| Назва: | ПЕРВІСНА ДОБА І ПЕРШІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 12,13 KB |
| Надіслав(ла): | DIMMych tdvic |
| Скачувань: | 1980 |
ПЕРВІСНА ДОБА І ПЕРШІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
1. Становлення і розвиток людського суспільства
У розвитку первісного суспільства, в залежності від матеріалу та технології виготовлення знарядь праці, можна виділити декілька значних періодів, які за тра¬дицією називають віками: кам'яний (його складають палеоліт, мезоліт, неоліт), мідно-кам'яний, бронзовий та залізний.
Палеоліт
На території України найдавніші люди з'явилися ще в період стародавнього кам'яного віку (палеоліту) бл. 1,5 млн років тому. Вони жили невеликими група¬ми, що утворювали т. зв. первісне людське стадо, постійно пересуваючись з місця на місце в пошуках їжі, користувалися вогнем, вміли застосовувати каміння і дерев'яні-палиці, а також виготовляли примітивні зна¬ряддя праці (гостроконечники, рубила, скребла тощо).
Основним заняттям первісних людей було полюван¬ня на диких тварин та збиральництво. На сучасній те¬риторії України виявлено чимало слідів їхньої діяльності: на Закарпатті, Середньому Дністрі, поблизу Житомира, на Донеччині, в Криму.
Близько 40—35 тис. років тому на зміну пітекантро¬пу й неандертальцю, які жили в ранньому палеоліті, прийшов новий тип людини, що вже належала до су¬часного фізичного типу — -«Ното варіепк», або «лю¬дина розумна». В Європі його ще називають кроманьйон¬цем, за назвою грота Кроманьйон (Франція), де вперше було знайдено кілька кістяків цього типу. Середня три¬валість людського життя в той час становила лише 20— 23 роки.
Порівняно з неандертальцями, у кроманьйонців ви¬щого рівня розвитку досягли господарство і техніка виготовлення знарядь праці. Вони виробляли різно¬манітні предмети з каменю та кістки, прикраси, статует¬ки, що нагадують людину, фігури тварин. Основним джерелом добування їжі було полювання на великих тварин — мамонта, зубра, бізона, носорога, печерного ведмедя. Мисливська зброя стала досконалішою — з'явилися дротики, гарпуни, списокидалки.
Суттєві зрушення в цей час сталися у сфері соціаль¬них відносин. На зміну первісному стаду прийшла ро¬дова община. Рід стає основною суспільною ланкою і об'єднує родичів по материнській лінії, що свідчить про виникнення матріархату. Він не означав головної ролі жінки у виробничій сфері, однак жінка оберігала вогонь, житло, дітей. Виникає звичай, за яким забороня¬лися шлюби між членами одного роду. Це сприяло зближенню різних родових груп. На основі родинних стосунків відбувалася консолідація родів у племена, формувалася племінна організація суспільства.
Виникли давні форми релігійних вірувань: анімізм — культ предків і шанування Померлих; магія — віра в те, що заклинаннями та обрядами можна вплинути на хід подій; тотемізм — віра в спільного для конкрет¬ного колективу предка зі світу тварин чи рослин; фе¬тишизм — поклоніння предметам неживої природи. Кроманьйонці продовжували споруджувати житла на зразок чуму чи яринги, а також землянки і напів¬землянки. В Україні їх залишки виявлені поблизу сіл Мезина на Чернігівщині й Межиріччя на Канівщині.
Мезоліт
Нових успіхів людське суспільство досягло в епоху середнього кам'яного віку (мезоліту), який тривав з IX до VI тис. до н. е. У результаті потепління склада¬лися ландшафтно-географічні зони, близькі до сучас¬них. Змінився рослинний і тваринний світ. Відповідно до цього змінювалися й умови життя людей, зокрема добування їжі, — що стало поштовхом до виготовлення складніших знарядь праці. Були створені інструменти для обробки дерева — долото, сокира, тесло; нові виро¬би з кістки та дерева (ножі, кинджали, списи) з крем'я¬ними пластинами.
Надзвичайно важливим досягненням того часу є ви¬найдення лука і стріли — першої «механічної» зброї дистанційної дії. Давній мисливець уже міг полюва¬ти здобич на відстані й у більшій кількості.
Крім мисливства, одним із основних занять стає ри¬бальство. З'явилися різноманітні пристосування для ловлі риби, а також човни, видовбані з цільних стов¬бурів дерев, та весла.
На дану епоху припадає початок приручення диких тварин, насамперед собаки, потім — свині.
У зв'язку з підвищенням продуктивності праці та посиленням влади людини над природою відпала не¬обхідність в існуванні багатолюдних колективів. Великі родові об'єднання мисливців на мамонтів та бізонів змінилися порівняно невеликими групами мисливців на дрібнішу дичину. Відбувається масове переселен¬ня людей з однієї місцевості в іншу. Водночас поши¬рюється досвід виготовлення нових знарядь праці, мис¬ливства, зачатків тваринництва й рослинництва.
