| Назва: | Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 55,42 KB |
| Скачувань: | 141 |
Переводним акредитивом є акредитив за яким Перший бенефіціар може просити банк , уповноважений виконати платіж , прийняти зобов'язання про те , що акредитивом міг би користуватись повністю чи частково один або декілька Других бенефіціарів . Таким чином посередник або генпідрядник шляхом перводу виставленого на них акредитива на користь виробника чи субпідрядника виконують свої зобов'зання перед ними . Цей механізм дозволяє уникнути посереднику ( генпідряднику ) банківського кредиту .
Висновки
Підводячи підсумки я вважаю за необхідне зробити наголос на декількох особливо важливих моментах .
Якщо наша держава поставила собі за ціль стати економічно і політично незалежною , то першочерговою умовою цього є вихід та закріплення України на зовнішньоекономічній арені . Природньо постає питання про формування у зарубіжних партнерів привабливого іміджу нашої держави . Такий імідж може бути сформований лише за умов дотримання суб'єктами господарювання тих правил та норм , що існують у світовій практиці зовнішньоекономічних відносин .
Важливою частиною системи зовнішньоекономічних відносин є її відрегульований і чітко функціонуючий фінансовий механізм . Під таким механізмом треба розуміти систему фінансових відносин , яка спираючись на світовий досвід забезпечить реалізацію інтересів нашої держави у зовнішньекономічних стосунках .
Треба чітко усвідомити , що в капіталістичному світі , в який ми намагаємось інтегруватись , данний фінансовий механізм створювався і вдосконалювався починаючи з кінця 19 сторічча. Певно , що був досягнений певний успіх у цій сфері . Отже нашій країні не треба “ винаходити велосипеда “ і проходити той шлях , який вже був пройдений .
Нам надається можливість , спираючись на світовий досвід , уникнути тих помилок , які були зроблені до нас , і враховуючи їх будувати власний фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності .
Ефективність такої схеми розвитку можна побачити на прикладі Японіі , яка після 2 Світової війни , застосовуючи найкращий світовий досвід і своє прагнення працювати створила на данний момент одну з наймогутніших фінансових систем світу .
В данному випадку не йдеться про сліпе копіювання “ західного зразка “ , а про його пристосування до наших специфічних умов на першому єтапі і подальше самостійне формування вищезазначеного механізму .
На данний момент вже зроблені певні кроки в цьому напрямку : сформована власна валютна система , система кредитно-фінансових установ . Але й досі лишається не вирішеною одна з найважливіших проблем - проблема стимулювання власного виробництва та заохочення українського виробника до виходу на світову арену .
В данний час пред українськими фірмами постали наступні проблеми ,які заважають ним повноцінно працювати , як ланкам системи міжнародного бізнесу :
1 ) нестабільність податкового законодавства ;
2 ) великий тягар податків , який несуть на собі підприємства ;
3 ) неможливість отримати довгострокові кредити на розвиток виробничої бази.
Держава повинна зрозуміти , що в світі нас ніхто не чекає і навіть навпаки багато хто хотів би , що Україна стала лише аграрно-сировинним додатком до европейського та світового ринку . Також треба усвідомити , що якщо ми зараз віддамо ті ринки які моглиб обслуговувати то потім у майбутньому їх буде дуже важко відвоювати , і здається не має сенсу нагадувати , що і зараз і в майбутньому це будуть втрачені кошти , і кошти дуже великі .
Тому з боку держави негайно повинні бути прийняті законодавчі акти про надання підтримки суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності ; в першу чергу це повинно стосуватися українських виробників чия продукція йде на експорт .
Приорітетність виробничого напрямку у наданні пільг суб'єктам ЗЕД пояснюється також тим , що на данному етапі ефективність діяльності на українському ринку підчас не тільки не ефективна але й збиткова через тотальну неплатежеспроможність більшості українських замовників , продаючи ж свої товари на зовнішньому ринку ми залучаємо такі необхідні для ліквідації вже згаданої кризи наплатежів нові , свіжі капітали .
Значні сподівання в цьому питанні покладаються на нове податкове законодавство , яке має бути введним з нового року . Очикується , що держава нарешті зверне увагу на своє вимираюче виробництво і за допомогою фінансових важелів допоможе вийти йому з кризи , а коли виробництво вийде з кризи воно виведе за собою і державу в цілому .
С п и с о к в и к о р и с т а н о ї л і т е р а т у р и .
