| Назва: | Які і кого захищатиме загальнообов`язкове державне соціальне страхування |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 8,09 KB |
| Скачувань: | 37 |
Як "виховний" захід закон передбачає можливість віднесення підприємства "до іншого, більш високого класу професійного ризику виробництва". В яких межах і на яких підставах ґрунтуватиметься подання страхексперта щодо збільшення відсотку відрахувань, як і рішення виконавчої дирекції Фонду - в законі чітко не визначено. Зазначено лише, що подання може вноситися в разі "систематичних порушень нормативних актів про охорону праці". Але порушенням може вважатися й відсутність журналу про проходження інструктажу чи миючих засобів у санвузлі.
Не треба бути провидцем, аби передбачити бажання керівництва підприємства уникнути такої халепи, як збільшення відрахувань. Так само, як і шляхи реалізації цього бажання, враховуючи, що за кожним підприємством закріплюватиметься "свій" експерт. Чим більше підприємство і, відповідно, фонд оплати праці, тим більшою буде конкуренція між самими експертами за право контролювати стан охорони праці на такому "клондайку".
Право на безправ'я
Якщо права Фонду та його представників мало чим відрізняються від повноважень фіскальних органів (а за деяких обставин, навіть ширші), то права "підопічних" - страхувальників-підприємств та застрахованих працівників більш розмиті.
З поміж п'яти пунктів, у яких виписані права роботодавця (ч.1 ст. 45), жоден не можна назвати дієвим. Шанс бути обраним до правління Фонду і долучитися до управління страхуванням мають 15 представників від всеукраїнських об'єднань роботодавців, які працюють на громадських засадах. Ще п'ять можуть увійти до наглядової ради.
Серед іншого правління затвердить Положення про подання Фондом на безповоротній основі фінансової допомоги підприємства для розв'язання гострих проблем з охорони праці. Однак право на одержання такої допомоги серед прав роботодавця не застережено. Щоправда, дозволили "вимагати від Фонду... виконання обов'язків Фонду". А якщо не вимагати?
Третій пункт "прав" може стати й обов'язком досудового розгляду спорів у спеціальних комісіях Фонду. Добре, що залишився п.5 цієї частини, яким роботодавцям все ж дозволили "захищати" свої права та законні інтереси.. у тому числі в суді". Про існування Конституції автори закону, мабуть, забули.
Нарешті, якщо роботодавець реалізує своє право за п.4 "брати участь у визначенні йому знижок чи надбавок до страхового тарифу, то, як зазначено вище, це не означатиме, що його право на знижку буде схвально сприйнято у Фонді. І в кінцевому результаті надто непоступливих можуть перевести до вищого класу ризиків (і зборів, відповідно).
Зіставимо ці права хоча з обов'язком за п.5 ч.2 ст. 45 закону, що зобов'язує "безоплатно" створювати всі необхідні умови для роботи на підприємстві представників Фонду". Які умови можуть видатися "необхідними" представникові, доведе практика спілкування (можливо, саме від умов залежатиме подальша фінансова спроможність підприємства).
Цікаво лише, чи дозволять податківці віднести ці "безоплатні умови" на валові витрати?
Допомога із санкціями
Не викликає подиву поява серед обов'язків потерпілого лікуватися лише в тих закладах чи у медичних працівників, з якими Фонд уклав угоди на медичне обслуговування (п.2 ст. 144 закону). В розвинених країнах практика плати за лікування сприймається як звичайна річ. Може, ми спроможемося уникнути й зворотного боку лікування з гарантованою оплатою. Якщо зважати на стан медичного забезпечення та рівень оплати праці в державних закладах, кошти Фонду "зайвими" не будуть. Головне, аби укладання цих угод було прозоре.
Водночас ст. 53 закону застерігає, що застрахована особа несе відповідальність за невиконання своїх обов'язків. Серед них: знати і виконувати вимоги законодавства про охорону праці, дотримуватися, зокрема правил внутрішнього трудового розпорядку, а також лікуватися у визначених Фондом закладах, не ухилятися від виконання вказівок, спрямованих на якнайшвидше повернення до трудової діяльності. Поки що в "чинному законодавстві" немає інших заходів впливу на порушника, крім догани та звільнення. Але, безперечно, що з часом такі санкції з'являться, і, не виключено, - матеріального характеру.
