| Назва: | Функції грошей |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 12,54 KB |
| Скачувань: | 91 |
Вартість усіх товарів відображається в грошах. Тому першою і найважливішою функцією грошей є міра вартості. Прирівнювання усіх товарів до золота у формі ціни дає якісно однаковий вираз їх вартості і створює можливість безпосереднього кількісного виміру товарів. Це можливо тому, що і на виробництво золота, і на створення товарів треба витрати суспільно необхідну працю. Оскільки на виробництво різних товарів витрачалася неоднакова кількість праці, то їхня вартість в умовах планування золотого стандарту виражалася в різних кількостях золота.
Надаючи форму ціни іншим товарам, самі гроші ціни не мають: вони не можуть у самих собі, у своїй споживній вартості виражати свою вартість. Вартість золота як грошей виражається в споживній вартості інших товарів.
Вартість товару, виражену в грошах, називають ціною. Ціна товару за умов рівності попиту і пропозиції залежить, по-перше, від вартості товару, а по-друге, від вартості золота (грошей). У випадку, коли вартість товарів залишається незмінною, а змінюється вартість золота (грошей), ціни товарів змінюються обернено пропорційно до вартості грошей – чим більша вартість золота, тим менша ціна товару, і навпаки.
У цій своїй фнкції гроші утворюють масштаб цін, тобто грошову одиницю, що містить певну вагову кількість металу і служить для виміру цін різних товарів (фунт стерлінгів – 450 гр. срібла, долар, марка, ліра, песо, франк, йєна тощо).
Гроші виконують функцію засобу обігу, коли служать засобом реалізації товарів, виступають посередником у їх обміні. Виконання грошима цієї функції розв’язує суперечнаості безпосереднього товарообміну (коли товари обмінюються без участі грошей), оскільки не потребує збігу актів купівлі-продажу ні у часі, ні в просторі, а також не потребує взаємної відповідності потреб двох власників товарів – учасників обміну.
Тепер акт продажу відділяється від акту купівлі. Це дозволяє виробнику продати свій товар сьогодні, а на виручені гроші купити товар в потрібний час; він може продати на одному ринку, а купити – на іншому. Участь грошей в обміні товарів перетворює останній в обіг товарів, поряд з яким паралельно існує обіг грошей.
Спочатку золото виконувало функцію засобу обігу в зливках, які приймалися по вазі. Щоб усунути необхідність зважування золота при кожному акті купівлі чи продажу, поступово гроші прийняли монетну форму і почали прийматися по найменуванню. Так виник золотомонетний обіг грошей. Але в процесі обігу золоті монети поступово зношувались, у них зменшувався вміст золота, і в обігу функціонували неповноцінні гроші. Тому золоті гроші були замінені паперовими, які є знаками, символами вартості.
Третя функція грошей випливає з попередньої. Вони вилучаються з обміну, і переривають свій обіг, перетворюючись на скарб, засіб нагромадження. Золото легко випадає із обігу, утворюючи скарб і зберігаючи свою вартість, і так же легко повертаються в обіг. В умовах товарного виробництва значна частина металевих грошей, що перебувають у формі скарбу, надходить в обіг, а інша – покидає його.
З виникненням кредитних відносин (продаж товару з відстрочкою платежу або надання грошей в кредит) гроші починають виконувати функцію засобу платежу (засобу сплати боргових зобов’язань).
Дана функція зумовлена реалізацією товару у кредит, потреба в якому виникає з різних умов виробництва і обігу товарів різного виду, сезонним характером виробництва і збуту. Гроші виконують функцію засобу платежу при виплаті боргових зобов’язань по кредиту, у тому числі і при виплаті заробітної плати, а також поза сферою товарного обігу.
Виконання грошима функції засобу платежу приводить зрештою до появи кредитних грошей, до яких відносять векселі, банкноти і чеки.
Розширення міжнародних економічних зв’язків, насамперед світової торгівлі, привело до появи ще однієї фнкції грошей – світові гроші. Спочатку цю функцію виконували лише повноцінні (золоті) гроші. Вони були передусім загальним міжнародним платіжним засобом. У світовій торгівлі розрахунки між країнами відбуваються через зарахування боргових зобов’язань банками. Якщо платежі перевищували її надходження, то вона вивозила на суму перевищення золото як засіб платежу. Крім того, золото у функції світових грошей було загальним купівельним засобом, коли країна оплачувала товари золотом. На світовій арені гроші скидали з себе „національні мундири” (переставали бути доларами, фунтами, марками тощо) і виступали просто як золото.