У межах країни виявлено сотні мезолітичних посе¬лень і стійбищ — біля сіл Білолісся, Гиржеве, Мирне на Одещині, Осокорівка в Надпоріжжі, в Криму.
Неоліт
1. Становлення і розвиток людського суспільства
У розвитку первісного суспільства, в залежності від матеріалу та технології виготовлення знарядь праці, можна виділити декілька значних періодів, які за тра¬дицією називають віками: кам'яний (його складають палеоліт, мезоліт, неоліт), мідно-кам'яний, бронзовий та залізний.
Палеоліт
На території України найдавніші люди з'явилися ще в період стародавнього кам'яного віку (палеоліту) бл. 1,5 млн років тому. Вони жили невеликими група¬ми, що утворювали т. зв. первісне людське стадо, постійно пересуваючись з місця на місце в пошуках їжі, користувалися вогнем, вміли застосовувати каміння і дерев'яні-палиці, а також виготовляли примітивні зна¬ряддя праці (гостроконечники, рубила, скребла тощо).
Основним заняттям первісних людей було полюван¬ня на диких тварин та збиральництво. На сучасній те¬риторії України виявлено чимало слідів їхньої діяльності: на Закарпатті, Середньому Дністрі, поблизу Житомира, на Донеччині, в Криму.
Близько 40—35 тис. років тому на зміну пітекантро¬пу й неандертальцю, які жили в ранньому палеоліті, прийшов новий тип людини, що вже належала до су¬часного фізичного типу — -«Ното варіепк», або «лю¬дина розумна». В Європі його ще називають кроманьйон¬цем, за назвою грота Кроманьйон (Франція), де вперше було знайдено кілька кістяків цього типу. Середня три¬валість людського життя в той час становила лише 20— 23 роки.
Порівняно з неандертальцями, у кроманьйонців ви¬щого рівня розвитку досягли господарство і техніка виготовлення знарядь праці. Вони виробляли різно¬манітні предмети з каменю та кістки, прикраси, статует¬ки, що нагадують людину, фігури тварин. Основним джерелом добування їжі було полювання на великих тварин — мамонта, зубра, бізона, носорога, печерного ведмедя. Мисливська зброя стала досконалішою — з'явилися дротики, гарпуни, списокидалки.
Суттєві зрушення в цей час сталися у сфері соціаль¬них відносин. На зміну первісному стаду прийшла ро¬дова община. Рід стає основною суспільною ланкою і об'єднує родичів по материнській лінії, що свідчить про виникнення матріархату. Він не означав головної ролі жінки у виробничій сфері, однак жінка оберігала вогонь, житло, дітей. Виникає звичай, за яким забороня¬лися шлюби між членами одного роду. Це сприяло зближенню різних родових груп. На основі родинних стосунків відбувалася консолідація родів у племена, формувалася племінна організація суспільства.
Виникли давні форми релігійних вірувань: анімізм — культ предків і шанування Померлих; магія — віра в те, що заклинаннями та обрядами можна вплинути на хід подій; тотемізм — віра в спільного для конкрет¬ного колективу предка зі світу тварин чи рослин; фе¬тишизм — поклоніння предметам неживої природи. Кроманьйонці продовжували споруджувати житла на зразок чуму чи яринги, а також землянки і напів¬землянки. В Україні їх залишки виявлені поблизу сіл Мезина на Чернігівщині й Межиріччя на Канівщині.
Мезоліт
Нових успіхів людське суспільство досягло в епоху середнього кам'яного віку (мезоліту), який тривав з IX до VI тис. до н. е. У результаті потепління склада¬лися ландшафтно-географічні зони, близькі до сучас¬них. Змінився рослинний і тваринний світ. Відповідно до цього змінювалися й умови життя людей, зокрема добування їжі, — що стало поштовхом до виготовлення складніших знарядь праці. Були створені інструменти для обробки дерева — долото, сокира, тесло; нові виро¬би з кістки та дерева (ножі, кинджали, списи) з крем'я¬ними пластинами.
Надзвичайно важливим досягненням того часу є ви¬найдення лука і стріли — першої «механічної» зброї дистанційної дії. Давній мисливець уже міг полюва¬ти здобич на відстані й у більшій кількості.
Крім мисливства, одним із основних занять стає ри¬бальство. З'явилися різноманітні пристосування для ловлі риби, а також човни, видовбані з цільних стов¬бурів дерев, та весла.
На дану епоху припадає початок приручення диких тварин, насамперед собаки, потім — свині.
У зв'язку з підвищенням продуктивності праці та посиленням влади людини над природою відпала не¬обхідність в існуванні багатолюдних колективів. Великі родові об'єднання мисливців на мамонтів та бізонів змінилися порівняно невеликими групами мисливців на дрібнішу дичину. Відбувається масове переселен¬ня людей з однієї місцевості в іншу. Водночас поши¬рюється досвід виготовлення нових знарядь праці, мис¬ливства, зачатків тваринництва й рослинництва.
У межах країни виявлено сотні мезолітичних посе¬лень і стійбищ — біля сіл Білолісся, Гиржеве, Мирне на Одещині, Осокорівка в Надпоріжжі, в Криму.
Неоліт
