1 2 3 4 5

Децентралізована модель державного регулювання (США) відповідає принципам економічного федералізму. Кожен штат має автономну страхову систему і, відповідно, власний орган страхового нагляду, що встановлює нормативи страхової діяльності в штаті і контролюючій звітності функціонуючих у штаті страховиків. Єдиного органу страхового нагляду децентралізована модель не передбачає. На федеральному рівні регулюються лише окремі ділянки діяльності страхових компаній, основні ж регулюючі дії здійснюються органами страхового нагляду в штатах. При децентралізованій моделі велика частина нормативів і вимог до страховиків не уніфікована.

Централізована модель страхування (Великобританія) характеризується єдністю системи регулювання. У цій системі діє єдиний орган страхового нагляду. Усі страховики в країні підкоряються загальним правилам і нормативам. Британська модель була прийнята за основу при створенні уніфікованої системи регулювання на рівні Євросоюзу.

Система регулювання страхування в ЄС об’єднує саморегулювання і державне регулювання. Саморегулювання здійснюється міжнародними об'єднаннями страховиків, в основному, Європейським комітетом зі страхування, створеним у 1953 р.

Вітчизняним євроінтеграторам варто пам'ятати, що уніфікація вимог у директивах ЄС зовсім не означає відмовлення від національних систем регулювання страхового ринку. Наприклад, у ЄС за національними органами страхового нагляду залишене виключне право нагляду за вітчизняними й іноземними страховиками, що функціонують у країні, контроль їхнього фінансового стану. Слід також зазначити, що директиви ЄС - це інструмент прямого регулювання, але непряме економічне регулювання цілком здійснюється на рівні національних систем. Тому в ЄС кожна країна на основі однієї зі згаданих вище моделей розвиває свою унікальну систему страхування, що у чомусь подібна з “чистими” моделями, а в чомусь має власну неповторність.

Висновок. Аналізуючи історію страхової справи на Україні, варто визнати великий прогрес, але тільки, якщо виходити зі старого непорушного правила про те, що будь-яка величина, у порівнянні з нулем, є нескінченністю. Тим більше, останнім часом страховий ринок демонструє значну динаміку росту. Правда, проблеми у вітчизняних страховиків не менш значні.

Основними проблемами страхового ринку України на сьогодні є його низька капіталізація, велика кількість малих компаній, не здатних повною мірою нести відповідальність по всіх страхових ризиках, відсутність ефективної інфраструктури ринку, висока питома вага перестрахування. Українські страховики поки не готові до вільної конкуренції зі своїми іноземними колегами, а це значить, що держава повинна забезпечити їм певну підтримку. При цьому, зовсім не йдеться про будь-яку матеріальну підтримка у виді пільг, субсидій, преференцій. Держава повинна усього лише створити на страховому ринку цивілізовані “правила гри”, надати максимум свободи учасникам ринку, звузивши підстави державного втручання в страхування в розумних межах.

На жаль, в Україні ми спостерігаємо визначені перекоси в державному регулюванні. Єдиний у нашій країні регулятор страхування — при наявності досить широких повноважень, всупереч існуючому світовому досвідові, намагається ще більш розширити свій статус, зазіхаючи навіть на компетенцію вищого органа виконавчої влади — Кабінету Міністрів. часто “грішить” спробами врегулювати проблемні “зони” українського страхування в “ручному” режимі, забуваючи про те, що в країні з ринковою економікою основним регулятором має бути винятково ринок.

Утім, не будемо про сумне. Тим більше, тенденції, що намітилися на ринку страхування, вселяють оптимізм. Зокрема, широкі перспективи для страховиків обіцяє прийняття законів, що регулюють класичне страхування: страхування відповідальності власників транспортних засобів, життя, а також пенсійне і медичне страхування. Головне тільки, щоб держава при цьому менше втручалася в ринок. Інакше може вийти, як не раз бувало в нашій недавній історії: будь-яку, навіть саму прекрасну ідею можуть зіпсувати і назавжди поховати недбайливі непрофесійні чиновники.

У колишньому СРСР та соціалістичних країнах Європи існувала монополія держави на страхову діяльність. Така система зберігається й досі в деяких соціалістичних країнах (КНР, КНДР, Куба). Монополія на страхування притаманна не тільки країнам соціалістичної орієнтації. У царській Росії страхова справа теж була монополізована, до певного часу монополія на страхування існувала у Франції. Серед нинішніх країн з ринковою економікою, де зберігається монополія на страхову справу, — Ірландська Республіка (страхування життя), Індонезія (усі види страхування) та деякі інші держави Африки та Азії.

Використана література:

1.Інтернет-джерела: www.refine.org.ua/search.html

2.Страхування: Підручник Керівник авт. кол. і наук. ред. Осадець, д-р екон.

наук, проф. - К.: КНЕУ, 1998.-528с.

1 2 3 4 5