| Назва: | Категорії з курсу економічної історії |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 29,84 KB |
| Скачувань: | 44 |
Реституція – один із напрямів кредитної політики (“дорогих” грошей ) ,здійснюється у фазі економічного піднесення з метою зменшення кредитування господарства – гальмування економічного зростання.2) Відновлення стану майна, який існував на момент вчинення дії, що завдала шкоди, тобто це повернення або відновлення матеріальних цінностей в натурі
Роздержавлення – це комплекс заходів, спрямованих на перетворення відносин власності, ліквідацію монополії держави на власність, формування багатоукладної економіки, посилення процесів її саморегулювання.
Секуляризація— вилучення чого-небудь із церковного, духовного відання і передача світському, цивільному; конфіскація церковних земель державою, зокрема, скасування монастирського землеволодіння в Англії королем Генріхом VIII Тюдором в ході Реформації XVI ст.
«Середземноморська тріада» --землеробство нового полікультурного типу, що стало основою сільського господарства; зорієнтована на одночасне вирощування трьох культур – злакових: ячмінь, виноград і маслин.
Синдикат—об’єднання підприємств, в якому розподіл замовлень на купівлю сировини і реалізацію продукції здійснюється через єдину збутову контору або інший аналогічний орган.
Система економічних відносин – сукупність техніко-економічних, організаційно-економічних та відносин економічної власності у процесі діалектичної взаємодії між ними (підсистемами), з одного боку, і системою продуктивних сил з іншого.
Соціальна диференціація – структурний поділ відносно однорідного соціального цільового чи його частини на окремі якісно відмінні елементи (частини, форми, рівні, класи). С.д. означає як процес розчленування, так і його наслідки.
Спосіб виробництва – спосіб поєднання безпосередніх виробників із засобами виробництва, єдність і взаємодія суперечливих сторін у межах технічного та суспільного. С.в. у такому поєднанні розрізняють техніко-економічне і соціально-економічне поєднання. Перше зводиться до безпосереднього використання працівником певних засобів і предметів праці незалежно від того, кому вони належать. У цьому випадку «С.в» трактується як спосіб використання засобів виробництва і виготовлення матеріальних благ. Головним у процесі такого поєднання є раціональна організація робочого місця, високоефективна праця, економія сировини, електроенергії тощо. Соціально-економічне поєднання безпосередніх виробників із засобами виробництва передбачає попереднє з’ясування соціально-економічної сутності засобів виробництва, типів і форм власності на речі та особисті фактори виробництва.
Стандартизація виробництва—встановлення й застосування правил для впорядковування діяльності у певній галузі, зокрема для досягнення загальної оптимальної економії при додержанні умов експлуатації і вимог безпеки. Внаслідок конкретної роботи зі С. виробляється і затверджується відповідною організацією нормативно-технічний документ, який регламентує певні умови, норми, правила, якісні характеристики та інші об'єкти
Структурна перебудова економіки – 1) зміна структури виробництва, пов’язана із зменшенням питомої ваги виробництва на низьких технологіях і з збільшенням виробництва на високих технологіях ,а також зменшенням частки природничо-добувних галузей і підвищення частки обробної промисловості .З зменшенням частки виробничої сфери і з збільшенням сфери послуг у структурі ВВП. 2) спроба еволюційного реформування економічної системи СРСР без радикальної зміни відносин власності, створення ринкової інфраструктури.
Східне рабство – виникло в 4 тис до н.е. в Стародавньому Єгипті, мало такі особливості:
- Воно не володіло суспільним виробництвом. Головна сфера економічного життя – сільське господарство – залишилось поза рабовласницьким виробництвом. Лише частково праця рабів використовувалася для обробітку грунту, особливо в системі царського і храмового господарства.
- Раби належали в основному державі. Головними джерелами рабства були війни, піратство, боргове рабство.
- Використання рабської праці було однобоким і непродуктивним. Рабів використовували для обслуговування рабовласників, вони брали участь у будівництві пірамід, каналів тощо.
- Східне рабство не було класичним, у ньому перепліталися громадські та рабовласницькі елементи.
Трест—об’єднання підприємств однієї або кількох технологічно пов’язаних між собою галузей промисловості, учасники якого втрачають комерційну і виробничу самостійність, підкоряючись єдиному контролю.
