| Назва: | Роль страхування в інвестиційному процесі |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 16,22 KB |
| Скачувань: | 35 |
Функція створення і використання страхових резервів (фондів). Страхування стає можливим лише за наявності у страховика певного капіталу, достатнього для забезпечення покриття збитків (у разі їх виникнення), заподіяних страхувальникові стихійним лихом, нещасним випадком чи іншою страховою подією. З цією метою кожним страховиком створюється система страхових резервів. Нагромадження і використання таких резервів є характерним для страхової діяльності.
У формуванні і використанні страхових резервів виявляється перерозподіл коштів між страхувальниками. Ті з них, яких у певному періоді не спіткала страхова подія, сплативши страхові внески, не отримують жодних виплат. І навпаки: страхувальникам, які зазнали серйозних збитків від страхового випадку, виплачується відшкодування в сумах, значно більших за внесені страхові платежі.
Функція заощадження коштів. На першому місці в більшості країн світу за обсягами страхових премій є особисте страхування. При цьому виплати, пов’язані із втратою життя і здоров’я внаслідок нещасного випадку, становлять менш як 10%. Решту являють собою заощадження. Вони виплачуються з урахуванням інвестиційного доходу в разі дожиття застрахованого до певного віку або події.
Превентивна функція. Учасники страхування, і насамперед страховики і страхувальники, зацікавлені у зменшенні наслідків страхових подій. З цією метою застосовують правову і фінансову превенції.
До правової превенції належать застереження, передбачені чинним законодавством або договорами страхування і такі, що стосуються позбавлення страхувальника (повністю або частково) страхових відшкодувань. Вони розраховані на випадки протиправних дій або бездіяльності з боку страхувальника щодо застрахованих об’єктів. Наприклад, страховики не покривають матеріальних збитків, завданих потерпілим, що перебували у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, не передбачають страхових відшкодувань у разі самогубства, навмисного пошкодження власного майна і здоров’я.
Превентивна функція має й інший аспект свого виявлення. Частина страхових премій спрямовується на фінансування превентивних заходів. Добре зарекомендувала себе практика 70 – 80-х років, що передбачала забезпечення за рахунок страхових ресурсів спорудження і обладнання технікою пожежних депо, придбання медикаментів і утримання персоналу служб, що мають своїм завданням боротьбу з інфекційними захворюваннями сільськогосподарських тварин, фінансування заходів із запобігання дорожньо-транспортним пригодам т.ін.
Страхування грунтується насамперед на таких специфічних принципах :
• вільний вибір страхувальником страховика, а страховиком – виду страхування;
• страховий ризик;
• страховий інтерес;
• максимальна сумлінність;
• відшкодування в межах реально завданих збитків;
• франшиза;
• суброгація;
• контрибуція;
• співстрахування і перестрахування;
• диверсифікація.
МІСЦЕ І РОЛЬ СТРАХУВАННЯ В ІНВЕСТИЦІЙНОМУ ПРОЦЕСІ
Страхові організації посідають особливе місце в забезпеченні інвести¬ційного процесу. З одного боку, вони самі здатні виконувати функції інституційних інвесторів, мобілізуючи значну частину фінансових коштів юри¬дичних і фізичних осіб та спрямовуючи їх у різні види інвестицій. З іншого боку, за допомогою страхування можна забезпечити стимулювання інвес¬тиційної активності вітчизняних і іноземних власників капіталу шляхом здійснення страхових операцій за видами страхування, що гарантують інве¬сторам повернення вкладених коштів, а в багатьох випадках і відшкоду¬вання нестриманого доходу при настанні різних несприятливих подій, що призвели до втрати всіх чи частини вкладених сум.
Можливість здійснення страховиками інвестиційної діяльності випли¬ває із особливостей перерозподілу коштів методом страхування. Специ¬фіка договору страхування дає можливість страховику протягом певного періоду часу розпоряджатися коштами, отриманими від страхувальників, інвестуючи їх у різні сфери. Крім залучених ресурсів, страхові організації мають у своєму розпорядженні власні кошти. Ці ресурси також викорис¬товуються страховиками в інвестиційних цілях.
Страхові компанії вважаються одними з найбільших інвестиційних інститутів. Так, наприклад, загальна сума інвестицій, якими управляють страхові організації Європи, США та Японії, досягає кілька трильйонів доларів.
