| Назва: | Виникнення та основні етапи розвитку міжнародного кооперативного руху |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 19,75 KB |
| Скачувань: | 100 |
ІІ конгрес Міжнародного кооперативного альянсу відбувся 28 жовтня 1896 р. в Парижі. Він прийняв Статут МКА. В цьому до¬кументі сформулювали цілі, принципи та методи діяльності Аль¬янсу: форми й порядок зв'язків з національними організаціями, терміни скликання конгресів Альянсу, норми представництва в його центральних органах, розміри членських внесків, характер діяльності Центрального комітету Альянсу та його бюро.
ІІ конгрес обрав Центральний комітет у складі 37 осіб і Бюро (адміністрацію) на чолі з директором, затвердив прапор і робочу мову Альянсу, рекомендував оголосити в усіх країнах один день у році днем кооперації. В деяких країнах почали проводити дні й тижні кооперації. Особливо активізувалися такі заходи на по¬чатку 20-х років в Англії, Франції й деяких інших країнах задля залучення до кооперативів нових членів. Засобом досягнення пос¬тавленої мети були мітинги, вечори, процесії тощо. Успіх таких заходів помітила світова кооперативна громадськість. Це спону¬кало МКА в квітні 1923 р. ухвалити постанову про Міжнародний день кооперації. Від 1923 р., щорічно в першу суботу липня святкується Міжнародний день кооперації. З часом Міжнародний день кооперації почав проводитися практично в усіх країнах і пе¬ретворився на всесвітнє свято кооператорів. У цей день коопера¬тори земної кулі здійснюють різні масові заходи, демонструють свою волю до боротьби за краще життя, демократію й соціальний прогрес, підводять підсумки діяльності кооперативних організацій і визначають завдання їх подальшого розвитку. Кооператори про-пагують свій рух серед населення. В газетах і журналах, на ра¬діо й телебаченні публікуються й передаються матеріали про ді¬яльність кооперації в країні та про міжнародний кооперативий рух, влаштовуються ярмарки, виставки, урочисто відкривають¬ся нові кооперативи, відбуваються посвяти молоді в кооператори, доповіді, лекції, концерти, спортивні змагання, народні гуляння тощо.
III конгрес МКА проходив у 1897р. в Делорті (Голландія). Конгрес ухвалив резолюцію, в якій закликав усіх членів МКА ор¬ганізувати в кожній країні зовнішньоторговельні кооперативні об'¬єднання, які повинні підтримувати зв'язки з бюро (адміністраці¬єю) штаб-квартири Альянсу в Лондоні
В 1900 р. в Парижі проходив IV конгрес МКА, на якому від¬бувся розкол у кооперативному рухові: в ньому виділилися дві течії. Першу очолювали бельгійські кооператори-соціалісти (Е. Ансель, Л. Бертран), другу — представники Німської науко¬вої школи кооперації Франції (Шарль Жід і де Буав). На наступ¬них конгресах суперечка між цими течіями посилювалася, особ¬ливо загострилася вона в 1921 р., після X конгресу МКА в Базелі. Тоді було визнано представництво російської Центроспілки в МКА. Конгреси відігравали й відіграють важливу роль у консо¬лідації міжнародного кооперативного руху. Перед першою світо¬вою війною відбулося дев'ять конгресів МКА. В 1914 р., коли по¬чалася перша світова війна, діяльність Альянсу припинилася. Тільки через 8 років, після тривалого підготовчого періоду, в Ба¬зелі (Швейцарія) було скликано відомий X конгрес МКА.
В 20-30-х роках фашисти Італії, Угорщини, Болгарії, Австрії й Німеччини проводили політику ліквідації кооперативів, якими керували комуністи, соціалісти й безпартійні демократи. Керів¬ництво МКА засудило антикооперативні дії фашистів. Коопера¬тори закликали докерів відмовитися розвантажувати італійські кораблі. Але матеріальний і моральний тиск на режим Муссоліні не мав успіху. Лігу кооператорів Італії методично руйнували фа¬шисти. Якщо в 1921 р. в Італії було 8 тис. кооперативів різних ви¬дів, то в 1924р. їх залишилася лише половина, а в 1925р. — близько 1000. 11 листопада 1921 р. було розпущено Національну лігу кооператорів Італії. Протест МКА і 25 національних органі¬зацій проти цієї акції ні до чого не привів. Тема боротьби з фа¬шизмом стала домінуючою на XIV конгресі МКА в Лондоні в 1934 р. В 1937 р., на XV конгресі МКА в Парижі, в зв'язку з фа¬шистським путчем в Іспанії Альянс знову розглядав питання про ставлення кооперативного руху до фашизму. МКА звернувся до кооператорів світу із закликом надати матеріальну й моральну підтримку кооператорам Іспанії, іспанському народові. Протягом короткого терміну Національній федерації кооперативів Іспанії було зібрано й перераховано понад 10 тис. фунтів стерлінгів. Між¬народний кооперативний рух у 20-30-х роках вніс великий вклад у боротьбу проти фашизму.
Друга світова війна перервала розвиток міжнародних коопе¬ративних зв'язків. Замість 1940 р., черговий конгрес МКА відбув¬ся лише в 1946 р. В повоєнні роки конгреси скликалися регулярно й розглядали різноманітні питання політичного, економічного, гос¬подарського, соціального характеру.
