| Назва: | ЗЕМЛЯ ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 8,6 KB |
| Надіслав(ла): | DIMMych tdvic |
| Скачувань: | 364 |
В роки Великої Вітчизняної війни будинок колегії був зруйнований. Лише в 1961 році за¬вершена його реставрація. Тут відкрито му¬зейну кімнату, присвячену Г. С. Сковороді.
Починаючи з другої половини XVII сто¬ліття, в місті споруджуються нові будівлі та архітектурні ансамблі На місці Михайлівського храму виростає нова церква, що мала багато спільного з архітектурою собору, збу¬дованого за велінням Богдана Хмельницького в 1651—1653 роках в Суботові. Всередині приміщення нагадує однонефний зал, перекри¬тий циліндричним склепінням. Мальовниче декоративне оформлення надає особливої па¬радності всій будівлі. До сьогоднішніх днів збереглися чудові ліпні прикраси фронтальних вікон і ніш, прості за композицією і формою кольорові керамічні розетки, прикрашені ук¬раїнським орнаментом
Цікавим пам'ятником архітектури кінця XVII сторіччя є Вознесенський собор, збудо¬ваний у 1695—1700 роках Він входив до ар¬хітектурного ансамблю Вознесенського мона¬стиря.
Двічі, у 1845 і в 1859 роках, у Переяславі перебував Т. Г Шевченко Він жив у будинку міського лікаря А. О. Козачковського.
19 серпня 1845 року відбувся літератур¬ний вечір з участю великого поета В спога¬дах А. Козачковського знаходимо запис про той вечір На ньому Шевченко читав свої вог¬ненні поезії, які схвально зустрічали присутні.
На Переяславщині Т. Г. Шевченко провів осінь 1845 -року, яку біографи називають «переяславською». Тут він закінчив поеми «Наймичка», «Кавказ», тут написав свій «За¬повіт», зробив кілька малюнків і зарисовок Михайлівської та Покровської церков, Возне¬сенського собору
Біля нинішнього будинку історичного му¬зею росте акація Старезна вона Посадив це дерево ще Т Г. Шевченко на подвір'ї Козач¬ковського в знак їхньої щирої дружби.
За рішенням уряду Радянської України в
будинку А О Козачковського відкрито істо¬ричний музей. У дворі споруджено пам'ятник Т. Г. Шевченку
У першій половині XIX століття у Перея¬славі жив і працював великий російський письменник М. В Гоголь, збираючи тут матеріали до повісті «Вій».
В червні 1838 року в Переяславі недовгий час перебував класик російської музики Ми¬кола Іванович Глінка.
В Переяславі народився видатний худож¬ник-реаліст, заслужений діяч мистецтв РРФСР Я. Я. Калениченко.
12 жовтня 1943 року Переяслав Указом Президії Верховної Ради СРСР перейменова¬но в Переяслав-Хмельницький. Схвально сприйняли це рішення трудящі міста. Воно увічнило пам'ять вірного сина українського народу, який багато зробив для звільнення його від гнобителів.
Розквітає культура стародавнього міста. До послуг трудящих кілька бібліотек, клуби, кінотеатри, музеї. В педагогічному училищі, школі фабрично-заводського навчання, учили¬щі механізації сільського господарства, трьох середніх, восьмирічній, двох школах-інтерна¬тах, школах робітничої молоді, музичній шко¬лі навчаються тисячі юнаків і дівчат.
По кількості учнівської молоді та осіб, що мають вищу та середню освіту, Переяслав-Хмельницький посідає третє місце в області після Києва й Білої Церкви.
Недавно переяславчани заклали великий парк і назвали його «Сад Дружби». В центрі парку знаходиться братська могила воїнів Ра¬дянської Армії, що загинули під час визволен¬ня міста від німецько-фашистських загарбни¬ків.
Коротко про музей міста. Він створений в 1954 році. Тут зібрано багато експонатів, які красномовно розповідають про спільну бо¬ротьбу українського й російського народів проти іноземних загарбників і соціального гніту, про благотворний вплив російської культури на розвиток української, про пере¬бування на Переяславщині видатних людей нашої Батьківщини. У дні підготовки до свят¬кування 40-річчя Великого Жовтня музей по¬повнився новими документами про боротьбу трудящих за встановлення Радянської влади на Переяславщині.
