| Назва: | Фінансова стратегія підприємств, зміст, завдання та методи фінансового планування |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 8,61 KB |
| Скачувань: | 142 |
як забезпечується реальна збалансованість планових витрат і дохо¬дів підприємства на принципах самоокупності та самофінансування.
У фінансовому плануванні використовується балансовий метод. Його зміст полягає в тім, що не тільки балансуються підсумкові по¬казники доходів і витрат, а для кожної статті витрат зазначаються конкретні джерела покриття. При цьому використовуються різні способи: нормативний, розрахунково-аналітичний, оптимізації пла¬нових рішень, економіко-математичного моделювання.
Суть нормативного способу фінансового планування полягає в тім, Що на основі встановлених фінансових норм та техніко-економічних нормативів розраховується потреба господарського суб'єкта у фінансо¬вих ресурсах та визначаються джерела цих ресурсів. Згаданими норма-швами с ставки податків, ставки тарифів, зборів та внесків, норми амортизаційних відрахувань, норми оборотних коштів. Норми та нор¬мативи бувають галузевими, регіональними та індивідуальними.
За використання розрахунково-аналітичного методу планові показ¬ники розраховуються на підставі аналізу фактичних фінансових показ¬ників, які беруться за базу, та індексів їх зміни в плановому періоді.
Оптимізація планових рішень полягає в розробці варіантів пла¬нових розрахунків для того, щоб вибрати з них найоптимальніший. Відтак можуть використовуватися різні критерії вибору:
• максимум прибутку (доходу) на грошову одиницю вкладеного
капіталу;
• максимум збереження фінансових ресурсів, тобто мінімум фі¬нансових витрат;
• мінімум поточних витрат;
• мінімум вкладення капіталу за максимально ефективного ре¬зультату;
• максимум абсолютної суми одержаного прибутку.
Фінансове планування (крім уже згадуваних способів розрахунків) потребує широкого використання економіко-математичного моде¬лювання. Цей спосіб уможливлює знайдення кількісного вираження взаємозв'язків між фінансовими показниками та факторами, які їх визначають. Економіко-математична модель - це точний матема¬тичний опис факторів, які характеризують структуру та закономір¬ності зміни даного економічного явища і здійснюються з допомо¬гою математичних прийомів (рівнянь, нерівностей, таблиць, графі¬ків). Моделювання може будуватися за функціональним та кореля¬ційним зв'язком. Економіко-математичне моделювання дає змогу перейти в плануванні від середніх величин до оптимальних варіан¬тів. Підвищення рівня наукової обгрунтованості планування потре¬бує розробки кількох варіантів планів виходячи з різних умов та шляхів розвитку підприємства з наступним вибором оптимального варіанта фінансового плану.
У фінансовому плануванні використовується балансовий метод. Його зміст полягає в тім, що не тільки балансуються підсумкові по¬казники доходів і витрат, а для кожної статті витрат зазначаються конкретні джерела покриття. При цьому використовуються різні способи: нормативний, розрахунково-аналітичний, оптимізації пла¬нових рішень, економіко-математичного моделювання.
Суть нормативного способу фінансового планування полягає в тім, Що на основі встановлених фінансових норм та техніко-економічних нормативів розраховується потреба господарського суб'єкта у фінансо¬вих ресурсах та визначаються джерела цих ресурсів. Згаданими норма-швами с ставки податків, ставки тарифів, зборів та внесків, норми амортизаційних відрахувань, норми оборотних коштів. Норми та нор¬мативи бувають галузевими, регіональними та індивідуальними.
За використання розрахунково-аналітичного методу планові показ¬ники розраховуються на підставі аналізу фактичних фінансових показ¬ників, які беруться за базу, та індексів їх зміни в плановому періоді.
Оптимізація планових рішень полягає в розробці варіантів пла¬нових розрахунків для того, щоб вибрати з них найоптимальніший. Відтак можуть використовуватися різні критерії вибору:
• максимум прибутку (доходу) на грошову одиницю вкладеного
капіталу;
• максимум збереження фінансових ресурсів, тобто мінімум фі¬нансових витрат;
• мінімум поточних витрат;
• мінімум вкладення капіталу за максимально ефективного ре¬зультату;
• максимум абсолютної суми одержаного прибутку.
Фінансове планування (крім уже згадуваних способів розрахунків) потребує широкого використання економіко-математичного моде¬лювання. Цей спосіб уможливлює знайдення кількісного вираження взаємозв'язків між фінансовими показниками та факторами, які їх визначають. Економіко-математична модель - це точний матема¬тичний опис факторів, які характеризують структуру та закономір¬ності зміни даного економічного явища і здійснюються з допомо¬гою математичних прийомів (рівнянь, нерівностей, таблиць, графі¬ків). Моделювання може будуватися за функціональним та кореля¬ційним зв'язком. Економіко-математичне моделювання дає змогу перейти в плануванні від середніх величин до оптимальних варіан¬тів. Підвищення рівня наукової обгрунтованості планування потре¬бує розробки кількох варіантів планів виходячи з різних умов та шляхів розвитку підприємства з наступним вибором оптимального варіанта фінансового плану.