| Назва: | Фінансова стратегія підприємств, зміст, завдання та методи фінансового планування |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 8,61 KB |
| Скачувань: | 142 |
Основою фінансового прогнозування є узагальнення та аналіз наявної інформації з наступним моделюванням і врахуванням факторів можливих варіантів розвитку ситуації та фінансових показни¬ків. Методи та способи прогнозування мають бути достатньо дина¬мічними для того, щоб своєчасно врахувати ці зміни.
Результатом перспективного фінансового планування є розробка трьох основних документів:
- прогноз звіту про прибутки та збитки;
- прогноз руху грошових коштів;
- прогноз балансу активів та пасивів підприємства. Успіх фінансової стратегії підприємства гарантується, коли фі¬нансові стратегічні цілі відповідають реальним економічним та фі¬нансовим можливостям підприємства, коли чітко централізовано фінансове керівництво, а методи його є гнучкими та адекватними змінам фінансово-економічної ситуації.
ЗМІСТ, ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ
Планування було прерогативою командно-адміністративної сис¬теми. Головна мета фінансового плану підприємства полягала у ви¬явленні невикористаних ресурсів і визначенні суми платежів у бюд¬жет, величина якої відповідала перевищенню доходів підприємства над його витратами. Сума та рівень витрат суворо нормувались. Над¬мірна централізація фінансів за планово-директивної економіки послаб¬лювала економічні стимули для розширення виробництва. Це негатив¬но позначалось на результатах фінансово-господарської діяльності під¬приємств. Державні дотації в багатьох галузях сягали значних розмірів, оскільки ці галузі були збитковими або малорентабельними.
Міністерства, які вважали підприємства своєю власністю, займа¬лися перерозподілом їхніх доходів та прибутків. Значна частина прибутку й тимчасово вільних коштів ефективно працюючих під¬приємств вилучалась для фінансування державних видатків та на покриття витрат збиткових підприємств галузі.
За ринкової економіки значно підвищується матеріальна відпові¬дальність керівника підприємства за його фінансовий стан. Саме тому зросла важливість перспективного, поточного та оперативного фінансового планування для забезпечення стійкого фінансового стану та підвищення рентабельності підприємств.
Фінансове планування є необхідним для фінансового забезпечення розширення кругообороту виробничих фондів, досягнення високої ре¬зультативності виробничо-господарської діяльності, створення умов, які забезпечили б платоспроможність та фінансову стійкість підприємс¬тва. Ринок висуває високі вимоги до якості фінансового планування, оскільки нині за негативні наслідки своєї діяльності відповідальність нестиме само підприємство. За нездатності врахувати несприятливу ринкову кон'юнктуру підприємство стає банкрутом і підлягає ліквідації з відповідними негативними наслідками для засновників.
Сьогодні фінансове планування потребує переведення на нові прин¬ципи організації. Його зміст та форми мають бути суттєво змінені у зв'язку з новими економічними умовами та соціальними орієнтаціями.
За адміністративної економіки фінансове планування базувалось на директивних планових показниках виробничого та соціального розвит¬ку підприємства. Нині ця база перестала існувати, оскільки підприємст¬ва вже не одержують директивних вказівок «зверху». Державне замов¬лення, яке збереглося, утратило своє колишнє директивне значення і розглядається підприємством лише як одна з можливих сфер реалізації продукції. Відтак фінансове планування має орієнтуватися на ринкову кон'юнктуру, ураховувати ймовірність настання певних подій і одноча¬сно розробляти моделі поведінки підприємства за зміни ситуації з мате¬ріальними, трудовими та фінансовими ресурсами.
Фінансове планування - це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового викорис¬тання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підпри¬ємства у плановому періоді. Метою фінансового планування є забезпе¬чення господарської діяльності необхідними джерелами фінансування.
