| Назва: | Видатні люди рідного краю |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 1,53 MB |
| Надіслав(ла): | DIMMych tdvic |
| Скачувань: | 520 |
Видатні люди рідного краю
Велич кожного краю — в людях, які тут живуть. І особливо в тих людях, котрі своїми справами зробили внесок у розвиток нау¬ки, культури. Багато видатних людей, що прославили Київщину, народилося і виросло в області.
Подаємо короткі біографії найвідомиших з них.
Ярослав Мудрий
Перші роки життя Ярослава минули поблизу Києва.
На 10-му році життя, він був відірваний від матері та поставлений батьком, київським князем Володимиром Великим, намісником у Ростово-Суздальській землі. Потім Яро¬слава переведено до Новгорода Великого, де чверть століття він був на Новгородському престолі. Саме звідти він організував свої перші походи проти ворогів. У 1014 році Ярослав наважився виступити проти свого батька. Це спричинило до нечуваного ра¬ніше на Русі спалаху кривавої боротьби між нащадками Воло¬димира Великого. Переміг Ярослав, якому довелося зосередити зусилля на відбудові країни та стольного града Русі — Києва.
Ярослав остаточно розгромив печенізькі орди у 1036 році і зо¬середив свої зусилля на внутрішніх справах. Він виступив ініціа¬тором упорядкування законодавства. За роки його правління у Києві було створено перше писане зведення законів Київської Ру¬сі — «Руську Правду». Ярослав розбудував Київ, прикрасив його величними спорудами.
З ім'ям Ярослава Володимировича пов'язаний небачений до¬ти розквіт давньоруської культури і наукових знань. Тому не дивно, що саме за часів Ярослава у Києві в 1037—1039 роках бу¬ло створено перший літописний звід. На давньоруських землях відкрито багато шкіл, в яких дітей навчали грамоти. Можливо, розповіді літописців про любов Ярослава до вченості та мудрості дали привід прийдешнім поколінням наректи його Мудрим. Ці успіхи сприяли підвищенню авторитету давньоруської держави в середньовічному світі. Так, три дочки Ярослава були королевами інших держав Західної Європи. Ярослав дожив до похилого віку і помер 20 лютого 1054 року у зеніті своєї могутності та сла¬ви у віці 76 років.
Василь Григорович-Барський
Народився 1 січня 1701 року в Києві, у сі¬м'ї крамаря. Закінчив церковнопарафіяльну школу, вступив у 1715 році до Київської Ака¬демії. Не закінчивши її, вирушив у подорож. У 1723—1747 роках відвідав Польщу, Угор¬щину, Німеччину, Грецію, Італію, Палести¬ну, Сірію, Аравію та Єгипет. Залишив опис подорожі, ілюстрований малюнками. «Манд¬ри Василя Григоровича-Барського по святих місцях Сходу з 1723 по 1744 роки» вперше надруковані у 1778 році. У своїй праці він описує архітектуру міст, природу, життя людей... Повернувшись додому, помирає 7 жовтня 1747 року в Києві. Могила видатного мандрівника не збе¬реглася.
Марія Приймаченко
Народилася ЗО грудня 1908 року в селі Болотня (тепер Київської області). Український майстер народного декоративного розпису, народний художник України з 1988 року.
У дитинстві захворіла на тяжку хворобу — поліомієліт. Але Марія Овксентіївна гідно і мужньо перенесла усі життєві знегоди. У 1936 році Марію Овксентіївну запрошують до майстерень при Київському музеї Україн¬ського мистецтва. Вона малює, вишиває, захоплюється керамікою. З багатьох її творів виділимо:
серію малюнків «Звірі з Болотні» (1935—1941 роки), цикл «Людям на радість» (1960—1966 роки);
ілюстрації до дитячих книжок «Ой коники-сиваші» (1968 р.), «Товче баба мак», «Журавель» (1970 р.), «Чорногуз прий¬має душ» (1971 р.). Відзначена Державною премією УРСР ім.Т. Г. Шевченка, 1966 р.
Володимир Малик (Сиченко)
Народився 21 лютого 1921 року в селі Новосілки Макарів-ського району Київської області. Під час Великої Вітчизняної війни добровільно вступив до Київського народного ополчення, потрапив у полон. У1950 році закінчив Київський університет. Учителював на Полтавщині та Київщині. Працює переважно у жанрі історичної про¬зи. Романи «Посол Урус-шайтана» (1968 р.), «Фірман султана» (1969 р.), «Чорний верш¬ник» (1976 р.), «Шовковий шнурок» (1977 р.) склали тетралогію «Таємний посол». Автор романів «Князь Кий» (1982 р.), «Черлені щити» (1985 р.), «Горить свіча» та ін. Ос¬новна тема цих творів — боротьба україн¬ського народу проти монгольських, туре¬цьких, татарських, польських завойовни¬ків, соціального гноблення. Володимир Кирилович романти¬зує лицарство і чесноти простих людей. За твори історико-пат-ріотичної тематики для дітей удостоєний премії ім. Лесі Укра¬їнки (1983 р.).
