1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Особливої актуальності на сьогодні набуває порівняння податків з державним митом, що пов'язано зі значними змінами, які відбуваються у податковому законодавстві. Тема співвідношення податків лише з державним митом недостатньо досліджена, що на практиці призводить до ототожнення цих понять. Відокремлення саме державного мита від податків сприятиме більш чіткому та одноманітному застосуванню норм податкового законодавства, допоможе окреслити орієнтир при підготовці податкових законів.

Законодавство України не робить розмежування між поняттями податку, мита та зборів. Стаття 2 Закону України від 25 червня 1991 р. "Про систему оподаткування" визначає їх як обов'язкові внески в бюджети відповідних рівнів чи державні цільові фонди, які здійснюються платником в порядку та на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Відокремлення митних платежів від податків пропонують , але при цьому вони порівнюють з податками митні платежі, до яких входять державне мито та мито, де мито — це плата за перетинання кордону, а державне мито — плата за надання компетентними органами юридично значимих послуг та видачу офіційних документів.

Для досягнення поставлених цілей необхідно проаналізувати погляди науковців щодо спільних і відокремлюючих рис податків та митних платежів взагалі, а потім, спроектувавши їх на державне мито, визначити загальні та відокремлюючі ознаки у співвідношенні з податками.

Серед науковців немає єдиної думки щодо місця митних платежів у системі обов'язкових платежів.

До спільних рис митних платежів та податків належать:

1) обов'язковість сплати податків та митних платежів у відповідні бюджети та фонди, за якими вони закріплені;

2) суворе надходження їх в бюджети та фонди, за якими вони закріплені;

3) стягнення їх на основі законодавчо закріпленої форми і порядку надходження;

4) примусовий характер стягнення;

5) здійснення контролю єдиними органами Державної податкової служби;

6) без еквівалентний характер платежів.

Державне мито відрізняється від податків за такими критеріями:

1) податки характеризуються періодичністю стягування, а державне мито сплачується у визначених випадках;

2) правовою підставою до стягування державного мита є звернення у державні органи відповідної особи, а податків — необхідність вимагати від особи кошти на користь держави для задоволення потреб останньої;

3) при сплаті податку не виникає безпосередніх дій державних органів в інтересах особи, яка сплатила податок, тоді як при сплаті державного мита особа відразу отримує результат, що є для неї задовільним, отже, державному миту притаманна індивідуальна відплатність;

4) податки залежать від податкової здатності платника, а державне мито сплачується усіма за встановленими ставками у твердих сумах (іноді у відсоткових ставках), тобто державне мито сплачується частиною населення незалежно від податкової здатності платника;

5) сплата державного мита може відбутися шляхом покупки митних марок, податків — лише готівкою у відповідні бюджети;

6) суми, що надходять у бюджет від податків, прогнозуються та закріплюються у відповідній частині Бюджетного кодексу України, а суми, що надходять від державного мита можуть бути віднесені до "випадкових доходів", бо сплачуються суб'єктами при виникненні визначених обставин особистого життя (смерть родичів, розірвання шлюбу);

7) відносини зі сплати податку в більшості носять для платника примусовий характер, а платник державного мита вступає у ці відносини добровільно, оскільки сам звертається за об'єктом, що обумовлює його сплату.

Таким чином, між державним митом і податками існують відмінності, які обумовлені правовою природою цих платежів, тобто державне мито не можна віднести до податків, це різні види обов'язкових платежів. Але державному миту притаманні деякі риси податків, тому безперечно можна визначити його податковий характер. Отже, державне мито є обов'язковим платежем податкового характеру, окремим від податків.

Загальнодержавні податки встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України. Податок на нерухоме майно (нерухомість), плата (податок) за землю, податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податок на промисел, збір за спеціальне використання природних ресурсів, збір за забруднення навколишнього природного середовища на території Автономної Республіки Крим встановлюються Верховною Радою республіки в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України.

До місцевих податків віднесені податок із реклами та комунальний.

До місцевих зборів (обов'язкових платежів) віднесені:

1. Готельний збір;

2. Збір за припаркування автотранспорту;

3. Ринковий збір;

4. Збір за видачу ордера на квартиру;

5. Курортний збір;

6. Збір за участь у бігах на іподромі;

7. Збір за виграш на бігах на іподромі;

8. Збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі;

9. Збір за право використання місцевої символіки;

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11