1 2 3 4 5 6

де Пз, Пн - відповідно продуктивність морально застарілих і нових засобів праці.

АМОРТИЗАЦІЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ

Амортизація основних фондів - це заміщення в грошовій формі зношених засобів праці поступовим перенесенням вартості на продукт (послуги), що виробляються

Знос і амортизація - поняття не тотожні. Амортизація може не збігатися з розміром зносу в окремі періоди року, оскільки основні фонди зношуються нерівномірно, а амортизація нараховується рівно¬мірно рівними частками щомісяця. Відрахування на заміщення вар¬тості зношеної частини основних фондів називають амортизацій¬ними. З них створюється фонд амортизації.

Встановлений у законодавчому порядку річний відсоток за? міщений вартості зношеної частини основних фондів називають нормою амортизації, її обчислюють за формулою:

де Фо - середня вартість одиниці основних фондів цієї групи; Фо.л - середня ліквідаційна вартість одиниці основних фондів цієї групи. За цим показником, як правило, обчислюють вартість металобрухту або матеріалів, які можуть бути реалізовані (з цієї суми вираховують витрати на транспортування, підготовку до реалізації, реалізацію); Тоб - амортизаційний період з урахуванням моральної зношеності.

Високі темпи науково-технічного прогресу, прискорення мораль¬ного зносу основних фондів ведуть до того, що держава збільшує норму амортизації в законодавчому порядку. У такий спосіб здійснюється державна політика прискореної амортизації. Вона дає можливість швидше списувати вартість засобів праці, позбавлятися від морально застарілого устаткування.

ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТИВНОГО

ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ФОНДІІВ

Систематичне зростання виробництва продукції за рахунок повного завантаження основних фондів дає змогу збільшити їхню віддачу, а отже, підвищити ефективність виробництва. Головним по¬казником ефективного використання основних виробничих фондів є фондовіддача. Цей показник показує випуск продукції, що припа¬дає на 1 грн. основних виробничих фондів ОФП.

Основні чинники збільшення фондовіддачі такі:

• повне залучення у процес виробництва машин і устаткування;

• зростання коефіцієнта змінності;

• ліквідація простоїв;

• скорочення строків освоєння нових виробничих потужностей.

Резерви поліпшення навантаження устаткування, особливо на підприємствах машинобудування, характеризує коефіцієнт змін¬ності, тобто відношення числа верстато-змін, фактично відпрацьо¬ваних устаткуванням за певний період, до кількості встановленого устаткування, помноженого на кількість днів розрахункового періоду.

Формула обчислення коефіцієнта змінності така:

де Тм-з - кількість відпрацьованих машино-змін; Ку.у - загальна кіль¬кість установленого устаткування; Др.д - кількість робочих днів у розрахунковому періоді.

Чинниками підвищення ступеня використання засобів праці є ско¬рочення часу ремонту, усунення зайвих простоїв.

Збільшення випуску продукції в результаті інтенсифікації наван¬таження засобів праці - один з ефективних шляхів нарощування виробничих потужностей.

Досвід показує, що ефективність виробництва значною мірою залежить від технічного рівня основних фондів, їхнього своєчасного оновлення з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу.

3. ОБОРОТНІ ВИРОБНИЧІ ФОНДИ

ЗМІСТ І СТРУКТУРА ОБОРОТНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ

Як ми уже знаємо, предмети праці створюють матеріальну основу оборотних виробничих фондів.

Оборотні виробничі фонди повністю споживаються в кож¬ному виробничому циклі, відразу і повністю переносять свою вартість на продукцію, що створюється, і в процесі вироб¬ництва змінюють натуральну форму

Оборотні фонди охоплюють рух предметів праці від моменту надходження на склад підприємства до перетворення на готову про¬дукцію і переходу до сфери обігу.

Співвідношення між складовими частинами оборотних фондів характеризує їхню структуру (рис. 43).

Рис. 3. Склад оборотних засобів

ПОКАЗНИКИ ВИКОРИСТАННЯ

ОБОРОТНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ

Для оцінки і аналізу використання оборотних виробничих фондів застосовують систему показників. Найбільш узагальнюючим з них є матеріаломісткість. Це результативний показник, який най¬повніше відбиває ефективність використання оборотних фондів в по¬єднанні з технічним рівнем виробництва. Показниками матеріаломі¬сткості продукції є такі:

• загальна вартість матеріальних витрат на випуск продукції;

• питома вартість, тобто величина матеріальних витрат на випуск фізичної одиниці продукції;

• відносна вартість - витрати конструкційних матеріалів на оди¬ницю експлуатаційної або технічної характеристики машин і устат¬кування (витрати металу на одиницю продуктивності верстата тощо).

Характеристика матеріаломісткості продукції доповнюється си¬стемою спеціальних показників використання матеріальних ресурсів в окремих галузях. В обробній промисловості використовують по¬казник виходу готової продукції з одиниці сировини. Наприклад, коефіцієнт вилучення заліза з руди, вихід цукру з 1 ц цукрових бу¬ряків тощо. Такі показники, як правило, обчислюють у відсотках.

1 2 3 4 5 6