1 Аленичев Страхування валютних ризиків М., Іст - Сервис ,1994
2 Бабинцев Міжнародні економічні та валютно-фінансові відносини М.,Прогрес,Університет , 1994
3 Бунько В.А. Валютно-кредитні операції та розрахунки по зовнішньоторгівельним контрактам С - Пб., МЦЕНТ,1995
4 Голодець И.В. Законодавчі акти України по зовнішньоекономічній діяльності , випуск 3 К., Манускрипт , 1995
5 Кізіма Т. Оподаткування прибутку підприємств з іноземними інвестиціями . К., Фінанси України № 9 1996
Висновки
Підводячи підсумки я вважаю за необхідне зробити наголос на декількох особливо важливих моментах .
Якщо наша держава поставила собі за ціль стати економічно і політично незалежною , то першочерговою умовою цього є вихід та закріплення України на зовнішньоекономічній арені . Природньо постає питання про формування у зарубіжних партнерів привабливого іміджу нашої держави . Такий імідж може бути сформований лише за умов дотримання суб'єктами господарювання тих правил та норм , що існують у світовій практиці зовнішньоекономічних відносин .
Важливою частиною системи зовнішньоекономічних відносин є її відрегульований і чітко функціонуючий фінансовий механізм . Під таким механізмом треба розуміти систему фінансових відносин , яка спираючись на світовий досвід забезпечить реалізацію інтересів нашої держави у зовнішньекономічних стосунках .
Треба чітко усвідомити , що в капіталістичному світі , в який ми намагаємось інтегруватись , данний фінансовий механізм створювався і вдосконалювався починаючи з кінця 19 сторічча. Певно , що був досягнений певний успіх у цій сфері . Отже нашій країні не треба “ винаходити велосипеда “ і проходити той шлях , який вже був пройдений .
Нам надається можливість , спираючись на світовий досвід , уникнути тих помилок , які були зроблені до нас , і враховуючи їх будувати власний фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності .
Ефективність такої схеми розвитку можна побачити на прикладі Японіі , яка після 2 Світової війни , застосовуючи найкращий світовий досвід і своє прагнення працювати створила на данний момент одну з наймогутніших фінансових систем світу .
В данному випадку не йдеться про сліпе копіювання “ західного зразка “ , а про його пристосування до наших специфічних умов на першому єтапі і подальше самостійне формування вищезазначеного механізму .
На данний момент вже зроблені певні кроки в цьому напрямку : сформована власна валютна система , система кредитно-фінансових установ . Але й досі лишається не вирішеною одна з найважливіших проблем - проблема стимулювання власного виробництва та заохочення українського виробника до виходу на світову арену .
В данний час пред українськими фірмами постали наступні проблеми ,які заважають ним повноцінно працювати , як ланкам системи міжнародного бізнесу :
1 ) нестабільність податкового законодавства ;
2 ) великий тягар податків , який несуть на собі підприємства ;
3 ) неможливість отримати довгострокові кредити на розвиток виробничої бази.
Держава повинна зрозуміти , що в світі нас ніхто не чекає і навіть навпаки багато хто хотів би , що Україна стала лише аграрно-сировинним додатком до европейського та світового ринку . Також треба усвідомити , що якщо ми зараз віддамо ті ринки які моглиб обслуговувати то потім у майбутньому їх буде дуже важко відвоювати , і здається не має сенсу нагадувати , що і зараз і в майбутньому це будуть втрачені кошти , і кошти дуже великі .
Тому з боку держави негайно повинні бути прийняті законодавчі акти про надання підтримки суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності ; в першу чергу це повинно стосуватися українських виробників чия продукція йде на експорт .
Приорітетність виробничого напрямку у наданні пільг суб'єктам ЗЕД пояснюється також тим , що на данному етапі ефективність діяльності на українському ринку підчас не тільки не ефективна але й збиткова через тотальну неплатежеспроможність більшості українських замовників , продаючи ж свої товари на зовнішньому ринку ми залучаємо такі необхідні для ліквідації вже згаданої кризи наплатежів нові , свіжі капітали .
Значні сподівання в цьому питанні покладаються на нове податкове законодавство , яке має бути введним з нового року . Очикується , що держава нарешті зверне увагу на своє вимираюче виробництво і за допомогою фінансових важелів допоможе вийти йому з кризи , а коли виробництво вийде з кризи воно виведе за собою і державу в цілому .
С п и с о к в и к о р и с т а н о ї л і т е р а т у р и .
1 Аленичев Страхування валютних ризиків М., Іст - Сервис ,1994
2 Бабинцев Міжнародні економічні та валютно-фінансові відносини М.,Прогрес,Університет , 1994
3 Бунько В.А. Валютно-кредитні операції та розрахунки по зовнішньоторгівельним контрактам С - Пб., МЦЕНТ,1995
4 Голодець И.В. Законодавчі акти України по зовнішньоекономічній діяльності , випуск 3 К., Манускрипт , 1995
5 Кізіма Т. Оподаткування прибутку підприємств з іноземними інвестиціями . К., Фінанси України № 9 1996