| Назва: | Натуральне господарство; функції грошей; ринок |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 21,19 KB |
| Скачувань: | 35 |
Серед рис, які розкривають економічну природу натурального господарства, в першу чергу слід визначити слабо виражений поділ праці. Це проявляється в обмеженості галузей господарства, видів виробничої діяльності, спеціалізації виробників. У такому господарстві економічні відносини виступають у відкритій формі. Економічні відносини між людьми виступають такими, якими вони є в реальному житті, не затушовуючись якимись іншими формами. Це друга характерна риса, яка розкриває економічну суть натурального господарства. Остання риса натурального господарства характеризується слабо вираженим суспільним характером виробництва. Отже, в натуральному господарстві суспільний характер праці, завдяки його замкненості, проявляється досить невиразно.
В усіх сучасних розвинутих країнах домінує товарна форма суспільного виробництва, витісняючи натуральну, яка подекуди збереглася у дуже незначній кількості. Водночас зростає роль безпосередньо суспільної форми. Навіть у слаборозвинутих країнах країнах Азії, Африки та Латинської Америки, де ще переважає натуральна економіка, поширюється товарне виробництво, що засвідчує його високу адаптивну здатність. Але в перспективі його змінить досконаліша форма виробництва - безпосередньо суспільна.
Формуючи ринкову економіку в Україні, необхідно йти не шляхом формування ринкової економіки капіталістичного типу, а створювати ринкову економіку соціального типу, що забезпечить просування вперед, а не повернення в епоху натурального господарства.
2. Сутність і функції грошей.
Сутність грошей розкривається через розвиток обміну товарів, розгортання суперечності між суспільною та приватною, конкретною і абстрактною працею, що призводить до виділення із загального товарного обороту одного з товарів, який виконує функції грошей.
Гроші можуть виконувати функцію загального еквівалента тому, що самі за своєю природою є товаром, втілюють у собі абстрактну людську працю, є вартістю. На початкових сходинах розвитку товарного господарства, коли одна община від разу до разу обмінювала свій продукт праці на продукт праці іншої община, роль еквівалента виконували різні товари.
Економісти довгий час не могли вирішити проблему сутності грошей. З приводу цього відомий англійський політик У.Гладтсон сказав, що навіть кохання не зробило стількох людей дурнями, як спроби розібратися в тому, що таке гроші. Одні економісти стверджували , що гроші – результат угоди, свідомої домовленості між людьми. Інші доводили, що гроші «впроваджуються» державою в якості інструменту для виміру цін товару. Треті вважали, що золото й срібло є грішми за своєю природою, незалежно від характеру суспільних відносин. Четверті взагалі не вбачали різниці між товаром та грішми. Проте, жодна з цих теорій не давала дійсного наукового з'ясування природи грошей як економічної категорії. В дійсності ж гроші не є результатом суб'єктивних дій людей, державних органів. Вони виникли в процесі об'єктивного багатовікового розвитку форми прояву – мінової вартості.
З розвитком суспільного поділу праці, коли вироблялося все більше продуктів праці для обміну, розширювався сам обмін, який ставав регулярнішим, з'явилась можливість обмінювати один товар на інші товари.
Подальший розвиток суспільного поділу праці, розвиток товарного виробництва призвели до того, що з усього товарного світу виділився один товар, який став загальним еквівалентом в обміні. Таким загальним еквівалентом спочатку були різні товари, У одних народів це були черепашки, у других – худоба, а у третіх – дорогоцінні метали. І лише на наступних етапах це стало золото.
Усе це дає підставу, що гроші – це передусім товар, який виконує функцію загального еквівалента. Тривалий час грошова система була біметалічною, так що роль загального еквівалента виконували і срібло, і золото.
Поступово відбувся загальний перехід до монометалічної грошової системи, коли золото почало виступати в ролі загального еквівалента.
Виникнення та розвиток грошей означали, що створені умови для швидкого зростання товарного виробництва, розширення ринку. Існування грошей означало, що створено умови для широкого розвитку обміну. Отже, цей товар має властивості загального обміну. Якщо раніше власник товару, який мав певний продукт праці, повинен був знайти собі товар, який йому потрібно виміняти, і такого власника товару, який хотів би саме такого обміну, то тепер будь-який товар обмінювався на гроші, а за отримані гроші Людина могла купити будь-який необхідний їй товар .Роздвоєння товару на товар та гроші означає, що його внутрішня суперечність між споживчою вартістю та вартістю дістала зовнішнє вираження у формі роздвоєння всього товарного світу на дві протилежні частини. Обмінюючи свій товар, свою споживчу вартість на гроші, власник товару отримує еквівалент втіленої в його товарі вартості. Вона виступає у формі певної кількості грошей , що створює безперешкодні можливості для обміну грошей на необхідні споживні вартості – товари.
