| Назва: | Шрифти у дитячій книзі |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 9,67 KB |
| Скачувань: | 18 |
Шрифти у дитячій книзі
Мовний код у текстовій семіотичній системі тісно пов'язаний з кодом письма. У книжковому виданні він реалізується через шрифтове вирішення тексту, або систему знаків друкарського шрифту. Необхідно створити такий «шрифтовий ансамбль», в якому б кожний інструмент, виконуючи свою партію, звучав в єдиній гармонії з іншими.
При проектуванні дитячого видання продуманий вибір таких параметрів, як кегль, гарнітура, насиченість, написання шрифтів, інтерліньяж, є надзвичайно важливим - як з боку функціонального, так і з боку естетичного. Дитина, що лише розпочинає опановувати науку читання, що читає поволі і невпевнено, не повинна мати труднощі з розрізненням окремих шрифтових знаків. Тому у виданнях для читачів-початківців доцільно використовувати такі гарнітури шрифтів, які завдяки своїм графічним ознакам - стилю, ритму, пропорціям, формі кінцевих елементів, оптичним властивостям - робили б текст максимально читабельним. Малюк повинен без надмірних зусиль фіксувати різницю у будові букв, цифр, розділових знаків, легко їх запам'ятовувати.
Слід зауважити, що серед фахівців й досі немає одностайності у тому, які шрифти за контрастністю (сильноконтрастні, малоконтрастні, позбавлені контрастності), за формою кінцевих елементів (з гострими чи заокругленими краплеподібними засічками) якнайкраще відповідають можливостям дитячого читання.
Деякі дослідники вважають, що нюансування графічної форми літер відіграє незначну роль при сприйнятті дитиною тексту: у виданнях для дітей корисно використовувати лише один комплект літер, найбільш читабельних за формою, без жодних «прикра¬шальних» моментів, які можуть відволікати дитину від власне знака, графеми-символу. Вона має запам'ятати лише форму букви, за якою у подальшому відрізнятиме, інтерпретуватиме та оцінюватиме її у рамках коду природної мови.
Проте існує й протилежна думка - саме брак будь-яких додаткових «розпізнавальних» елементів, які б спеціально увираз¬нювали форму літери, підкреслювали її естетичність, зумовлює погане запам'ятовування тексту. Натомість оригінальний характер форми літер активізує цей процес, підсилює візуальний вплив на юного читача. До того ж, саме завдяки «неповторності» графічного образу може значно зменшитися ймовірність помилок при читанні. Безконтрастність літер спричиняє надмірну монотонність читання, оку важко з неослабною напругою витримувати таку «ритміку» шрифтового вирішення тексту.
У вітчизняних букварях, читанках та інших виданнях для наймолодших традиційно використовується Букварна гарнітура, що не має кінцевих елементів і позбавлена контрастності.
Важливим моментом у шрифтовому вирішенні дитячої книжки є спосіб написання літер. Не завжди виправданим у виданнях для малюків є виконання основного тексту заголовковим або капітельним шрифтом. Часто це вимагає від читача-початківця так званого побуквеного аналізу слів, який сповільнює їхнє швидке сприймання і фіксацію. Обережно слід поводитися і зі зміною насиченості шрифту, не слід зловживати напівжирним написанням. Хоч часто за рахунок нього намагаються компенсувати безконтрастність основного тексту. Жирне написання прийнято використовувати лише для титульної інформації на оправах і титульних аркушах.
Що молодший за віком читач, то більшого кегля має бути шрифт. Це пов'язано із забезпеченням зручності у прочитанні букв, складів, слів, речень. З віком, коли в юного читача виробляється навичка швидкого читання, поліпшується його техніка, кегль може зменшуватися. Цей параметр художньо-технічного оформлення залежить від формату видання, ілюстративного матеріалу та спів¬відношення між текстом та ілюстраціями. Кегль шрифту основного тексту в дитячих книжках може коливатися: 12-20 п. - для наймолодших (відповідно, для найменш вправних), 9-12 п. - для підлітків.
Паралельно з вибором шрифтів повинно розв'язуватися питання про інтерліньяж. При достатній кількості тексту на шпальті відсутність інтерліньяжу (або занадто малі його розміри) стає причиною візуального ефекту «зливання тексту», при тривалому читанні дитині важко переводити погляд від рядка до рядка. Збільшення довжини рядка тягне за собою збільшення інтерліньяжу - інколи до 1/2 кегля шрифту. При 16 кеглі інтерліньяж повинен дорівнювати 4-5 п., при 10 кеглі - 3 п. .
Отже, шрифтова «режисура» тексту дитячого видання передбачає врахування загальноприйнятих правил і прийомів, ви¬пробуваних у світовій і вітчизняній практиці дитячого книговидання. Чимало можливостей перед книжковими дизайнерами в царині шрифтової «режисури» видання та його макетування відкрили комп'ютерні видавничі технології.
