| Назва: | Безробіття та його форми, причини та наслідки безробіття |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 26,28 KB |
| Скачувань: | 272 |
і пов'язане з цим обмеження попиту на працю.
Сезонне безробіття обумовлене сезонними коливаннями в обсягах виробництва у певних галузях (сільське господарство, риболовля, туристичне обслуговування тощо). Технологічне безробіття викликається впровадженням у виробництво нових “безлюдних” технологій. Ці форми складають вимушене, або надлишкове безробіття.
Однак характеристика форм безробіття буде неповною, якщо не згадати про приховане безробіття. Воно виникає тоді, коли існує часткова зайнятість, тобто працівники працюють неповний робочий день (тиждень, місяць, рік) без збереження заробітної плати. Такі люди є частково безробітними, хоча й входять до категорії зайнятих. Приховане безробіття, яке розповсюджене досить широко, не дає змоги точно визначити рівень безробіття, адже частково безробітних удвічі-утричі більше, ніж повністю безробітних.
Рівень безробіття визначається за такою формулою.
Рівень безробіття = х 100
До складу робочої сили включають усіх працюючих і безробітних, які активно шукають роботу (без дітей до 16 років*6, учнів, студентів, інвалідів, пенсіонерів, домогосподарок, ув’язнених, недієздатних тощо). Слід підкреслити, що до складу робочої сили не включають тих безробітних, які втратили надію знайти роботу, а тому перестали її шукати, чи тих, хто взагалі не бажає працювати*7. Це відповідно значно занижує офіційний рівень безробіття.
Важливе значення має обчислення природного рівня безробіття:
Природне безробіття
Природний рівень безробіття = х 100
Обсяг робочої сили
Цей рівень обчислюється для визначення обсягу втраченого для суспільства внутрішнього продукту у зв’язку з безробіттям. Економісти визначають цей втрачений продукт як відставання обсягу ВВП, яке показує на скільки фактичний обсяг ВВП(ВНП) менший від потенційного ВВП (ВНП).
Неповна зайнятість – біда для економіки, вона є однією з причин макроекономічної нестабільності. Тому держава намагається в рамках антициклічного регулювання досягти рівня повної зайнятості, яка б відповідала пропорціям макроекономічної динаміки. Таке регулювання здійснюється через біржу праці (національну службу зайнятості) в рамках насамперед кейнсіанської макроекономічної моделі.
2.Напрями основних потоків праці та їх зв’язок із видами безробіття
Безробіття, так само як і інфляцію, ми розглядаємо як явище, що засвідчує порушення рівноваги, тобто як результат певних макроекономічних коливань. Щоправда, як буде показано далі, не всяке безробіття є порушенням або відхиленням від норми. Оскільки воно спостерігається в усіх країнах ринкової економіки і в різні часи, то його можна певною мірою також вважати своєрідною нормою.
Чому безробіття є макроекономічним явищем? Для тлумачення наводять, як правило, два аргументи.
Перш за все наявність безробіття є свідченням недовикористання ресурсів суспільства, а отже, і чинником, що діє в бік зменшення ВНП, сукупної пропозиції.
По-друге, безробіття - це, окрім усього, певна кількість людей із меншою платоспроможністю, що спричиняє зменшення сукупного попиту. Отже, безробіття впливає на макрорівновагу з двох боків: і з боку попиту, і з боку пропозиції.
Досвід засвідчує: певний відсоток безробіття існує завжди. Покладаючись на цей безперечний факт, можна висловити припущення, що певний рівень безробіття є нормою, певною мірою природним явищем. Щоб зрозуміти природність певної норми безробіття, слід розглянути основні потоки на ринку праці:
НЕПРАЦЕЗДАТНІ
Пояснення до схеми:
1. Ця досить спрощена схема потоків на ринку робочої сили ілюструє пряме та опосередковане (непрацездатними) перетворення працюючих на безробітних, і навпаки.
2. Загальна кількість безробітних формується чотирма потоками:
а) працівниками, що втратили роботу внаслідок структурної перебудови виробництва або його скорочення у період кризи;
б) працівниками, що залишили роботу добровільно;
в) тими, що раніше не працювали і вперше з’являються на ринку праці у пошуках роботи;
г) тими, що колись мали роботу і з’являються на ринку праці повторно.
