| Назва: | Демографія (шпаргалка) |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 133,75 KB |
| Скачувань: | 71 |
Маятникові міграції — це регулярні поїздки на роботу або навчання за межі свого населеного пункту з постійним повер¬ненням додому. Маятникові міграції відбуваються, коли місце роботи або навчання знаходиться в іншому населеному пункті, але досить близько, що і дозволяє робити щоденні (або майже щоденні) переміщення.
3. Залежно від причин переселення міграції поділяють на такі типи. Міграції з соціально-економічних причин - переселення в пошуках роботи, кращих заробітків, вільних сільськогоспо¬дарських земель, з метою поліпшити умови життя, придбати більш високий статус.
Міграції з політичних причин — утеча від ідеологічних, расо¬вих, релігійних та інших утисків, сюди зараховують також ре¬патріацію — повернення на батьківщину родин, народів, що були раніше депортовані.
Військовими причинами міграції є евакуація, реевакуація, депортація, тобто передислокації населення, пов'язані з військовими маневрами.
Сімейно-побутові причини — переселення для возз'єднання з членами родини, родичами, різного роду гостьові поїздки, тощо.
Екологічними причинами є стихійні лиха, переїзд, зумовле¬ний станом здоров'я одного з членів сім'ї.
Релігійні причини — масові переміщення населення у зв'яз¬ку з паломництвом до святих місць (найбільш відомі у світі па¬ломництва здійснюються ісламістами до Мекки і Медини, а також християнами — до Єрусалиму).
4. Залежно від сприяння з боку державних або суспільних органів щодо переселення мігрантів, міграції поділяють на організованіта неорганізовані. Організовані міграції відбувають¬ся за допомогою державних і громадських установ, вони можуть супроводжуватися пільгами різного роду в отриманні роботи, житла, грошових компенсацій, тощо. Неорганізована, або інди¬відуальна міграція — це переїзд осіб на свій страх і ризик.
5. Розрізняють також добровільну міграцію, коли люди самі приймають рішення про свій переїзд, і примусову, коли пере¬міщення здійснюється незалежно від їхнього бажання.
Міграцію називають ще формою задоволення потреб на¬селення, реалізація яких вимагає зміни місця проживання. Таким чином, прийняття рішення про міграцію та його реалі¬зація є результатом міграційної поведінки. Психічним регулято¬ром міграційної поведінки є міграційна установка, тобто схильність чи негативне ставлення до зміни місця і умов меш¬кання. Міграційна установка залежить від соціально-психоло¬гічного стану особи, або міграційної мотивації. Міграційна мо¬тивація - це психічний стан особистості, який спонукає її до досягнення певної мети (соціального, економічного, психоло¬гічного характеру), яка вимагає зміни місця проживання.
8.ДИФЕРЕНЦ. МІГРАЦІЙНОЇ РУХЛИВОСТІ НАСЕЛЕННЯ
Міграційна рухливість пов'язана з певними подіями жит¬тєвого циклу людини, наприклад, закінченням навчального закладу, початком або завершенням трудової діяльності, служ¬бою в армії тощо. Демографічний цикл — укладання шлюбу, народження дітей, припинення шлюбу та інші події — стано¬вить важливу частину життєвого циклу. Тому демографічні па¬раметри — статево-вікова структура, шлюбний стан, кількість дітей у сім'ї та їх вік і низка інших — помітно впливають на міграційні процеси й є одним з істотних критеріїв виокремлен¬ня груп населення при вивченні міграцій.
Рухливість різних груп населення, як вже зазначалося, не є однаковою. Міграцію, що розглядають з точки зору диферен¬ціації показників її інтенсивності за різними групами населен¬ня, називають диференційною міграцією. її вивчення дає розумі¬ння тих відмінностей, якими позначені міграційні взаємодії населень різних регіонів, окремих соціально-професійних, ет¬нічних, вікових та інших груп.
При вивченні диференційної міграції так само, як і при дос¬лідженні природного руху населення, в першу чергу вивчають відмінності у вікових групах населення. Вікові групи істотно розрізняються за рівнем міграційної рухливості, а за решти од¬накових умов рухливість усього населення тим вища, чим вища у ньому частка найрухливіших вікових груп. Вікова ж структу¬ра населення за нормальних обставин визначена режимом його відтворення. Таким чином, вплив через вікову структуру—один з аспектів впливу відтворення населення на міграційну рух¬ливість.
Розрізняють показники міграційної рухливості й залежно від статі. Перевага чоловіків серед мігрантів, виявляється у багатьох країнах, але це не є універсальним правилом, і в окре¬мих країнах у різні часи в міграційних потоках спостерігали підвищену питому вагу жінок. В Європі, наприклад, у минуло¬му серед мігрантів переважали жінки, що дало підстави анг¬лійському досліднику XIX сторіччя Е. Рейве нстайну сформулю¬вати емпіричні закони міграції, один з яких стверджував, що жінки більш схильні до міграцій, ніж чоловіки.