Робота над апаратом дитячого видання
Мовний код у текстовій семіотичній системі тісно пов'язаний з кодом письма. У книжковому виданні він реалізується через шрифтове вирішення тексту, або систему знаків друкарського шрифту. Необхідно створити такий «шрифтовий ансамбль», в якому б кожний інструмент, виконуючи свою партію, звучав в єдиній гармонії з іншими.
При проектуванні дитячого видання продуманий вибір таких параметрів, як кегль, гарнітура, насиченість, написання шрифтів, інтерліньяж, є надзвичайно важливим - як з боку функціонального, так і з боку естетичного. Дитина, що лише розпочинає опановувати науку читання, що читає поволі і невпевнено, не повинна мати труднощі з розрізненням окремих шрифтових знаків. Тому у виданнях для читачів-початківців доцільно використовувати такі гарнітури шрифтів, які завдяки своїм графічним ознакам - стилю, ритму, пропорціям, формі кінцевих елементів, оптичним властивостям - робили б текст максимально читабельним. Малюк повинен без надмірних зусиль фіксувати різницю у будові букв, цифр, розділових знаків, легко їх запам'ятовувати.
Слід зауважити, що серед фахівців й досі немає одностайності у тому, які шрифти за контрастністю (сильноконтрастні, малоконтрастні, позбавлені контрастності), за формою кінцевих елементів (з гострими чи заокругленими краплеподібними засічками) якнайкраще відповідають можливостям дитячого читання.
Деякі дослідники вважають, що нюансування графічної форми літер відіграє незначну роль при сприйнятті дитиною тексту: у виданнях для дітей корисно використовувати лише один комплект літер, найбільш читабельних за формою, без жодних «прикра¬шальних» моментів, які можуть відволікати дитину від власне знака, графеми-символу. Вона має запам'ятати лише форму букви, за якою у подальшому відрізнятиме, інтерпретуватиме та оцінюватиме її у рамках коду природної мови.
Проте існує й протилежна думка - саме брак будь-яких додаткових «розпізнавальних» елементів, які б спеціально увираз¬нювали форму літери, підкреслювали її естетичність, зумовлює погане запам'ятовування тексту. Натомість оригінальний характер форми літер активізує цей процес, підсилює візуальний вплив на юного читача. До того ж, саме завдяки «неповторності» графічного образу може значно зменшитися ймовірність помилок при читанні. Безконтрастність літер спричиняє надмірну монотонність читання, оку важко з неослабною напругою витримувати таку «ритміку» шрифтового вирішення тексту.
У вітчизняних букварях, читанках та інших виданнях для наймолодших традиційно використовується Букварна гарнітура, що не має кінцевих елементів і позбавлена контрастності.
Важливим моментом у шрифтовому вирішенні дитячої книжки є спосіб написання літер. Не завжди виправданим у виданнях для малюків є виконання основного тексту заголовковим або капітельним шрифтом. Часто це вимагає від читача-початківця так званого побуквеного аналізу слів, який сповільнює їхнє швидке сприймання і фіксацію. Обережно слід поводитися і зі зміною насиченості шрифту, не слід зловживати напівжирним написанням. Хоч часто за рахунок нього намагаються компенсувати безконтрастність основного тексту. Жирне написання прийнято використовувати лише для титульної інформації на оправах і титульних аркушах.
Що молодший за віком читач, то більшого кегля має бути шрифт. Це пов'язано із забезпеченням зручності у прочитанні букв, складів, слів, речень. З віком, коли в юного читача виробляється навичка швидкого читання, поліпшується його техніка, кегль може зменшуватися. Цей параметр художньо-технічного оформлення залежить від формату видання, ілюстративного матеріалу та спів¬відношення між текстом та ілюстраціями. Кегль шрифту основного тексту в дитячих книжках може коливатися: 12-20 п. - для наймолодших (відповідно, для найменш вправних), 9-12 п. - для підлітків.
Паралельно з вибором шрифтів повинно розв'язуватися питання про інтерліньяж. При достатній кількості тексту на шпальті відсутність інтерліньяжу (або занадто малі його розміри) стає причиною візуального ефекту «зливання тексту», при тривалому читанні дитині важко переводити погляд від рядка до рядка. Збільшення довжини рядка тягне за собою збільшення інтерліньяжу - інколи до 1/2 кегля шрифту. При 16 кеглі інтерліньяж повинен дорівнювати 4-5 п., при 10 кеглі - 3 п. .
Отже, шрифтова «режисура» тексту дитячого видання передбачає врахування загальноприйнятих правил і прийомів, ви¬пробуваних у світовій і вітчизняній практиці дитячого книговидання. Чимало можливостей перед книжковими дизайнерами в царині шрифтової «режисури» видання та його макетування відкрили комп'ютерні видавничі технології.
Робота над апаратом дитячого видання