З появою паперових грошей їх функції значно звузились. Спочатку вони виконували лише дві функції – засобу обігу і засобу платежу. З демонетизацією золота ці функції дещо змінились. В економічній науці нема певної одностайності в питанні, які ж функції виконують сучасні гроші. Найчастіше виділяють такі: засіб обігу, міра вартості (при ототожнені вартості і ціни), засіб заощадження або збереження вартості (сюди відносять і сплату боргових зобов’язань).
3. Інфляція
Надаючи форму ціни іншим товарам, самі гроші ціни не мають: вони не можуть у самих собі, у своїй споживній вартості виражати свою вартість. Вартість золота як грошей виражається в споживній вартості інших товарів.
Вартість товару, виражену в грошах, називають ціною. Ціна товару за умов рівності попиту і пропозиції залежить, по-перше, від вартості товару, а по-друге, від вартості золота (грошей). У випадку, коли вартість товарів залишається незмінною, а змінюється вартість золота (грошей), ціни товарів змінюються обернено пропорційно до вартості грошей – чим більша вартість золота, тим менша ціна товару, і навпаки.
У цій своїй фнкції гроші утворюють масштаб цін, тобто грошову одиницю, що містить певну вагову кількість металу і служить для виміру цін різних товарів (фунт стерлінгів – 450 гр. срібла, долар, марка, ліра, песо, франк, йєна тощо).
Гроші виконують функцію засобу обігу, коли служать засобом реалізації товарів, виступають посередником у їх обміні. Виконання грошима цієї функції розв’язує суперечнаості безпосереднього товарообміну (коли товари обмінюються без участі грошей), оскільки не потребує збігу актів купівлі-продажу ні у часі, ні в просторі, а також не потребує взаємної відповідності потреб двох власників товарів – учасників обміну.
Тепер акт продажу відділяється від акту купівлі. Це дозволяє виробнику продати свій товар сьогодні, а на виручені гроші купити товар в потрібний час; він може продати на одному ринку, а купити – на іншому. Участь грошей в обміні товарів перетворює останній в обіг товарів, поряд з яким паралельно існує обіг грошей.
Спочатку золото виконувало функцію засобу обігу в зливках, які приймалися по вазі. Щоб усунути необхідність зважування золота при кожному акті купівлі чи продажу, поступово гроші прийняли монетну форму і почали прийматися по найменуванню. Так виник золотомонетний обіг грошей. Але в процесі обігу золоті монети поступово зношувались, у них зменшувався вміст золота, і в обігу функціонували неповноцінні гроші. Тому золоті гроші були замінені паперовими, які є знаками, символами вартості.
Третя функція грошей випливає з попередньої. Вони вилучаються з обміну, і переривають свій обіг, перетворюючись на скарб, засіб нагромадження. Золото легко випадає із обігу, утворюючи скарб і зберігаючи свою вартість, і так же легко повертаються в обіг. В умовах товарного виробництва значна частина металевих грошей, що перебувають у формі скарбу, надходить в обіг, а інша – покидає його.
З виникненням кредитних відносин (продаж товару з відстрочкою платежу або надання грошей в кредит) гроші починають виконувати функцію засобу платежу (засобу сплати боргових зобов’язань).
Дана функція зумовлена реалізацією товару у кредит, потреба в якому виникає з різних умов виробництва і обігу товарів різного виду, сезонним характером виробництва і збуту. Гроші виконують функцію засобу платежу при виплаті боргових зобов’язань по кредиту, у тому числі і при виплаті заробітної плати, а також поза сферою товарного обігу.
Виконання грошима функції засобу платежу приводить зрештою до появи кредитних грошей, до яких відносять векселі, банкноти і чеки.
Розширення міжнародних економічних зв’язків, насамперед світової торгівлі, привело до появи ще однієї фнкції грошей – світові гроші. Спочатку цю функцію виконували лише повноцінні (золоті) гроші. Вони були передусім загальним міжнародним платіжним засобом. У світовій торгівлі розрахунки між країнами відбуваються через зарахування боргових зобов’язань банками. Якщо платежі перевищували її надходження, то вона вивозила на суму перевищення золото як засіб платежу. Крім того, золото у функції світових грошей було загальним купівельним засобом, коли країна оплачувала товари золотом. На світовій арені гроші скидали з себе „національні мундири” (переставали бути доларами, фунтами, марками тощо) і виступали просто як золото.
З появою паперових грошей їх функції значно звузились. Спочатку вони виконували лише дві функції – засобу обігу і засобу платежу. З демонетизацією золота ці функції дещо змінились. В економічній науці нема певної одностайності в питанні, які ж функції виконують сучасні гроші. Найчастіше виділяють такі: засіб обігу, міра вартості (при ототожнені вартості і ціни), засіб заощадження або збереження вартості (сюди відносять і сплату боргових зобов’язань).
3. Інфляція