1 2 3 4

Наприклад, якщо розмір власного утримання страхової компанії дорівнює 20 тис. ум. од. (1 лінія), сума ексцедента (покриття перестраховика) - 100 тис. ум. од. (5 ліній), тоді місткість ексцедентного договору - 120 тис. ум. од.

Для покриття всього ризику буває недостатньо одного ексцедентного договору, тому крім договору першого ексцедента укладаються договори другого, третього і наступних ексцедентів.

Наприклад, страховик приймає на страхування об'єкт зі страховою сумою в 200 тис. ум. од. Власне утримання страховика за цією групою ризиків становить 10 тис. ум. од. Страховик має перший ексцедентний договір суми на 10 ліній і другий договір на 5 ліній. Частину ризику, що перевищує межі договору 1 і 2 ексцедентів перестраховано факультативне на квотній основі. Отже, розподіл відповідальності між сторонами договору ексцедента суми такий:

Страховик (цедент) 10 тис. ум од. (5 % від страхової

суми об'єкта (200 тис ум. од.));

1-й ексцедентний договір (10 ліній) 100 тис. ум. од. (50 %),

2-й ексцедентний договір (5 ліній) 50 тис. ум. од (25 %); Подальше факультативне передання 40 тис. ум. од. (20 %);

на квотній основіі

200 тис. ум. од. 100 %

Внаслідок настання страхового випадку об'єкт пошкоджено на 70 %. Сума збитку становить 140 тис. ум. од. Оскільки даний договір є пропорційним, розподіл збитків між цедентом і пере-страховиками відбувається пропорційно до їх участі в договорі ексцедента суми, а саме:

Страховик (цедент) 7 тис. ум. од. (5 % від суми збитку);

1-й ексцедентний договір 70 тис. ум. од. (50 %);

2-й ексцедентний договір 35 тис. ум. од. (25 %);

Факультативний договір 28 тис, ум. од. (20 %);

______________________________________________________

140 тис. ум. од.

До переваг ексцедентного перестрахування можна віднести:

» можливість компанії-цедента встановлювати ліміт власного утримання з урахуванням свого фінансового становища;

» цедент при старанному визначенні суми власного утримання залежно від характеристик застрахованих об'єктів може досягти не тільки обмеження своєї відповідальності, а й якісної зміни страхового портфеля.

Недолік цього виду договору полягає в необхідності обробки кожного ризику - його вивчення, визначення відповідної частки в ексцедентному договорі, групування ризиків тощо. Тому витрати з обслуговування ексцедентних договорів значно вищі, ніж з обслуговування квотних договорів. До недоліків ексцедентного перестрахування, що стосуються переважно перестраховиків, можна віднести потенційно існуючу можливість передавання їм більш небезпечних ризиків при диференційованому власному утриманні. Як правило, у квотних та ексцедентних договорах передбачається тантьєма.

Ексцедентне перестрахування найчастіше застосовується у страхуванні від вогню, нещасних випадків, а також у страхуванні життя.

Іноді квотний договір та договір ексцедента суми використовуються комбіновано. Квотно-ексцедентний договір передбачає встановлення ексцедента залежно від визначеної частки (квоти) власного утримання. А понад рівень утримання використовується ексцедент -- ліміт відповідальності перестраховиків, що фіксується в абсолютному вираженні.

Квотно-ексцедентний договір використовують у тому разі, коли компанія розширює свій бізнес у новому для неї виді страхування, тобто цедент може точно обчислити ефект збільшення квотного утримання.

Зауважимо, що всім договорам пропорційного перестрахування притаманна характерна особливість: збитки та премії за оригінальними полісами розподіляються між цедентом і перестраховиком у відповідній пропорції і прив'язані до страхової суми.

Сутність непропорційного перестрахування полягає в тому, що відшкодування, яке надається перестраховиком, визначається тільки розміром збитку і не залежить від страхової суми, а тому немає пропорційного розподілу відповідальності за окремим ризиком і оригінальною премією. Призначення непропорційного перестрахування - гарантувати відповідальність страховика за прийнятими ризиками щодо великого сукупного збитку за визначений період. Отже, у непропорційному перестрахуванні цедент сам оплачує збитки до певного розміру, а перевищення цього розміру оплачує перестраховик у межах ліміту відповідальності за договором. Відповідальність за непропорційним договором установлюється в абсолютній сумі (договір ексцедента збитку) чи у відсотках (договір ексцедента збитковості). У непропорційних договорах утримання цедента називають першим збитком, франшизою, пріоритетом. Відповідальність пере страховика - покриттям.

Непропорційне перестрахування має такі особливості:

* страховик може захиститися від великих збитків, що впливають на його фінансові результати;

« перестраховик не бере участі у відшкодуванні дрібних збитків, які легко покриваються страховиком;

* обсяг обліку бухгалтерських операцій зменшується, оскільки враховуються лише окремі збитки або фінансові результати страхувань. Але водночас зростає потреба в підготовчій роботі;

1 2 3 4