Урбанізація – історичний соціально-економічний процес зростання ролі міст у розвитку суспільства, у соціальній, професійній, демографічній структурі населення, розміщенні продуктивних сил, розвитку науки, у сфері послуг, способі життя, культурі тощо. Урбанізація – результат розвитку суспільного поділу праці, передусім відокремлення ремесла від рільництва, що зумовило відокремлення міста від села.
Роздержавлення – це комплекс заходів, спрямованих на перетворення відносин власності, ліквідацію монополії держави на власність, формування багатоукладної економіки, посилення процесів її саморегулювання.
Секуляризація— вилучення чого-небудь із церковного, духовного відання і передача світському, цивільному; конфіскація церковних земель державою, зокрема, скасування монастирського землеволодіння в Англії королем Генріхом VIII Тюдором в ході Реформації XVI ст.
«Середземноморська тріада» --землеробство нового полікультурного типу, що стало основою сільського господарства; зорієнтована на одночасне вирощування трьох культур – злакових: ячмінь, виноград і маслин.
Синдикат—об’єднання підприємств, в якому розподіл замовлень на купівлю сировини і реалізацію продукції здійснюється через єдину збутову контору або інший аналогічний орган.
Система економічних відносин – сукупність техніко-економічних, організаційно-економічних та відносин економічної власності у процесі діалектичної взаємодії між ними (підсистемами), з одного боку, і системою продуктивних сил з іншого.
Соціальна диференціація – структурний поділ відносно однорідного соціального цільового чи його частини на окремі якісно відмінні елементи (частини, форми, рівні, класи). С.д. означає як процес розчленування, так і його наслідки.
Спосіб виробництва – спосіб поєднання безпосередніх виробників із засобами виробництва, єдність і взаємодія суперечливих сторін у межах технічного та суспільного. С.в. у такому поєднанні розрізняють техніко-економічне і соціально-економічне поєднання. Перше зводиться до безпосереднього використання працівником певних засобів і предметів праці незалежно від того, кому вони належать. У цьому випадку «С.в» трактується як спосіб використання засобів виробництва і виготовлення матеріальних благ. Головним у процесі такого поєднання є раціональна організація робочого місця, високоефективна праця, економія сировини, електроенергії тощо. Соціально-економічне поєднання безпосередніх виробників із засобами виробництва передбачає попереднє з’ясування соціально-економічної сутності засобів виробництва, типів і форм власності на речі та особисті фактори виробництва.
Стандартизація виробництва—встановлення й застосування правил для впорядковування діяльності у певній галузі, зокрема для досягнення загальної оптимальної економії при додержанні умов експлуатації і вимог безпеки. Внаслідок конкретної роботи зі С. виробляється і затверджується відповідною організацією нормативно-технічний документ, який регламентує певні умови, норми, правила, якісні характеристики та інші об'єкти
Структурна перебудова економіки – 1) зміна структури виробництва, пов’язана із зменшенням питомої ваги виробництва на низьких технологіях і з збільшенням виробництва на високих технологіях ,а також зменшенням частки природничо-добувних галузей і підвищення частки обробної промисловості .З зменшенням частки виробничої сфери і з збільшенням сфери послуг у структурі ВВП. 2) спроба еволюційного реформування економічної системи СРСР без радикальної зміни відносин власності, створення ринкової інфраструктури.
Східне рабство – виникло в 4 тис до н.е. в Стародавньому Єгипті, мало такі особливості:
- Воно не володіло суспільним виробництвом. Головна сфера економічного життя – сільське господарство – залишилось поза рабовласницьким виробництвом. Лише частково праця рабів використовувалася для обробітку грунту, особливо в системі царського і храмового господарства.
- Раби належали в основному державі. Головними джерелами рабства були війни, піратство, боргове рабство.
- Використання рабської праці було однобоким і непродуктивним. Рабів використовували для обслуговування рабовласників, вони брали участь у будівництві пірамід, каналів тощо.
- Східне рабство не було класичним, у ньому перепліталися громадські та рабовласницькі елементи.
Трест—об’єднання підприємств однієї або кількох технологічно пов’язаних між собою галузей промисловості, учасники якого втрачають комерційну і виробничу самостійність, підкоряючись єдиному контролю.
Урбанізація – історичний соціально-економічний процес зростання ролі міст у розвитку суспільства, у соціальній, професійній, демографічній структурі населення, розміщенні продуктивних сил, розвитку науки, у сфері послуг, способі життя, культурі тощо. Урбанізація – результат розвитку суспільного поділу праці, передусім відокремлення ремесла від рільництва, що зумовило відокремлення міста від села.