3. Залежно від причин переселення міграції поділяють на такі типи. Міграції з соціально-економічних причин - переселення в пошуках роботи, кращих заробітків, вільних сільськогоспо¬дарських земель, з метою поліпшити умови життя, придбати більш високий статус.
Міграції з політичних причин — утеча від ідеологічних, расо¬вих, релігійних та інших утисків, сюди зараховують також ре¬патріацію — повернення на батьківщину родин, народів, що були раніше депортовані.
Військовими причинами міграції є евакуація, реевакуація, депортація, тобто передислокації населення, пов'язані з військовими маневрами.
Сімейно-побутові причини — переселення для возз'єднання з членами родини, родичами, різного роду гостьові поїздки, тощо.
Екологічними причинами є стихійні лиха, переїзд, зумовле¬ний станом здоров'я одного з членів сім'ї.
Релігійні причини — масові переміщення населення у зв'яз¬ку з паломництвом до святих місць (найбільш відомі у світі па¬ломництва здійснюються ісламістами до Мекки і Медини, а також християнами — до Єрусалиму).
4. Залежно від сприяння з боку державних або суспільних органів щодо переселення мігрантів, міграції поділяють на організованіта неорганізовані. Організовані міграції відбувають¬ся за допомогою державних і громадських установ, вони можуть супроводжуватися пільгами різного роду в отриманні роботи, житла, грошових компенсацій, тощо. Неорганізована, або інди¬відуальна міграція — це переїзд осіб на свій страх і ризик.
5. Розрізняють також добровільну міграцію, коли люди самі приймають рішення про свій переїзд, і примусову, коли пере¬міщення здійснюється незалежно від їхнього бажання.
Міграцію називають ще формою задоволення потреб на¬селення, реалізація яких вимагає зміни місця проживання. Таким чином, прийняття рішення про міграцію та його реалі¬зація є результатом міграційної поведінки. Психічним регулято¬ром міграційної поведінки є міграційна установка, тобто схильність чи негативне ставлення до зміни місця і умов меш¬кання. Міграційна установка залежить від соціально-психоло¬гічного стану особи, або міграційної мотивації. Міграційна мо¬тивація - це психічний стан особистості, який спонукає її до досягнення певної мети (соціального, економічного, психоло¬гічного характеру), яка вимагає зміни місця проживання.
8.ДИФЕРЕНЦ. МІГРАЦІЙНОЇ РУХЛИВОСТІ НАСЕЛЕННЯ
Міграційна рухливість пов'язана з певними подіями жит¬тєвого циклу людини, наприклад, закінченням навчального закладу, початком або завершенням трудової діяльності, служ¬бою в армії тощо. Демографічний цикл — укладання шлюбу, народження дітей, припинення шлюбу та інші події — стано¬вить важливу частину життєвого циклу. Тому демографічні па¬раметри — статево-вікова структура, шлюбний стан, кількість дітей у сім'ї та їх вік і низка інших — помітно впливають на міграційні процеси й є одним з істотних критеріїв виокремлен¬ня груп населення при вивченні міграцій.
Рухливість різних груп населення, як вже зазначалося, не є однаковою. Міграцію, що розглядають з точки зору диферен¬ціації показників її інтенсивності за різними групами населен¬ня, називають диференційною міграцією. її вивчення дає розумі¬ння тих відмінностей, якими позначені міграційні взаємодії населень різних регіонів, окремих соціально-професійних, ет¬нічних, вікових та інших груп.
При вивченні диференційної міграції так само, як і при дос¬лідженні природного руху населення, в першу чергу вивчають відмінності у вікових групах населення. Вікові групи істотно розрізняються за рівнем міграційної рухливості, а за решти од¬накових умов рухливість усього населення тим вища, чим вища у ньому частка найрухливіших вікових груп. Вікова ж структу¬ра населення за нормальних обставин визначена режимом його відтворення. Таким чином, вплив через вікову структуру—один з аспектів впливу відтворення населення на міграційну рух¬ливість.
Розрізняють показники міграційної рухливості й залежно від статі. Перевага чоловіків серед мігрантів, виявляється у багатьох країнах, але це не є універсальним правилом, і в окре¬мих країнах у різні часи в міграційних потоках спостерігали підвищену питому вагу жінок. В Європі, наприклад, у минуло¬му серед мігрантів переважали жінки, що дало підстави анг¬лійському досліднику XIX сторіччя Е. Рейве нстайну сформулю¬вати емпіричні закони міграції, один з яких стверджував, що жінки більш схильні до міграцій, ніж чоловіки.