В Україні інвестиційні можливості страхових компаній досить обме¬жені через недовіру населення до довгострокових інвестицій та невеликий набір інвестиційних інструментів.
У формуванні і використанні страхових резервів виявляється перерозподіл коштів між страхувальниками. Ті з них, яких у певному періоді не спіткала страхова подія, сплативши страхові внески, не отримують жодних виплат. І навпаки: страхувальникам, які зазнали серйозних збитків від страхового випадку, виплачується відшкодування в сумах, значно більших за внесені страхові платежі.
Функція заощадження коштів. На першому місці в більшості країн світу за обсягами страхових премій є особисте страхування. При цьому виплати, пов’язані із втратою життя і здоров’я внаслідок нещасного випадку, становлять менш як 10%. Решту являють собою заощадження. Вони виплачуються з урахуванням інвестиційного доходу в разі дожиття застрахованого до певного віку або події.
Превентивна функція. Учасники страхування, і насамперед страховики і страхувальники, зацікавлені у зменшенні наслідків страхових подій. З цією метою застосовують правову і фінансову превенції.
До правової превенції належать застереження, передбачені чинним законодавством або договорами страхування і такі, що стосуються позбавлення страхувальника (повністю або частково) страхових відшкодувань. Вони розраховані на випадки протиправних дій або бездіяльності з боку страхувальника щодо застрахованих об’єктів. Наприклад, страховики не покривають матеріальних збитків, завданих потерпілим, що перебували у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, не передбачають страхових відшкодувань у разі самогубства, навмисного пошкодження власного майна і здоров’я.
Превентивна функція має й інший аспект свого виявлення. Частина страхових премій спрямовується на фінансування превентивних заходів. Добре зарекомендувала себе практика 70 – 80-х років, що передбачала забезпечення за рахунок страхових ресурсів спорудження і обладнання технікою пожежних депо, придбання медикаментів і утримання персоналу служб, що мають своїм завданням боротьбу з інфекційними захворюваннями сільськогосподарських тварин, фінансування заходів із запобігання дорожньо-транспортним пригодам т.ін.
Страхування грунтується насамперед на таких специфічних принципах :
• вільний вибір страхувальником страховика, а страховиком – виду страхування;
• страховий ризик;
• страховий інтерес;
• максимальна сумлінність;
• відшкодування в межах реально завданих збитків;
• франшиза;
• суброгація;
• контрибуція;
• співстрахування і перестрахування;
• диверсифікація.
МІСЦЕ І РОЛЬ СТРАХУВАННЯ В ІНВЕСТИЦІЙНОМУ ПРОЦЕСІ
Страхові організації посідають особливе місце в забезпеченні інвести¬ційного процесу. З одного боку, вони самі здатні виконувати функції інституційних інвесторів, мобілізуючи значну частину фінансових коштів юри¬дичних і фізичних осіб та спрямовуючи їх у різні види інвестицій. З іншого боку, за допомогою страхування можна забезпечити стимулювання інвес¬тиційної активності вітчизняних і іноземних власників капіталу шляхом здійснення страхових операцій за видами страхування, що гарантують інве¬сторам повернення вкладених коштів, а в багатьох випадках і відшкоду¬вання нестриманого доходу при настанні різних несприятливих подій, що призвели до втрати всіх чи частини вкладених сум.
Можливість здійснення страховиками інвестиційної діяльності випли¬ває із особливостей перерозподілу коштів методом страхування. Специ¬фіка договору страхування дає можливість страховику протягом певного періоду часу розпоряджатися коштами, отриманими від страхувальників, інвестуючи їх у різні сфери. Крім залучених ресурсів, страхові організації мають у своєму розпорядженні власні кошти. Ці ресурси також викорис¬товуються страховиками в інвестиційних цілях.
Страхові компанії вважаються одними з найбільших інвестиційних інститутів. Так, наприклад, загальна сума інвестицій, якими управляють страхові організації Європи, США та Японії, досягає кілька трильйонів доларів.
В Україні інвестиційні можливості страхових компаній досить обме¬жені через недовіру населення до довгострокових інвестицій та невеликий набір інвестиційних інструментів.