3.Причини безробіття
Економічна наука неодноразова зробила спроби з’ясувати причини безробіття. Одну з таких перших спроб було зроблено французьким економістом Ж.Б.Сеєм. Ринок праці він розглядав на основі попиту та пропозиції. Графічно ринок праці Ж.Б.Сея можна побачити на графіку №1, який ми розглядали в питанні “Неповна зайнятість”
Сезонне безробіття обумовлене сезонними коливаннями в обсягах виробництва у певних галузях (сільське господарство, риболовля, туристичне обслуговування тощо). Технологічне безробіття викликається впровадженням у виробництво нових “безлюдних” технологій. Ці форми складають вимушене, або надлишкове безробіття.
Однак характеристика форм безробіття буде неповною, якщо не згадати про приховане безробіття. Воно виникає тоді, коли існує часткова зайнятість, тобто працівники працюють неповний робочий день (тиждень, місяць, рік) без збереження заробітної плати. Такі люди є частково безробітними, хоча й входять до категорії зайнятих. Приховане безробіття, яке розповсюджене досить широко, не дає змоги точно визначити рівень безробіття, адже частково безробітних удвічі-утричі більше, ніж повністю безробітних.
Рівень безробіття визначається за такою формулою.
Рівень безробіття = х 100
До складу робочої сили включають усіх працюючих і безробітних, які активно шукають роботу (без дітей до 16 років*6, учнів, студентів, інвалідів, пенсіонерів, домогосподарок, ув’язнених, недієздатних тощо). Слід підкреслити, що до складу робочої сили не включають тих безробітних, які втратили надію знайти роботу, а тому перестали її шукати, чи тих, хто взагалі не бажає працювати*7. Це відповідно значно занижує офіційний рівень безробіття.
Важливе значення має обчислення природного рівня безробіття:
Природне безробіття
Природний рівень безробіття = х 100
Обсяг робочої сили
Цей рівень обчислюється для визначення обсягу втраченого для суспільства внутрішнього продукту у зв’язку з безробіттям. Економісти визначають цей втрачений продукт як відставання обсягу ВВП, яке показує на скільки фактичний обсяг ВВП(ВНП) менший від потенційного ВВП (ВНП).
Неповна зайнятість – біда для економіки, вона є однією з причин макроекономічної нестабільності. Тому держава намагається в рамках антициклічного регулювання досягти рівня повної зайнятості, яка б відповідала пропорціям макроекономічної динаміки. Таке регулювання здійснюється через біржу праці (національну службу зайнятості) в рамках насамперед кейнсіанської макроекономічної моделі.
2.Напрями основних потоків праці та їх зв’язок із видами безробіття
Безробіття, так само як і інфляцію, ми розглядаємо як явище, що засвідчує порушення рівноваги, тобто як результат певних макроекономічних коливань. Щоправда, як буде показано далі, не всяке безробіття є порушенням або відхиленням від норми. Оскільки воно спостерігається в усіх країнах ринкової економіки і в різні часи, то його можна певною мірою також вважати своєрідною нормою.
Чому безробіття є макроекономічним явищем? Для тлумачення наводять, як правило, два аргументи.
Перш за все наявність безробіття є свідченням недовикористання ресурсів суспільства, а отже, і чинником, що діє в бік зменшення ВНП, сукупної пропозиції.
По-друге, безробіття - це, окрім усього, певна кількість людей із меншою платоспроможністю, що спричиняє зменшення сукупного попиту. Отже, безробіття впливає на макрорівновагу з двох боків: і з боку попиту, і з боку пропозиції.
Досвід засвідчує: певний відсоток безробіття існує завжди. Покладаючись на цей безперечний факт, можна висловити припущення, що певний рівень безробіття є нормою, певною мірою природним явищем. Щоб зрозуміти природність певної норми безробіття, слід розглянути основні потоки на ринку праці:
НЕПРАЦЕЗДАТНІ
Пояснення до схеми:
1. Ця досить спрощена схема потоків на ринку робочої сили ілюструє пряме та опосередковане (непрацездатними) перетворення працюючих на безробітних, і навпаки.
2. Загальна кількість безробітних формується чотирма потоками:
а) працівниками, що втратили роботу внаслідок структурної перебудови виробництва або його скорочення у період кризи;
б) працівниками, що залишили роботу добровільно;
в) тими, що раніше не працювали і вперше з’являються на ринку праці у пошуках роботи;
г) тими, що колись мали роботу і з’являються на ринку праці повторно.
3.Причини безробіття
Економічна наука неодноразова зробила спроби з’ясувати причини безробіття. Одну з таких перших спроб було зроблено французьким економістом Ж.Б.Сеєм. Ринок праці він розглядав на основі попиту та пропозиції. Графічно ринок праці Ж.Б.Сея можна побачити на графіку №1, який ми розглядали в питанні “Неповна зайнятість”