Ліна Костенко
Велич кожного краю — в людях, які тут живуть. І особливо в тих людях, котрі своїми справами зробили внесок у розвиток нау¬ки, культури. Багато видатних людей, що прославили Київщину, народилося і виросло в області.
Подаємо короткі біографії найвідомиших з них.
Ярослав Мудрий
Перші роки життя Ярослава минули поблизу Києва.
На 10-му році життя, він був відірваний від матері та поставлений батьком, київським князем Володимиром Великим, намісником у Ростово-Суздальській землі. Потім Яро¬слава переведено до Новгорода Великого, де чверть століття він був на Новгородському престолі. Саме звідти він організував свої перші походи проти ворогів. У 1014 році Ярослав наважився виступити проти свого батька. Це спричинило до нечуваного ра¬ніше на Русі спалаху кривавої боротьби між нащадками Воло¬димира Великого. Переміг Ярослав, якому довелося зосередити зусилля на відбудові країни та стольного града Русі — Києва.
Ярослав остаточно розгромив печенізькі орди у 1036 році і зо¬середив свої зусилля на внутрішніх справах. Він виступив ініціа¬тором упорядкування законодавства. За роки його правління у Києві було створено перше писане зведення законів Київської Ру¬сі — «Руську Правду». Ярослав розбудував Київ, прикрасив його величними спорудами.
З ім'ям Ярослава Володимировича пов'язаний небачений до¬ти розквіт давньоруської культури і наукових знань. Тому не дивно, що саме за часів Ярослава у Києві в 1037—1039 роках бу¬ло створено перший літописний звід. На давньоруських землях відкрито багато шкіл, в яких дітей навчали грамоти. Можливо, розповіді літописців про любов Ярослава до вченості та мудрості дали привід прийдешнім поколінням наректи його Мудрим. Ці успіхи сприяли підвищенню авторитету давньоруської держави в середньовічному світі. Так, три дочки Ярослава були королевами інших держав Західної Європи. Ярослав дожив до похилого віку і помер 20 лютого 1054 року у зеніті своєї могутності та сла¬ви у віці 76 років.
Василь Григорович-Барський
Народився 1 січня 1701 року в Києві, у сі¬м'ї крамаря. Закінчив церковнопарафіяльну школу, вступив у 1715 році до Київської Ака¬демії. Не закінчивши її, вирушив у подорож. У 1723—1747 роках відвідав Польщу, Угор¬щину, Німеччину, Грецію, Італію, Палести¬ну, Сірію, Аравію та Єгипет. Залишив опис подорожі, ілюстрований малюнками. «Манд¬ри Василя Григоровича-Барського по святих місцях Сходу з 1723 по 1744 роки» вперше надруковані у 1778 році. У своїй праці він описує архітектуру міст, природу, життя людей... Повернувшись додому, помирає 7 жовтня 1747 року в Києві. Могила видатного мандрівника не збе¬реглася.
Марія Приймаченко
Народилася ЗО грудня 1908 року в селі Болотня (тепер Київської області). Український майстер народного декоративного розпису, народний художник України з 1988 року.
У дитинстві захворіла на тяжку хворобу — поліомієліт. Але Марія Овксентіївна гідно і мужньо перенесла усі життєві знегоди. У 1936 році Марію Овксентіївну запрошують до майстерень при Київському музеї Україн¬ського мистецтва. Вона малює, вишиває, захоплюється керамікою. З багатьох її творів виділимо:
серію малюнків «Звірі з Болотні» (1935—1941 роки), цикл «Людям на радість» (1960—1966 роки);
ілюстрації до дитячих книжок «Ой коники-сиваші» (1968 р.), «Товче баба мак», «Журавель» (1970 р.), «Чорногуз прий¬має душ» (1971 р.). Відзначена Державною премією УРСР ім.Т. Г. Шевченка, 1966 р.
Володимир Малик (Сиченко)
Народився 21 лютого 1921 року в селі Новосілки Макарів-ського району Київської області. Під час Великої Вітчизняної війни добровільно вступив до Київського народного ополчення, потрапив у полон. У1950 році закінчив Київський університет. Учителював на Полтавщині та Київщині. Працює переважно у жанрі історичної про¬зи. Романи «Посол Урус-шайтана» (1968 р.), «Фірман султана» (1969 р.), «Чорний верш¬ник» (1976 р.), «Шовковий шнурок» (1977 р.) склали тетралогію «Таємний посол». Автор романів «Князь Кий» (1982 р.), «Черлені щити» (1985 р.), «Горить свіча» та ін. Ос¬новна тема цих творів — боротьба україн¬ського народу проти монгольських, туре¬цьких, татарських, польських завойовни¬ків, соціального гноблення. Володимир Кирилович романти¬зує лицарство і чесноти простих людей. За твори історико-пат-ріотичної тематики для дітей удостоєний премії ім. Лесі Укра¬їнки (1983 р.).
Ліна Костенко