| Назва: | Суть поняття виробництва, його складові |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 16,91 KB |
| Скачувань: | 37 |
Суть поняття виробництва, його складові
1. СУТНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ЙОГО ЧИННИКИ
ЗМІСТ ВИРОБНИЦТВА
Коли ми чуємо чи промовляємо слово «виробництво», то уявляємо різні підприємства, на яких створюються конкретні блага: продукти харчування, одяг, взуття, машини, верстати, літаки, побу¬това техніка, будинки тощо. Все це є результати людської праці. І звідси робимо висновок: виробництво - це процес створення жіп їіВІїх У.ІУІ. иикш.ьіих для існування і розвитку людського суспільства.
Таке визначення є цілком правильним. Однак воно не враховує того, що людська праця створила певне благо у взаємодії з приро¬дою. Без цього виробництво неможливе. Це дуже важливо розуміти. Адже людська праця протягом багатьох тисячоліть не створювала нових речовин: вона лише надавала існуючим нових форм. Людська діяльність зводилася до користування готовими матеріалами і сила¬ми природи. Вивчаючи властивості, що притаманні дарам природи (лісу, кам'яного вугілля, зерна), людина своєю працею змінювала їхню форму, надавала їм нових якостей та пристосовувала до своїх по¬треб. У цій зміні форми власне і полягала сутність виробництва.
Візьмімо, наприклад, човен, без якого не можна уявити собі жит-. тя наших пращурів. Для того щоб його зробити, потрібен певний матеріал - деревина. Отримати її можна, застосувавши певні зна¬ряддя, щоб спиляти дерево, перетягти чи привезти до конкретного місця, обробити. У цьому випадку людина застосовує свою фізичну та розумову силу і відповідні знаряддя праці - пилку, сокиру, вогонь. Це свідчить про те, що природа і праця - два головних елементи виробничо-господарської діяльності.
Природа поставляє матеріали та енергію, запаси яких створю¬ють межі виробничих можливостей. Проте ці межі змінюються у двох напрямах - зменшення і розширення. Перший виявляється в тому, що більшість природних ресурсів обмежені таневідтворювані. Інтен¬сивне використання їх призводить до вичерпання. Водночас розвиток науково-технічного прогресу сприяє економнішому, раціональнішому використанню природних ресурсів, заміні їх штучними (синтетичні волокна, пластмаси, нові види енергії тощо), що сприяє розширен¬ню виробничих можливостей. Отже, людина спроможна не тільки використовувати природні багатства, а й відкривати нові джерела для розвитку виробництва.
ЧИННИКИ ВИРОБНИЦТВА
Глибокі зміни у виробництві, що відбуваються під впливом розвитку науки, техніки, підвищення знань і культури людей, не за¬чіпають складу чинників виробництва. Це - робоча сила, предмети праці та засоби праці.
Робоча сипа - це сукупність фізичних та розумових здібностей людини, її здатність до праці.
Як головна умова виробництва у будь-якому суспільстві робоча сила має весь час діяти. Цей процес дістав назву її споживання. Інак¬ше кажучи, споживання робочої сили є сама праця, її ще називають «живою працею».
Праця - діяльність людини, спрямована на зміну предметів та сил природи з метою задоволення її потреб. Вона є винятково які¬стю людини. Тварини також виконують окремі трудові операції, ко¬ристуються природою і вносять в неї певні зміни. Проте вони роб¬лять це інстинктивно. Праця ж як усвідомлена діяльність властива
лише людині. Наприклад, архітектор, на відміну від бджоли, яка з Інстинкту створює соти, спочатку в уяві складає ідеальний образ майбутньої будівлі, а згодом з допомогою креслень, малюнків, роз¬рахунків створює її. У процесі праці змінюється не лише природа, а й сама людина, нагромаджуючи знання, досвід, уміння. У цьому розумінні праця створила людину і є головним чинником її розвит¬ку і вдосконалення.
Предмети праці - це те, на що спрямована праця людини, і становить матеріальну основу створюваного продукту
До предметів праці належать продукти, які є первинними і таки¬ми, що з'явилися внаслідок переробки. Земля, її надра: кам'яне вугіл¬ля, ліс, залізна руда, нафта, інші корисні копалини, риба у воді - належать до первинних продуктів праці. Всі вони добуваються з надр природи. Переважна частина предметів праці в сучасних умовах є продуктами певної переробки, тобто попередньої праці: метал на машинобудівному заводі, бавовна на ткацькій фабриці, цемент у будівництві тощо, їх називають сировиною, сирими мате¬ріалами.
У сучасних умовах завдяки досягненням науково-технічного прогресу з'являються якісно нові предмети праці з властивостями, які їм задаються, тобто такі, яких немає у природі (пластмаси, синте¬тичні деталі тощо). Однак їхньою першоосновою також є природа.
Засоби праці - це речі або комплекси речей, за допомогою яких людина впливає на предмети праці, перетворює і при¬стосовує їх для своїх потреб.
Вони включають інструменти, машини, обладнання, виробничі гдівлі, транспортні засоби, резервуари тощо. Це уречевлена праця.
Предмети і засоби праці в сукупності становлять засоби виробництва і виступають як матеріально-речовий чинник виробництва .
Рис. 1. Система продуктивних сил суспільства
Особистий і матеріально-речові чинники виробництва - це про¬дуктивні сили суспільства (рис. 1).
1. СУТНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ЙОГО ЧИННИКИ
ЗМІСТ ВИРОБНИЦТВА
Коли ми чуємо чи промовляємо слово «виробництво», то уявляємо різні підприємства, на яких створюються конкретні блага: продукти харчування, одяг, взуття, машини, верстати, літаки, побу¬това техніка, будинки тощо. Все це є результати людської праці. І звідси робимо висновок: виробництво - це процес створення жіп їіВІїх У.ІУІ. иикш.ьіих для існування і розвитку людського суспільства.
Таке визначення є цілком правильним. Однак воно не враховує того, що людська праця створила певне благо у взаємодії з приро¬дою. Без цього виробництво неможливе. Це дуже важливо розуміти. Адже людська праця протягом багатьох тисячоліть не створювала нових речовин: вона лише надавала існуючим нових форм. Людська діяльність зводилася до користування готовими матеріалами і сила¬ми природи. Вивчаючи властивості, що притаманні дарам природи (лісу, кам'яного вугілля, зерна), людина своєю працею змінювала їхню форму, надавала їм нових якостей та пристосовувала до своїх по¬треб. У цій зміні форми власне і полягала сутність виробництва.
Візьмімо, наприклад, човен, без якого не можна уявити собі жит-. тя наших пращурів. Для того щоб його зробити, потрібен певний матеріал - деревина. Отримати її можна, застосувавши певні зна¬ряддя, щоб спиляти дерево, перетягти чи привезти до конкретного місця, обробити. У цьому випадку людина застосовує свою фізичну та розумову силу і відповідні знаряддя праці - пилку, сокиру, вогонь. Це свідчить про те, що природа і праця - два головних елементи виробничо-господарської діяльності.
Природа поставляє матеріали та енергію, запаси яких створю¬ють межі виробничих можливостей. Проте ці межі змінюються у двох напрямах - зменшення і розширення. Перший виявляється в тому, що більшість природних ресурсів обмежені таневідтворювані. Інтен¬сивне використання їх призводить до вичерпання. Водночас розвиток науково-технічного прогресу сприяє економнішому, раціональнішому використанню природних ресурсів, заміні їх штучними (синтетичні волокна, пластмаси, нові види енергії тощо), що сприяє розширен¬ню виробничих можливостей. Отже, людина спроможна не тільки використовувати природні багатства, а й відкривати нові джерела для розвитку виробництва.
ЧИННИКИ ВИРОБНИЦТВА
Глибокі зміни у виробництві, що відбуваються під впливом розвитку науки, техніки, підвищення знань і культури людей, не за¬чіпають складу чинників виробництва. Це - робоча сила, предмети праці та засоби праці.
Робоча сипа - це сукупність фізичних та розумових здібностей людини, її здатність до праці.
Як головна умова виробництва у будь-якому суспільстві робоча сила має весь час діяти. Цей процес дістав назву її споживання. Інак¬ше кажучи, споживання робочої сили є сама праця, її ще називають «живою працею».
Праця - діяльність людини, спрямована на зміну предметів та сил природи з метою задоволення її потреб. Вона є винятково які¬стю людини. Тварини також виконують окремі трудові операції, ко¬ристуються природою і вносять в неї певні зміни. Проте вони роб¬лять це інстинктивно. Праця ж як усвідомлена діяльність властива
лише людині. Наприклад, архітектор, на відміну від бджоли, яка з Інстинкту створює соти, спочатку в уяві складає ідеальний образ майбутньої будівлі, а згодом з допомогою креслень, малюнків, роз¬рахунків створює її. У процесі праці змінюється не лише природа, а й сама людина, нагромаджуючи знання, досвід, уміння. У цьому розумінні праця створила людину і є головним чинником її розвит¬ку і вдосконалення.
Предмети праці - це те, на що спрямована праця людини, і становить матеріальну основу створюваного продукту
До предметів праці належать продукти, які є первинними і таки¬ми, що з'явилися внаслідок переробки. Земля, її надра: кам'яне вугіл¬ля, ліс, залізна руда, нафта, інші корисні копалини, риба у воді - належать до первинних продуктів праці. Всі вони добуваються з надр природи. Переважна частина предметів праці в сучасних умовах є продуктами певної переробки, тобто попередньої праці: метал на машинобудівному заводі, бавовна на ткацькій фабриці, цемент у будівництві тощо, їх називають сировиною, сирими мате¬ріалами.
У сучасних умовах завдяки досягненням науково-технічного прогресу з'являються якісно нові предмети праці з властивостями, які їм задаються, тобто такі, яких немає у природі (пластмаси, синте¬тичні деталі тощо). Однак їхньою першоосновою також є природа.
Засоби праці - це речі або комплекси речей, за допомогою яких людина впливає на предмети праці, перетворює і при¬стосовує їх для своїх потреб.
Вони включають інструменти, машини, обладнання, виробничі гдівлі, транспортні засоби, резервуари тощо. Це уречевлена праця.
Предмети і засоби праці в сукупності становлять засоби виробництва і виступають як матеріально-речовий чинник виробництва .
Рис. 1. Система продуктивних сил суспільства
Особистий і матеріально-речові чинники виробництва - це про¬дуктивні сили суспільства (рис. 1).