Отже, основними завданнями фінансового планування на підпри¬ємстві є:
• забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхід¬ними фінансовими ресурсами;
• установлення раціональних фінансових відносин із суб'єктами господарювання, банками, страховими компаніями тощо;
• визначення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінка ра¬ціональності його використання;
• виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку за ра¬хунок раціонального використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів;
• здійснення контролю за утворенням та використанням платіж¬них засобів. Фінансове планування дає змогу розв 'язати такі конкретні питання:
які грошові кошти може мати підприємство в своєму розпоря¬дженні;
які джерела їх надходження;
чи достатньо засобів для виконання накреслених завдань;
яка частина коштів має бути перерахована в бюджет, позабю¬джетні фонди, банкам та іншим кредиторам;
як повинен здійснюватися розподіл прибутку на підприємстві;
Результатом перспективного фінансового планування є розробка трьох основних документів:
- прогноз звіту про прибутки та збитки;
- прогноз руху грошових коштів;
- прогноз балансу активів та пасивів підприємства. Успіх фінансової стратегії підприємства гарантується, коли фі¬нансові стратегічні цілі відповідають реальним економічним та фі¬нансовим можливостям підприємства, коли чітко централізовано фінансове керівництво, а методи його є гнучкими та адекватними змінам фінансово-економічної ситуації.
ЗМІСТ, ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ
Планування було прерогативою командно-адміністративної сис¬теми. Головна мета фінансового плану підприємства полягала у ви¬явленні невикористаних ресурсів і визначенні суми платежів у бюд¬жет, величина якої відповідала перевищенню доходів підприємства над його витратами. Сума та рівень витрат суворо нормувались. Над¬мірна централізація фінансів за планово-директивної економіки послаб¬лювала економічні стимули для розширення виробництва. Це негатив¬но позначалось на результатах фінансово-господарської діяльності під¬приємств. Державні дотації в багатьох галузях сягали значних розмірів, оскільки ці галузі були збитковими або малорентабельними.
Міністерства, які вважали підприємства своєю власністю, займа¬лися перерозподілом їхніх доходів та прибутків. Значна частина прибутку й тимчасово вільних коштів ефективно працюючих під¬приємств вилучалась для фінансування державних видатків та на покриття витрат збиткових підприємств галузі.
За ринкової економіки значно підвищується матеріальна відпові¬дальність керівника підприємства за його фінансовий стан. Саме тому зросла важливість перспективного, поточного та оперативного фінансового планування для забезпечення стійкого фінансового стану та підвищення рентабельності підприємств.
Фінансове планування є необхідним для фінансового забезпечення розширення кругообороту виробничих фондів, досягнення високої ре¬зультативності виробничо-господарської діяльності, створення умов, які забезпечили б платоспроможність та фінансову стійкість підприємс¬тва. Ринок висуває високі вимоги до якості фінансового планування, оскільки нині за негативні наслідки своєї діяльності відповідальність нестиме само підприємство. За нездатності врахувати несприятливу ринкову кон'юнктуру підприємство стає банкрутом і підлягає ліквідації з відповідними негативними наслідками для засновників.
Сьогодні фінансове планування потребує переведення на нові прин¬ципи організації. Його зміст та форми мають бути суттєво змінені у зв'язку з новими економічними умовами та соціальними орієнтаціями.
За адміністративної економіки фінансове планування базувалось на директивних планових показниках виробничого та соціального розвит¬ку підприємства. Нині ця база перестала існувати, оскільки підприємст¬ва вже не одержують директивних вказівок «зверху». Державне замов¬лення, яке збереглося, утратило своє колишнє директивне значення і розглядається підприємством лише як одна з можливих сфер реалізації продукції. Відтак фінансове планування має орієнтуватися на ринкову кон'юнктуру, ураховувати ймовірність настання певних подій і одноча¬сно розробляти моделі поведінки підприємства за зміни ситуації з мате¬ріальними, трудовими та фінансовими ресурсами.
Фінансове планування - це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового викорис¬тання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підпри¬ємства у плановому періоді. Метою фінансового планування є забезпе¬чення господарської діяльності необхідними джерелами фінансування.
Отже, основними завданнями фінансового планування на підпри¬ємстві є:
• забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхід¬ними фінансовими ресурсами;
• установлення раціональних фінансових відносин із суб'єктами господарювання, банками, страховими компаніями тощо;
• визначення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінка ра¬ціональності його використання;
• виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку за ра¬хунок раціонального використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів;
• здійснення контролю за утворенням та використанням платіж¬них засобів. Фінансове планування дає змогу розв 'язати такі конкретні питання:
які грошові кошти може мати підприємство в своєму розпоря¬дженні;
які джерела їх надходження;
чи достатньо засобів для виконання накреслених завдань;
яка частина коштів має бути перерахована в бюджет, позабю¬джетні фонди, банкам та іншим кредиторам;
як повинен здійснюватися розподіл прибутку на підприємстві;