Переяслав-Хмельницький державний історичний музей перетворився у велику скарбни¬цю історичних пам'яток. Тут зібрано понад 10 тисяч експонатів. Серед них: археологічні колекції, старовинна зброя, тканини, українські вишивки, кераміка, вироби з дерева та ' бронзи, художні твори, стародруки та інші рідкісні пам'ятки.
Починаючи з другої половини XVII сто¬ліття, в місті споруджуються нові будівлі та архітектурні ансамблі На місці Михайлівського храму виростає нова церква, що мала багато спільного з архітектурою собору, збу¬дованого за велінням Богдана Хмельницького в 1651—1653 роках в Суботові. Всередині приміщення нагадує однонефний зал, перекри¬тий циліндричним склепінням. Мальовниче декоративне оформлення надає особливої па¬радності всій будівлі. До сьогоднішніх днів збереглися чудові ліпні прикраси фронтальних вікон і ніш, прості за композицією і формою кольорові керамічні розетки, прикрашені ук¬раїнським орнаментом
Цікавим пам'ятником архітектури кінця XVII сторіччя є Вознесенський собор, збудо¬ваний у 1695—1700 роках Він входив до ар¬хітектурного ансамблю Вознесенського мона¬стиря.
Двічі, у 1845 і в 1859 роках, у Переяславі перебував Т. Г Шевченко Він жив у будинку міського лікаря А. О. Козачковського.
19 серпня 1845 року відбувся літератур¬ний вечір з участю великого поета В спога¬дах А. Козачковського знаходимо запис про той вечір На ньому Шевченко читав свої вог¬ненні поезії, які схвально зустрічали присутні.
На Переяславщині Т. Г. Шевченко провів осінь 1845 -року, яку біографи називають «переяславською». Тут він закінчив поеми «Наймичка», «Кавказ», тут написав свій «За¬повіт», зробив кілька малюнків і зарисовок Михайлівської та Покровської церков, Возне¬сенського собору
Біля нинішнього будинку історичного му¬зею росте акація Старезна вона Посадив це дерево ще Т Г. Шевченко на подвір'ї Козач¬ковського в знак їхньої щирої дружби.
За рішенням уряду Радянської України в
будинку А О Козачковського відкрито істо¬ричний музей. У дворі споруджено пам'ятник Т. Г. Шевченку
У першій половині XIX століття у Перея¬славі жив і працював великий російський письменник М. В Гоголь, збираючи тут матеріали до повісті «Вій».
В червні 1838 року в Переяславі недовгий час перебував класик російської музики Ми¬кола Іванович Глінка.
В Переяславі народився видатний худож¬ник-реаліст, заслужений діяч мистецтв РРФСР Я. Я. Калениченко.
12 жовтня 1943 року Переяслав Указом Президії Верховної Ради СРСР перейменова¬но в Переяслав-Хмельницький. Схвально сприйняли це рішення трудящі міста. Воно увічнило пам'ять вірного сина українського народу, який багато зробив для звільнення його від гнобителів.
Розквітає культура стародавнього міста. До послуг трудящих кілька бібліотек, клуби, кінотеатри, музеї. В педагогічному училищі, школі фабрично-заводського навчання, учили¬щі механізації сільського господарства, трьох середніх, восьмирічній, двох школах-інтерна¬тах, школах робітничої молоді, музичній шко¬лі навчаються тисячі юнаків і дівчат.
По кількості учнівської молоді та осіб, що мають вищу та середню освіту, Переяслав-Хмельницький посідає третє місце в області після Києва й Білої Церкви.
Недавно переяславчани заклали великий парк і назвали його «Сад Дружби». В центрі парку знаходиться братська могила воїнів Ра¬дянської Армії, що загинули під час визволен¬ня міста від німецько-фашистських загарбни¬ків.
Коротко про музей міста. Він створений в 1954 році. Тут зібрано багато експонатів, які красномовно розповідають про спільну бо¬ротьбу українського й російського народів проти іноземних загарбників і соціального гніту, про благотворний вплив російської культури на розвиток української, про пере¬бування на Переяславщині видатних людей нашої Батьківщини. У дні підготовки до свят¬кування 40-річчя Великого Жовтня музей по¬повнився новими документами про боротьбу трудящих за встановлення Радянської влади на Переяславщині.
Переяслав-Хмельницький державний історичний музей перетворився у велику скарбни¬цю історичних пам'яток. Тут зібрано понад 10 тисяч експонатів. Серед них: археологічні колекції, старовинна зброя, тканини, українські вишивки, кераміка, вироби з дерева та ' бронзи, художні твори, стародруки та інші рідкісні пам'ятки.