В усіх сучасних розвинутих країнах домінує товарна форма суспільного виробництва, витісняючи натуральну, яка подекуди збереглася у дуже незначній кількості. Водночас зростає роль безпосередньо суспільної форми. Навіть у слаборозвинутих країнах країнах Азії, Африки та Латинської Америки, де ще переважає натуральна економіка, поширюється товарне виробництво, що засвідчує його високу адаптивну здатність. Але в перспективі його змінить досконаліша форма виробництва - безпосередньо суспільна.
Формуючи ринкову економіку в Україні, необхідно йти не шляхом формування ринкової економіки капіталістичного типу, а створювати ринкову економіку соціального типу, що забезпечить просування вперед, а не повернення в епоху натурального господарства.
2. Сутність і функції грошей.
Сутність грошей розкривається через розвиток обміну товарів, розгортання суперечності між суспільною та приватною, конкретною і абстрактною працею, що призводить до виділення із загального товарного обороту одного з товарів, який виконує функції грошей.
Гроші можуть виконувати функцію загального еквівалента тому, що самі за своєю природою є товаром, втілюють у собі абстрактну людську працю, є вартістю. На початкових сходинах розвитку товарного господарства, коли одна община від разу до разу обмінювала свій продукт праці на продукт праці іншої община, роль еквівалента виконували різні товари.
Економісти довгий час не могли вирішити проблему сутності грошей. З приводу цього відомий англійський політик У.Гладтсон сказав, що навіть кохання не зробило стількох людей дурнями, як спроби розібратися в тому, що таке гроші. Одні економісти стверджували , що гроші – результат угоди, свідомої домовленості між людьми. Інші доводили, що гроші «впроваджуються» державою в якості інструменту для виміру цін товару. Треті вважали, що золото й срібло є грішми за своєю природою, незалежно від характеру суспільних відносин. Четверті взагалі не вбачали різниці між товаром та грішми. Проте, жодна з цих теорій не давала дійсного наукового з'ясування природи грошей як економічної категорії. В дійсності ж гроші не є результатом суб'єктивних дій людей, державних органів. Вони виникли в процесі об'єктивного багатовікового розвитку форми прояву – мінової вартості.
З розвитком суспільного поділу праці, коли вироблялося все більше продуктів праці для обміну, розширювався сам обмін, який ставав регулярнішим, з'явилась можливість обмінювати один товар на інші товари.
Подальший розвиток суспільного поділу праці, розвиток товарного виробництва призвели до того, що з усього товарного світу виділився один товар, який став загальним еквівалентом в обміні. Таким загальним еквівалентом спочатку були різні товари, У одних народів це були черепашки, у других – худоба, а у третіх – дорогоцінні метали. І лише на наступних етапах це стало золото.
Усе це дає підставу, що гроші – це передусім товар, який виконує функцію загального еквівалента. Тривалий час грошова система була біметалічною, так що роль загального еквівалента виконували і срібло, і золото.
Поступово відбувся загальний перехід до монометалічної грошової системи, коли золото почало виступати в ролі загального еквівалента.
Виникнення та розвиток грошей означали, що створені умови для швидкого зростання товарного виробництва, розширення ринку. Існування грошей означало, що створено умови для широкого розвитку обміну. Отже, цей товар має властивості загального обміну. Якщо раніше власник товару, який мав певний продукт праці, повинен був знайти собі товар, який йому потрібно виміняти, і такого власника товару, який хотів би саме такого обміну, то тепер будь-який товар обмінювався на гроші, а за отримані гроші Людина могла купити будь-який необхідний їй товар .Роздвоєння товару на товар та гроші означає, що його внутрішня суперечність між споживчою вартістю та вартістю дістала зовнішнє вираження у формі роздвоєння всього товарного світу на дві протилежні частини. Обмінюючи свій товар, свою споживчу вартість на гроші, власник товару отримує еквівалент втіленої в його товарі вартості. Вона виступає у формі певної кількості грошей , що створює безперешкодні можливості для обміну грошей на необхідні споживні вартості – товари.