Як, до речі, з'явилася норма щодо оплати перших 5 днів непрацездатності за рахунок підприємств. Чи слід вважати такий захід "санкцією" за виробничий травматизм, невідомо. Проте ніхто не виключав із закону ст. 25, згідно з якою "усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні... провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду".
Не треба бути провидцем, аби передбачити бажання керівництва підприємства уникнути такої халепи, як збільшення відрахувань. Так само, як і шляхи реалізації цього бажання, враховуючи, що за кожним підприємством закріплюватиметься "свій" експерт. Чим більше підприємство і, відповідно, фонд оплати праці, тим більшою буде конкуренція між самими експертами за право контролювати стан охорони праці на такому "клондайку".
Право на безправ'я
Якщо права Фонду та його представників мало чим відрізняються від повноважень фіскальних органів (а за деяких обставин, навіть ширші), то права "підопічних" - страхувальників-підприємств та застрахованих працівників більш розмиті.
З поміж п'яти пунктів, у яких виписані права роботодавця (ч.1 ст. 45), жоден не можна назвати дієвим. Шанс бути обраним до правління Фонду і долучитися до управління страхуванням мають 15 представників від всеукраїнських об'єднань роботодавців, які працюють на громадських засадах. Ще п'ять можуть увійти до наглядової ради.
Серед іншого правління затвердить Положення про подання Фондом на безповоротній основі фінансової допомоги підприємства для розв'язання гострих проблем з охорони праці. Однак право на одержання такої допомоги серед прав роботодавця не застережено. Щоправда, дозволили "вимагати від Фонду... виконання обов'язків Фонду". А якщо не вимагати?
Третій пункт "прав" може стати й обов'язком досудового розгляду спорів у спеціальних комісіях Фонду. Добре, що залишився п.5 цієї частини, яким роботодавцям все ж дозволили "захищати" свої права та законні інтереси.. у тому числі в суді". Про існування Конституції автори закону, мабуть, забули.
Нарешті, якщо роботодавець реалізує своє право за п.4 "брати участь у визначенні йому знижок чи надбавок до страхового тарифу, то, як зазначено вище, це не означатиме, що його право на знижку буде схвально сприйнято у Фонді. І в кінцевому результаті надто непоступливих можуть перевести до вищого класу ризиків (і зборів, відповідно).
Зіставимо ці права хоча з обов'язком за п.5 ч.2 ст. 45 закону, що зобов'язує "безоплатно" створювати всі необхідні умови для роботи на підприємстві представників Фонду". Які умови можуть видатися "необхідними" представникові, доведе практика спілкування (можливо, саме від умов залежатиме подальша фінансова спроможність підприємства).
Цікаво лише, чи дозволять податківці віднести ці "безоплатні умови" на валові витрати?
Допомога із санкціями
Не викликає подиву поява серед обов'язків потерпілого лікуватися лише в тих закладах чи у медичних працівників, з якими Фонд уклав угоди на медичне обслуговування (п.2 ст. 144 закону). В розвинених країнах практика плати за лікування сприймається як звичайна річ. Може, ми спроможемося уникнути й зворотного боку лікування з гарантованою оплатою. Якщо зважати на стан медичного забезпечення та рівень оплати праці в державних закладах, кошти Фонду "зайвими" не будуть. Головне, аби укладання цих угод було прозоре.
Водночас ст. 53 закону застерігає, що застрахована особа несе відповідальність за невиконання своїх обов'язків. Серед них: знати і виконувати вимоги законодавства про охорону праці, дотримуватися, зокрема правил внутрішнього трудового розпорядку, а також лікуватися у визначених Фондом закладах, не ухилятися від виконання вказівок, спрямованих на якнайшвидше повернення до трудової діяльності. Поки що в "чинному законодавстві" немає інших заходів впливу на порушника, крім догани та звільнення. Але, безперечно, що з часом такі санкції з'являться, і, не виключено, - матеріального характеру.
Як, до речі, з'явилася норма щодо оплати перших 5 днів непрацездатності за рахунок підприємств. Чи слід вважати такий захід "санкцією" за виробничий травматизм, невідомо. Проте ніхто не виключав із закону ст. 25, згідно з якою "усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні... провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду".