| Назва: | Національна економіка |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 12,94 KB |
| Скачувань: | 95 |
Національна економіка
Вступна частина:
Національна економіка є реальною базою для поєднання інтересів усіх суб'єктів економічного життя в усіх сферах і видах ; діяльності суспільства. Водночас говорити про її ефективність можна лише тоді, коли вона буде розглянута в процесі безперерв¬ного повторення виробництва. При цьому функціонування економіки потребує подо¬лання і врахування ряду перешкод: циклічно¬го економічного розвитку, вирішення проб¬лем зайнятості працездатного населення, ведення грошового господарства в умовах можливості виникнення інфляції, постійно¬го зміцнення фінансів при існуванні загрози появи її кризи.
Слід також знати, як держава регулює економіку. Реальною оцінкою розвитку еко¬номіки є створений національний продукт в усіх його формах
МАКРОЕКОНОМІКА І ПОКАЗНИКИ ОБЧИСЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРОДУКТУ
1. Поняття про макроекономіку
Складовою частиною економічної науки, як було з'ясовано раніше, є макроекономіка.
Макроекономіка вивчає механізм функціонування економі¬ки в цілому, а також чинники впливу держави на загальноеко¬номічні процеси.
Інакше кажучи, макроекономіка вивчає взаємозв'язки між скла¬довими економічної системи, наприклад, між витратами споживачів і створеним у країні продуктом, між національним виробництвом і зовнішньою торгівлею. Особливість предмета дослідження макро-економіки привертає увагу до неї уряду, політиків. Так, владні струк¬тури України, для того щоб прийняти певні закони, які б створювали сприятливі умови для роботи підприємств, мають виходити з гли¬бинних причин, що відображують макроекономічні процеси - підне¬сення чи спад виробництва, інфляцію і рівень безробіття. Або, скажі¬мо, як можна розробляти економічну політику без вивчення і враху¬вання рівня заробітної плати і цін, обсягу грошової маси в обігу, дер¬жавного боргу уряду та причин, які його зумовили.
Макроекономіка і мікроекономіка, маючи певні відмінності, доповнюють одна одну, створюючи єдину економічну науку. Так, спеціаліст з мікроекономіки, досліджуючи ціну в певній галузі про¬мисловості, для зручності припускає, що в інших галузях ціни вже задані. Фахівець же з макроекономіки, вивчаючи рівень цін, в основ¬ному не буде зважати на відносні зміни цін товарів у різних галузях.
Макроекономіка вивчає шляхи, якими платежі надходять від спо¬живачів до виробників. Ці потоки постійні і йдуть з одного сектора економіки до іншого.
Наприклад, хлібороб продає хліб і купує сільськогосподарську техніку. На виручені кошти машинобудівельник купує різні товари, у тому числі хліб. Отже, гроші, що витрачені машинобудівником, повернулися у вигляді доходу до хлібороба. Такий процес в економіці називають кругообігом.
Якщо припустити, що всі види доходів у суспільстві йдуть на споживання (заощаджень немає), то з викладеного можна зробити такі висновки.
1. Сума всіх доходів у суспільстві дорівнює сумі всіх витрат.
2.Усі витрати суспільства дорівнюють обсягу виробництва. Це можна подати таким рівнянням:
Доходи = Витрати = Обсяги виробництва.
Отже, весь річний потік товарів і послуг у межах національного господарства становитиме національний продукт.
Національний продукт - це те саме, що й загальні доходи суспільства, загальні витрати і загальний обсяг вироб¬ництва
В умовах ринкової економіки національний продукт обчислюють у вартісному вираженні.
Національний продукт є матеріальною основою життя людей. Саме він задовольняє різноманітні потреби населення. Якщо націо¬нальна економіка неспроможна створити весь набір матеріальних благ для потреб населення через об'єктивні обставини (наприклад, в Ук¬раїні через природні, кліматичні умови не вирощуються боби какао, тропічні фрукти, не вистачає власної нафти, газу тощо), треба ви¬робляти такі види національного продукту, які б користувались по¬питом в інших країнах, тобто можна було використати їх як експортні ресурси. Це давало б можливість обміняти їх на товари, які не ви¬робляються в країні.
Отже, національний продукт є дуже важливим показником не тільки для країни, де він виробляється, а й для міжнародного співро¬бітництва.
Уже багато років Організація Об'єднаних Націй докладає багато зусиль до того, щоб усі країни збирали відомості про національний продукт. Така статистика дає змогу визначити рівень розвитку еконо¬міки країни, її результативність, показати ефективність використання матеріальних і трудових ресурсів, здійснити порівняння між країна¬ми, розробити необхідні рекомендації щодо поступального розвитку національної економіки, її участі в міжнародному поділі праці.
2. Обчислення національного продукту
Для обчислення обсягу національного продукту економіч¬на наука використовує цілу низку показників, серед яких визначаль¬не місце займає показник валового внутрішнього продукту (ВВП).
Вступна частина:
Національна економіка є реальною базою для поєднання інтересів усіх суб'єктів економічного життя в усіх сферах і видах ; діяльності суспільства. Водночас говорити про її ефективність можна лише тоді, коли вона буде розглянута в процесі безперерв¬ного повторення виробництва. При цьому функціонування економіки потребує подо¬лання і врахування ряду перешкод: циклічно¬го економічного розвитку, вирішення проб¬лем зайнятості працездатного населення, ведення грошового господарства в умовах можливості виникнення інфляції, постійно¬го зміцнення фінансів при існуванні загрози появи її кризи.
Слід також знати, як держава регулює економіку. Реальною оцінкою розвитку еко¬номіки є створений національний продукт в усіх його формах
МАКРОЕКОНОМІКА І ПОКАЗНИКИ ОБЧИСЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРОДУКТУ
1. Поняття про макроекономіку
Складовою частиною економічної науки, як було з'ясовано раніше, є макроекономіка.
Макроекономіка вивчає механізм функціонування економі¬ки в цілому, а також чинники впливу держави на загальноеко¬номічні процеси.
Інакше кажучи, макроекономіка вивчає взаємозв'язки між скла¬довими економічної системи, наприклад, між витратами споживачів і створеним у країні продуктом, між національним виробництвом і зовнішньою торгівлею. Особливість предмета дослідження макро-економіки привертає увагу до неї уряду, політиків. Так, владні струк¬тури України, для того щоб прийняти певні закони, які б створювали сприятливі умови для роботи підприємств, мають виходити з гли¬бинних причин, що відображують макроекономічні процеси - підне¬сення чи спад виробництва, інфляцію і рівень безробіття. Або, скажі¬мо, як можна розробляти економічну політику без вивчення і враху¬вання рівня заробітної плати і цін, обсягу грошової маси в обігу, дер¬жавного боргу уряду та причин, які його зумовили.
Макроекономіка і мікроекономіка, маючи певні відмінності, доповнюють одна одну, створюючи єдину економічну науку. Так, спеціаліст з мікроекономіки, досліджуючи ціну в певній галузі про¬мисловості, для зручності припускає, що в інших галузях ціни вже задані. Фахівець же з макроекономіки, вивчаючи рівень цін, в основ¬ному не буде зважати на відносні зміни цін товарів у різних галузях.
Макроекономіка вивчає шляхи, якими платежі надходять від спо¬живачів до виробників. Ці потоки постійні і йдуть з одного сектора економіки до іншого.
Наприклад, хлібороб продає хліб і купує сільськогосподарську техніку. На виручені кошти машинобудівельник купує різні товари, у тому числі хліб. Отже, гроші, що витрачені машинобудівником, повернулися у вигляді доходу до хлібороба. Такий процес в економіці називають кругообігом.
Якщо припустити, що всі види доходів у суспільстві йдуть на споживання (заощаджень немає), то з викладеного можна зробити такі висновки.
1. Сума всіх доходів у суспільстві дорівнює сумі всіх витрат.
2.Усі витрати суспільства дорівнюють обсягу виробництва. Це можна подати таким рівнянням:
Доходи = Витрати = Обсяги виробництва.
Отже, весь річний потік товарів і послуг у межах національного господарства становитиме національний продукт.
Національний продукт - це те саме, що й загальні доходи суспільства, загальні витрати і загальний обсяг вироб¬ництва
В умовах ринкової економіки національний продукт обчислюють у вартісному вираженні.
Національний продукт є матеріальною основою життя людей. Саме він задовольняє різноманітні потреби населення. Якщо націо¬нальна економіка неспроможна створити весь набір матеріальних благ для потреб населення через об'єктивні обставини (наприклад, в Ук¬раїні через природні, кліматичні умови не вирощуються боби какао, тропічні фрукти, не вистачає власної нафти, газу тощо), треба ви¬робляти такі види національного продукту, які б користувались по¬питом в інших країнах, тобто можна було використати їх як експортні ресурси. Це давало б можливість обміняти їх на товари, які не ви¬робляються в країні.
Отже, національний продукт є дуже важливим показником не тільки для країни, де він виробляється, а й для міжнародного співро¬бітництва.
Уже багато років Організація Об'єднаних Націй докладає багато зусиль до того, щоб усі країни збирали відомості про національний продукт. Така статистика дає змогу визначити рівень розвитку еконо¬міки країни, її результативність, показати ефективність використання матеріальних і трудових ресурсів, здійснити порівняння між країна¬ми, розробити необхідні рекомендації щодо поступального розвитку національної економіки, її участі в міжнародному поділі праці.
2. Обчислення національного продукту
Для обчислення обсягу національного продукту економіч¬на наука використовує цілу низку показників, серед яких визначаль¬не місце займає показник валового внутрішнього продукту (ВВП).