В 1966 р., на XXIII конгресі МКА, що відбувся в Відні, виробили нові принципи МКА. Цей конгрес анулював принцип полі¬тичного нейтралітету в кооперативному рухові. Ухвалені принци¬пи МКА сформулювали так:
ІІ конгрес обрав Центральний комітет у складі 37 осіб і Бюро (адміністрацію) на чолі з директором, затвердив прапор і робочу мову Альянсу, рекомендував оголосити в усіх країнах один день у році днем кооперації. В деяких країнах почали проводити дні й тижні кооперації. Особливо активізувалися такі заходи на по¬чатку 20-х років в Англії, Франції й деяких інших країнах задля залучення до кооперативів нових членів. Засобом досягнення пос¬тавленої мети були мітинги, вечори, процесії тощо. Успіх таких заходів помітила світова кооперативна громадськість. Це спону¬кало МКА в квітні 1923 р. ухвалити постанову про Міжнародний день кооперації. Від 1923 р., щорічно в першу суботу липня святкується Міжнародний день кооперації. З часом Міжнародний день кооперації почав проводитися практично в усіх країнах і пе¬ретворився на всесвітнє свято кооператорів. У цей день коопера¬тори земної кулі здійснюють різні масові заходи, демонструють свою волю до боротьби за краще життя, демократію й соціальний прогрес, підводять підсумки діяльності кооперативних організацій і визначають завдання їх подальшого розвитку. Кооператори про-пагують свій рух серед населення. В газетах і журналах, на ра¬діо й телебаченні публікуються й передаються матеріали про ді¬яльність кооперації в країні та про міжнародний кооперативий рух, влаштовуються ярмарки, виставки, урочисто відкривають¬ся нові кооперативи, відбуваються посвяти молоді в кооператори, доповіді, лекції, концерти, спортивні змагання, народні гуляння тощо.
III конгрес МКА проходив у 1897р. в Делорті (Голландія). Конгрес ухвалив резолюцію, в якій закликав усіх членів МКА ор¬ганізувати в кожній країні зовнішньоторговельні кооперативні об'¬єднання, які повинні підтримувати зв'язки з бюро (адміністраці¬єю) штаб-квартири Альянсу в Лондоні
В 1900 р. в Парижі проходив IV конгрес МКА, на якому від¬бувся розкол у кооперативному рухові: в ньому виділилися дві течії. Першу очолювали бельгійські кооператори-соціалісти (Е. Ансель, Л. Бертран), другу — представники Німської науко¬вої школи кооперації Франції (Шарль Жід і де Буав). На наступ¬них конгресах суперечка між цими течіями посилювалася, особ¬ливо загострилася вона в 1921 р., після X конгресу МКА в Базелі. Тоді було визнано представництво російської Центроспілки в МКА. Конгреси відігравали й відіграють важливу роль у консо¬лідації міжнародного кооперативного руху. Перед першою світо¬вою війною відбулося дев'ять конгресів МКА. В 1914 р., коли по¬чалася перша світова війна, діяльність Альянсу припинилася. Тільки через 8 років, після тривалого підготовчого періоду, в Ба¬зелі (Швейцарія) було скликано відомий X конгрес МКА.
В 20-30-х роках фашисти Італії, Угорщини, Болгарії, Австрії й Німеччини проводили політику ліквідації кооперативів, якими керували комуністи, соціалісти й безпартійні демократи. Керів¬ництво МКА засудило антикооперативні дії фашистів. Коопера¬тори закликали докерів відмовитися розвантажувати італійські кораблі. Але матеріальний і моральний тиск на режим Муссоліні не мав успіху. Лігу кооператорів Італії методично руйнували фа¬шисти. Якщо в 1921 р. в Італії було 8 тис. кооперативів різних ви¬дів, то в 1924р. їх залишилася лише половина, а в 1925р. — близько 1000. 11 листопада 1921 р. було розпущено Національну лігу кооператорів Італії. Протест МКА і 25 національних органі¬зацій проти цієї акції ні до чого не привів. Тема боротьби з фа¬шизмом стала домінуючою на XIV конгресі МКА в Лондоні в 1934 р. В 1937 р., на XV конгресі МКА в Парижі, в зв'язку з фа¬шистським путчем в Іспанії Альянс знову розглядав питання про ставлення кооперативного руху до фашизму. МКА звернувся до кооператорів світу із закликом надати матеріальну й моральну підтримку кооператорам Іспанії, іспанському народові. Протягом короткого терміну Національній федерації кооперативів Іспанії було зібрано й перераховано понад 10 тис. фунтів стерлінгів. Між¬народний кооперативний рух у 20-30-х роках вніс великий вклад у боротьбу проти фашизму.
Друга світова війна перервала розвиток міжнародних коопе¬ративних зв'язків. Замість 1940 р., черговий конгрес МКА відбув¬ся лише в 1946 р. В повоєнні роки конгреси скликалися регулярно й розглядали різноманітні питання політичного, економічного, гос¬подарського, соціального характеру.
В 1966 р., на XXIII конгресі МКА, що відбувся в Відні, виробили нові принципи МКА. Цей конгрес анулював принцип полі¬тичного нейтралітету в кооперативному рухові. Ухвалені принци¬пи МКА сформулювали так: