, а і обов'язково люди, які проходять службу у війську і хто безпосередньо власними руками будує армію. Отже, Збройні Сили не можуть функціонувати без підтримки свого народу - моральної і матеріальної. Єдиний же засіб отримання такої підтримки - об'єктивне інформування населення щодо діяльності військового відомства .
Для цього у 1992 році було сформовано прес-службу Міністерства оборони України. І сьогодні вже можна сказати, що обсяг робіт, які виконує прес-служба вийшов за межі просто джерела офіційної інформації, по суті ми виконуємо роль та обов'язки центру громадських зв'язків.
Структура Прес-служби Міністерства оборони України.
Про свою діяльність Міністерство оборони України в установленому порядку інформує громадськість через прес-службу. ( див табл.№ 1, № 2 )
Історія виникнення й створення прес-служби.
Прес-служба Міністерства оборони України веде свій початок від 29 грудня 1991 року. Вона була одним із перших підрозділів, який створило Міністерство оборони. Саме в цей день першим на той час Міністром оборони Костянтином Морозовим був підписаний наказ «Про призначення прес-секретарем Міністра Лубаня Олександра Михайловича. Минулого року прес-служба відзначила 15-річний ювілей. Навіть у далекому 1991-му році керівництво Міністерства усвідомлювало важливість створення подібного інформаційного органу, який би організовував всю роботу органу виконавчої влади - влісну прес-службу .
Аналіз оперативності та об'єктивності інформування громадськості через вітчизняні та закордонні засоби інформації про діяльність Міністерства оборони України та Генерального штабу
Обумовлена кардинальними соціально-політичними змінами в українському суспільстві, відпрацюванням нових підходів до реалізації положень державної інформаційної політики, продовженням процесу всебічного реформування Збройних Сил України .
Основні тенденції висвітлення засобами масової інформації України військово-політичних питань у жовтні 2003 року
Аналіз змісту публікацій преси та повідомлень електронних ЗМІ свідчить, що надзвичайна подія, пов'язана із пожежею на об'єднаних складах ракетно-артилерійського озброєння 52 ОМБр Південного оперативного командування, призвели до значного підвищення відсотку негативної інформації з військової тематики.
Моніторинг основних ЗМІ України свідчить, що у вересні найбільшу їх зацікавленість викликали:
пожежа на складах ракетно-артилерійського озброєння в Артемівську;
події навколо військової діяльності Яворівського полігону;
загибель в Іраку молодшого сержанта О.Сахно;
дорожньо-транспортна пригода в Іраку, в яку потрапили військовослужбовці українського контингенту;
напад іракських бойовиків на патруль зі складу 5-ї ОМБр;
дезертирство зі зброєю військовослужбовця військ берегової охорони;
інцидент між заступником Міністра оборони України О.Динильчуком та співробітниками Головного військового клінічного госпіталю;
призов громадян на строкову військову службу;
засідання Урядової комісії з питань реформування ЗС України;
звільнення командувача військами Західного оперативного командування генерал-полковника С.Чернілевського та причини, пов'язані з цим.
Реалізація PR-стратегії повинна відповідати наступним принципам:
1. Довіра. Будь-яка інформаційна кампанія починається зі створення атмосфери довіри. Цей клімат створюється діями з боку органу (підрозділу) податкової служби (далі - організації), яка демонструє найщиріше прагнення співпрацювати із зацікавленими сторонами та служити громадськості. Внаслідок цього одержувач інформації повинен довіряти організації і перебувати у впевненості, що та краще від усіх орієнтується в проблемі, що розглядається.
2. Контекст. Програма інформування повинна відповідати реаліям навколишнього середовища. Засоби масової інформації - не більш ніж доповнення до слів і справ повсякденного життя. Контекст переданої інформації забезпечує участь громадськості та зворотний зв'язок, не суперечить повідомленню, а лише підкріплює його.
3. Зміст. Повідомлення повинно мати сенс для одержувачів та бути сумісним з їх системою цінностей. Воно корелює із ситуацією одержувача. У цілому громадськість переважно вибирає ті інформаційні повідомлення, що здаються їй особливо привабливими.